Федеральне агентство з утворенню російської федерації
Кафедра дефектології та спеціальної психології
Випускна кваліфікаційна робота
Основні напрямки роботи з розвитку дрібної моторики рук у дітей із загальним недорозвиненням мови
Виконала:
Іванова Катерина Іванівна
студентка 5 курсу
заочного відділення
дефектологічної факультету
спеціальність: логопедія
ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. Проблема розвитку дрібної моторики дітей із загальним недорозвиненням мови в загальнопедагогічної та спеціальній літературі
1.1 Психофізичне розвиток дітей в онтогенезі
1.2 Вікові особливості розвитку зорово-моторної координації і тонкої моторики рук
1.3 Особливості дрібної моторики рук у дітей із загальним недорозвиненням мови
1.4 Підготовка руки дітей до листа
РОЗДІЛ 2. Дослідження сформованості дрібної моторики дітей із загальним недорозвиненням мови
2.1 Організація діагностичної роботи
2.2. Діагностичні завдання для визначення розвитку дрібної моторики і координації рухів
РОЗДІЛ 3. Технологія розвитку дрібної моторики у процесі підготовки до письма дітей із загальним недорозвиненням мови
3.1 Організація корекційної роботи з розвитку дрібної моторики рук
3.2 Аналіз результатів експериментального дослідження
3.3 Рекомендації по організації корекційної роботи з дітьми з розвитку дрібної моторики і координації рухів
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТОК
ВСТУП
Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Зазвичай дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно міркувати, в нього досить розвита пам'ять, увагу, зв'язна мова. Вчителі відзначають, що першокласники часто відчувають серйозні труднощі з опануванням навичок письма. Лист - це складний навик, включає виконання тонких координованих рухів руки. Техніка письма вимагає злагодженої роботи дрібних м'язів кисті і всієї руки, а також добре розвиненого зорового сприйняття і довільної уваги.
Для оволодіння навичкою письма необхідна певна функціональна зрілість кори головного мозку. Непідготовленість до листа, недостатнє розвиток дрібної моторики, зорового сприйняття, уваги може призвести до виникненню негативного ставлення до навчання, тривожного стану дитини в школі. Тому в дошкільному віці важливо розвинути механізми, необхідні для оволодіння листом, створити умови для накопичення дитиною рухового і практичного досвіду, розвитку навичок ручної вмілості. Але в дошкільному віці важлива саме підготовка до листа, а не навчання йому, що часто призводить до формуванню неправильній техніці письма.
Розвиток дрібної моторики рук має велике значення для загального фізичного та психічного розвитку дитини протягом усього дошкільного дитинства. Продовжуючи аналогію руки з мозком, можна сказати: саме дрібні м'язи рук, подібно вищим відділам головного мозку, забезпечують роботу думки і функцію мови.
Розвиток мови дітей тісно пов'язане зі станом дрібної моторики рук. Розвиток дрібної моторики пальців рук позитивно позначається на становленні дитячої мови і рівень розвитку мовлення дітей знаходиться в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Як правило, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то і мовний розвиток дитини в межах вікової норми. Тому тренування рухів пальців рук є найважливішим чинником, що стимулює мовленнєвий розвиток дитини, і має велике значення. Оскільки в даний час збільшується число дітей з порушенням мовленнєвого розвитку, можна вважати проблему розвитку дрібної мускулатури рук актуальною. Мета роботи: визначити основні напрямки роботи з розвитку дрібної моторики рук у дітей із загальним недорозвиненням мови.
Завдання роботи:
1. Вивчити стан проблеми розвитку дрібної моторики при нормальному і порушеному онтогенезі.
2. Виявити рівень розвитку дрібної моторики рук і мови у дітей із загальним недорозвитком мовлення.
3. Визначити основні напрями щодо розвитку та вдосконалення тонкої мускулатури рук.
Об'єкт вивчення: дрібна моторика рук дітей із загальним недорозвиненням мови. Предмет вивчення: процес розвитку дрібної моторики пальців рук дітей із загальним недорозвитком мовлення. Гіпотеза. Своєчасна діагностика порушення розвитку дрібної моторики рук дозволить правильно побудувати корекційну роботу по розвитку мовлення і підготовки руки дітей із загальним недорозвиненням мови до листа. Методи дослідження: аналіз літератури з проблеми дослідження, вивчення анамнестичних даних дитини, бесіда, спостереження, експеримент, якісно-кількісний аналіз результатів дослідження. База дослідження: дитяче освітній заклад. Структура роботи: вступ, три розділи, висновок, бібліографія, додаток.
ГЛАВА 1. Проблема розвитку дрібної моторики дітей із загальним недорозвиненням мови в загальнопедагогічної та спеціальній літературі
1.1 Психофізичний розвиток дітей в онтогенезі
Проблема розвитку дрібної моторики вивчалася з давніх пір. Дослідження І.М. Сеченова, І.П. Павлова, А.А. Ухтомського, В.П. Бехтерева, А.Н. Соколова та інших показали виняткову роль рухів рухово-кінестетичного аналізатора в розвитку мови і мислення і довели, що першою домінуючою вродженою формою діяльності є рухова.
І.М. Сєченов писав, що до всіх відчуттів домішується м'язову почуття: можна дивитися, не слухаючи, і слухати, не дивлячись, можна понюхати не дивлячись і не слухаючи, але нічого не можна зробити без руху. М'язові відчуття, що виникають при діях з предметом, підсилюють всі інші відчуття і допомагають зв'язати їх в єдине ціле. "Мені навіть здається, що я ніколи не думаю словом, а завжди м'язовими відчуттями "[5].
За думку І.П. Павлова: "Мова - це, перш за все м'язові відчуття, які йдуть від мовних органів у кору головного мозку "[5].
В.В. Сухомлинський писав: "Витоки здібностей і обдарувань дітей - в кінчиках їхніх пальців. Від них, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки. Чим більше впевненості і винахідливості в рухах дитячої руки із знаряддям праці, тим складніше рухи, необхідні для цієї взаємодії, тим яскравіше творча стихія дитячого розуму. Чим більше майстерності в дитячій душі, тим дитина розумнішими ".
Р.Є. Левіна займалася вивченням недоліків листа в дітей із мовними порушеннями. Вона вказувала, що грамотне написання, очевидно, визначаться не тільки знанням правила. Воно підготовлюється ще задовго до його проходження досвідом усного спілкування і узагальнень, що виникають у мовному досвіді. У дітей з недорозвитком мовлення досвід мовного спілкування занадто бідний. Порушення письма у цієї категорії дітей слід розглядати як вторинне явище, залежне від недорозвитку мовлення, а не як самостійне ізольоване порушення.
У літературі описані специфічні рухові порушення у дітей з олігофренією, аномаліями мови, слуху, зору, із затримкою психічного розвитку і мінімальною мозковою дисфункцією. Ці порушення різноманітні як за своїм проявами, так і за механізмами їх виникнення.
Окремі прийоми роботи з розвитку моторики у дітей із затримкою мовного розвитку описані Н.С. Жукової, Е.М. Мастюкова, Т.Б. Філічева, при моторної алалії - Н.І. Кузьміної, Т.Б. Різдвяної. Рекомендації щодо формування рухових навичок у дітей з церебральним паралічем описані М.В. Іпполітова, Р.Д. Бабенкове, Е.М. Мастюкова.
М.М. Кольцова в книзі "Дитина вчиться говорити" підкреслює важливість розвитку дрібної моторики рук для розвитку мовлення дитини. Провівши ряд спостережень і досліджень вона прийшла до висновку, що якщо розвиток рухів пальців відповідає віку (норма), то і розвиток мови теж в межах норми, якщо ж розвиток пальців відстає - відс...
