Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Федерального Гудрственного освітньої установи
Вищого професійної освіти "Шадринский Державний педагогічний інститут "
Факультет корекційної педагогіки та психології
Кафедра корекційної педагогіки та спеціальної психології
Курсова робота на тему:
"Логопедична робота з подолання порушення складової структури слова у дітей з ОНР "
Виконала: студентка 353 групи
Пауесова А.В.
Перевірила: Зотєєва О.С.
Шадринськ 2011
Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні аспекти вивчення проблеми корекції порушення складової структури слова у дітей з ОНР
1.1 Лінгвістичний аспект вивчення проблеми по корекції порушення складової структури
1.2 Психолого-педагогічна характеристика дітей з ОНР
1.3 Стан складової структури слова у дітей з ОНР
Глава 2. Корекційна робота по подоланню порушень складової структури мовлення
2.1 Методика обстеження складової структури
2.2 Методика розвитку ритмічної сторони слова
2.3 Методика роботи над словами різної складової структури
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Під поняттям "слоговая структура "слова прийнято мати на увазі взаєморозташування і зв'язок складів у слові. [15, 1] ​​
Актуальність проблеми
Проаналізувавши дані науково-методичної літератури, присвячені проблемі порушення та корекції складової структури слова у дітей дошкільного віку, можна зробити висновок про те, що це питання є маловивченим і недостатньо описаним. Методичні рекомендації з корекції цього порушення є суперечливими і неповними, не дивлячись на їх актуальність.
Про актуальність даної проблеми говорить той факт, що своєчасне оволодіння правильною мовою має важливе значення для становлення повноцінної особистості дитини, а засвоєння складової структури слова є однією з передумов для оволодіння грамотою і подальшого успішного навчання дитини в школі. [15, 2 - 3]
З кожним роком збільшується число дітей, що страждають важкими порушеннями мови. У більшості з них в тій чи іншій мірі присутній порушення складової структури слова. Якщо це порушення вчасно не виправити, надалі воно призведе до негативних змін у розвитку особистості дитини, таким як формування замкнутості і закомплексованості, що буде заважати йому не тільки в навчанні, але і в спілкуванні з однолітками і дорослими.
Оскільки дана тема недостатньо вивчена і висвітлена в навчально-методичній літературі, вчителі-логопеди відчувають труднощі в організації роботи по формуванню складової структури слова: в систематизації та підборі мовного дидактичного матеріалу, забезпеченні занять лексичної насиченістю. [7, 5]
Існує залежність оволодіння складової структурою слова від стану фонематичного сприйняття, артикуляційних можливостей, семантичної недостатності, мотиваційної сфери дитини; а за даними останніх досліджень - від особливостей розвитку немовних процесів: оптико-просторової орієнтації, ритмічної і динамічної організації рухів, здатності до серійно-послідовної обробці інформації. [3, 3]
Практика логопедичної роботи показує, що часто на перший план в дошкільному віці висувається корекція звуковимови і недооцінюється значення формування складової структури слів, і це одна з причин виникнення дисграфія і дислексія у школярів. [1, 2]
Мета даної роботи - виявити особливості логопедичної роботи з подолання порушення складової структури слова у дітей з ОНР.
Завдання:
1. Вивчити загальну і спеціальну літературу з проблеми дослідження;
2. Вивчити стан складової структури у дітей з ОНР;
3. Вивчити особливості подолання порушень складової структури слова у дітей із загальним недорозвитком мовлення.
Предмет: слоговая структура слова у дітей з ОНР.
Об'єкт: логопедична робота з подолання порушення складової структури слова у дітей з ОНР.
Глава 1. Теоретичні аспекти вивчення проблеми корекції порушення складової структури слова у дітей з ОНР
1.1 Лінгвістичний аспект вивчення проблеми по корекції порушення складової структури
В даний час логопедичної роботі над вимовою дітей, що страждають загальним недорозвиненням мови, найчастіше на перше місце висувається завдання корекції окремих звуків. Тим часом у самому ході навчання мови постійно виявляється, що оволодіння вимовою складової структури слова представляє для них особливо велику трудність і вимагає спеціальної уваги вчителя-логопеда.
Процес засвоєння складової структури слова неговорячими дітьми спеціально не вивчався і в літературі не описаний, хоча в роботах по алалії зазвичай вказується на факт виникаючих тут труднощів. Більш докладні відомості по даному питанню містяться в роботах, що стосуються нормального розвитку мови. Ряд авторів (А.Н. Гвоздьов, І. А. Сікорський, Н.Х. Швачкін, Б. Кітерман) вказують на необхідність виділяти всередині фонетичної сторони мови особливий процес засвоєння складової структури слова поряд із засвоєнням окремих звуків слова.
І.А. Сікорський наводить факти зі своїх спостережень, що свідчать про можливість засвоєння окремими дітьми переважно звукової або складовий характеристики мови. У його прикладах для дітей так званого звукового напрямки характерно безпомилкове відтворення одного або декількох звуків слова; діти ж так званого складового напрямку схоплюють складовий склад слова, спотворюючи його звуковий склад і використовуючи при цьому дуже незначне число звуків. Відомості І.А. Сікорського цікаві тим, що вони говорять про відому самостійності процесу засвоєння складової структури слова по відношенню до оволодіння окремими звуками.
А.Н. Гвоздьов, розглядаючи засвоєння складового складу слова, зупиняється на особливості складової структури російських слів, що полягає в тому, що сила ненаголошених складів у ній неоднакова. При оволодінні складовою структурою дитина навчається відтворювати склади, слова в порядку їх порівняльної сили: спочатку з усього слова передається тільки ударний склад, потім з'являється перший предударном і, нарешті, слабкі ненаголошені склади. Опускання слабких ненаголошених складів перешкоджає засвоєнню входять до них звуків, і в цьому сенсі доля різних звуків і звукосполучень пов'язана із засвоєнням складової структури. Порівняльну силу складів А.Н. Гвоздьов називає "головною причиною, що впливає на збереження одних складів у слові та на пропуск інших ".
Аналогічні міркування з питання про засвоєння складового складу слова ми знаходимо у Б. Кітермана. Вирішальне значення в цьому процесі Б. Кітерман надає порівняльної силі вимови складів, так званому динамічному наголосу і ряду інших фонетичних моментів, що співвідносить їм з ударними складів: тривалості гласного, його ясності - близькості до фонетичного типу, висоті гласного - тоновому наголосу. Таким чином, відправною посилкою викладеного тлумачення засвоєння складової структури слова є деякі закономірності звукової Насправді російської мови та їх вплив на процес оволодіння мовою. Тим не Проте встановлення послідовності, в якій дитина опановує складами слова при неможливості відтворити його складову структуру цілком, не знімає питання про те, чим зумовлений сам факт цього утруднення. Процес оволодіння складовим складом слова може бути зрозумілий тільки в його зв'язку з загальним і мовним розвитком дитини, зокрема станом його слухового сприйняття, рівнем його артикуляційних можливостей, розвитком мотиваційної сторони діяльності і т. д. Деякі зауваження про зв'язок процесу засвоєння складового складу слів з загальним розвитком дитини містяться у Н.Х. Швачкіна.
Так, загальної ритміко-інтонаційної налаштованістю мовного вираження і сприйняття, притаманною дитині 1-2-річного віку, він пояснює можливість засвоєння ціє...