Міністерство освіти Омської області
державне освітня установа Омської області
середньої професійної освіти
В«Омський педагогічний коледж № 4 В»
Процес розвитку усного мовлення глухих дошкільників
До У Р З Про У А Я Р А Б Про Т А.
Омськ - 2011
Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні підходи до створення психолого-педагогічних умов для розвитку усного мовлення глухих дошкільників
В§ 1.1 Особливості усного мовлення глухих дошкільників
В§ 1.2 Значення оволодіння усною мовою глухими дошкільнятами та методи навчання їх усного мовлення
В§ 1.3 Психолого-педагогічні умови розвитку усного мови глухих дошкільників
Висновки
Глава 2. Організація експериментальної роботи
В§ 2.1 Виявлення рівня розвитку усного мовлення глухих дітей молодшого шкільного віку
Висновки
Висновок
Список літератури
Додатка
Введення
Важливим завданням навчання і виховання глухих дітей є формування у них усного мовлення, яка представляла б собою повноцінний засіб спілкування і знаряддя мислення. Значення усного мовлення як засоби спілкування з оточуючими, бази для оволодіння мовою, умови розвитку мислення глухих дітей розкрито в роботах Ф.А, Рау, Ф.Ф. Рау, В.І. Бельтюкова, К.А. Волкової, Н.Ф. Слезин,
Ж.І. Шиф, Р.М. Боскис та ін Методи формування усного мовлення у глухих дітей раннього та дошкільного віку описані Н.А. Рау, Е.Ф. Рау, Н.І. Бєлової, Е.І Леонгард, А.Д. Салахової, Н.Д. Шматко, Т.В. Пелимскій та ін
Відомо, що мова перебуває в безпосереднього зв'язку і взаємозалежності зі слухом. Народжуючись на світ, дитина вже має певну предуготованность для узгодженої роботи речедвигательного і слухового аналізаторів. Однак, для того щоб ця предуготованность перетворилася в звичайних умовах в реальну взаємодію слуховий і мовної функцій, необхідно, щоб в період формування мови обидва аналізатора у всіх своїх ланках функціонували нормально. Особлива значимість роботи з розвитку усного мовлення для глухих дітей визначається тим, що в силу відсутності слухової функції мова таких дітей (якщо не здійснюється спеціальне навчання) або взагалі не розвивається, або розпадається, або, нарешті, хоча й розвивається, має відхилення від норми. Відсутність чи недорозвинення усного мовлення у глухих дітей тягне за собою недорозвинення у них абстрактно-логічного мислення, відставання в загальному психічному розвитку. Ось чому завдання формування усного мовлення у глухих дітей набуває особливої вЂ‹вЂ‹значущості.
Завдання розвитку мовлення зводиться до організації таких педагогічних заходів, які забезпечили б формування усного мовлення. У цьому зв'язку важливо з'ясувати, якими можливостями володіють глухі діти для розвитку усного мовлення.
Глухота тягне за собою настільки важкі наслідки для усного мовлення та її розвитку у дитини, що без спеціального педагогічного втручання вони виявляються нездоланними. Без спеціальної послідовної роботи усне мовлення глухих дошкільнят не має тенденцій до поліпшення і не може бути засобом спілкування та розвитку дитини. Тому необхідно створювати сприятливі психолого-педагогічні умови для розвитку усного мовлення глухих дошкільників, які відкриють дитині можливість мовного спілкування з оточуючими і необмеженого подальшого розумового розвитку.
Проблема дослідження. Які умови будуть сприяти розвитку усного мовлення глухих дошкільників.
Об'єкт: процес розвитку усного мовлення глухих дошкільників.
Предмет: психолого-педагогічні умови розвитку усного мовлення глухих дошкільників.
Мета: визначення психолого-педагогічних умов розвитку усного мовлення глухих дошкільників.
Завдання: 1) вивчити теоретичні аспекти дослідження усного мовлення глухих дошкільників в працях вітчизняних і зарубіжних вчених;
2) теоретично обгрунтувати вплив психолого-педагогічних умов на розвиток усного мовлення глухих дошкільників;
3) визначити рівень розвитку усного мови глухих дітей молодшого дошкільного віку.
Гіпотеза. Ми припускаємо, що якщо будуть створені психолого-педагогічні умови для розвитку усного мовлення, то глуха дитина опанує усним мовленням, що сприяє найбільш повному включенню глухого в суспільство чуючих, робить позитивний вплив на формування всієї його особистості.
Методи дослідження:
1. Теоретичні.
В· Аналіз і синтез психолого-педагогічної літератури;
В· Реферування;
2. Практичні.
В· Спостереження;
В· Педагогічний експеримент;
В· Метод якісної та кількісної обробки результатів.
Глава 1. Теоретичні підходи до створення психолого-педагогічних умов для розвитку усного мовлення глухих дошкільнят
1.1 Особливості розвитку усного мовлення глухих дошкільників
Глухі діти мають специфічні особливості розвитку психічних процесів. Вивченням пізнавального розвитку дітей з порушенням слуху займалися такі вчені, як Ж.І. Шиф, Л.В. Нейман, Т.В. Розанова, Н.Д. Шматко, Т.В. Пелимскій та ін
У дітей дитячого віку з вадами слуху розвиток сприйняття збігається з закономірностями формування цього процесу у чуючих дітей. Однак порушення слуху обумовлюють своєрідність у розвитку сприйняття.
Відсутність слуху впливає на створення повноцінної основи для формування сприйняття. У дітей з вродженою глухотою деяку своєрідність у розвитку зорового сприйняття виникає вже в перші місяці життя, так як у них не формуються зв'язки між слуховими і зоровими впливами. Негативно відбивається на розвитку сприйняття неможливість зорово-слуховий орієнтації в просторі, зорового пошуку невидимих звучних предметів.
В останні місяці першого року життя у глухого дитини виявляються відмінності від той, хто слухає, обумовлені відсутністю слуху. Вони виражаються в тому, що менше виявляється число пізнаваних предметів і їх властивостей, повільніше розвивається спостережливість, а виділення зрительно сприймаються об'єктів, не підкріплене слухом, відбувається менш активно, ніж у чуючих дітей. [6, с. 56]
Практична орієнтування на якості та властивості предметів складається у більшості глухих дітей на третьому році життя, в той час як у нормально чуючих малюків вона формується в основному на другому році життя.
Однією з основних причин відставання в сенсорному розвитку є відсутність або різке недорозвинення мовного спілкування і засобів невербальної комунікації.
У дошкільнят з порушеннями слуху відзначаються великі труднощі у формуванні образів уявлень, зокрема нечіткість, розпливчастість еталонних уявлень, не закріплених у слові.
Глухі діти відчувають труднощі в сприйнятті і розумінні перспективних зображень, просторово-часових відносин між предметами; не завжди розуміють зображене рух предметів; у них виникають труднощі зі сприйняттям предметів в незвичайному ракурсі; діти можуть не впізнати предмет, якщо він частково закритий іншим.
Зорове сприйняття для глухих дітей - це головне джерело уявлень про навколишній світ; крім того, зорове сприйняття має велике значення для розвитку можливостей глухих дітей спілкуватися з людьми. Спілкування припускає при використанні дактильной промови тонке і диференційоване сприйняття міміки і жестів, зміни положень пальців руки; рухів губ, обличчя та голови - при сприйнятті усного мовлення. Отже, необхідно ранній розвиток зорового сприйняття у глухих дітей в єдності з навчанням мови. [24, с. 98]
Шкірні відчуття виникають при безпосередньому контакті предмета зі шкірою. З усіх видів шкірних відчуттів для компенсації порушень слуху найбільше значення мають вібраційні відчуття. В тому випадку, коли людина не торкається безпосередньо до джерела вібрацій, а сприймає їх через передавальну середу, вібраційні відчуття дають можливість судити про явища, від...
