Введення
експресивний лексика дошкільний казка
Проблема словникової роботи з дітьми на етапі дошкільного дитинства досліджувалась у різних напрямах багатьма вченими.
Зокрема, збагачення словника дітей раннього (Ю.А. Аркін [8], Г.М. Ляміна [15]), і дошкільного віку (А.М. Богуш [4], Ю.С Ляховська [20], І.М. Непомняща [24], та ін); особливості становлення і розвитку словника дітей впродовж дошкільного дитинства (А.П. Іваненко [11], М.Н., Конина [15], Н.І. Луца [19], Ю.С. Ляховська [20] та ін)
Стрижневим моментом ряду досліджень (А.Г. Арушанова [2], Н.В. Гавриш [10], А.І. Лаврентьєва [5], Є.В. Савушкина [7], Ф.О. Сохін [9], Е.М. Струніна [8], О.С. Ушакова [37] та ін) виступило дослідження особливостей засвоєння семантики слів, уточнення і розширення значень уже відомих у певному контексті.
Одним із завдань розвитку мовлення дітей дошкільного віку є збагачення їх словника образною лексикою. Складовою частиною образної лексики є експресивна лексика. Разом з тим результати педагогічних спостережень засвідчили, що народна казка не знайшла належного місця у практиці дошкільної освіти і, зокрема, в збагаченні словника старших дошкільників експресивною лексикою.
У практиці дошкільної освіти можна простежити наступний процес: при ознайомленні старших дошкільнят з народними казками нерідко на перше місце висувається змістовний аспект, при цьому не звертається належної уваги на жанрові та мовні особливості. Протиріччя, які виникли між великим розвивають потенціалом народних казок і обмеженим їх використанням у дошкільному закладі з метою розвитку експресивної лексики мовлення старших дошкільників зумовили вибір теми дослідження: В«Збагачення експресивної лексики старших дошкільників засобами народних казок В».
В ході експериментальної роботи в ДДУ були виявлені суперечності:
- між тим, що в теорії існує досить багато досліджень з проблеми розвитку образної мови і тим, що дані дослідження не повною мірою використовуються в ДДУ;
- між тим, що російська народна казка є ефективним засобом розвитку експресивної лексики і тим, що її недостатньо використовують з цією метою в ДДУ.
У зв'язку з цим виникає проблема: які можливості використання російської народної казки як засобу розвитку експресивної лексики дітей.
Метою дослідження є розробка та апробація педагогічних умов, системи роботи по збагаченню експресивної лексики дітей старшого дошкільного віку засобами народних казок.
Об'єктом дослідження в нашій роботі є процес розвитку експресивної лексики дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження - процес збагачення експресивної лексики дітей старшого дошкільного віку засобами російських народних казок.
Гіпотеза дослідження - процес збагачення словника дошкільників експресивною лексикою буде ефективною, якщо забезпечити такі педагогічні умови: розуміння дітьми змісту казкових текстів; усвідомлення дітьми наявності експресивної лексики в текстах казок і власному мовленні; наявність позитивних емоційних стимулів щодо пошуку дітьми відповідних слів, фраз, пропозицій з експресивними засобами; цілеспрямований відбір експресивної лексики за змістом казок; моделювання ігрових ситуацій за змістом казок; взаємозв'язок різних видів діяльності (навчально-мовленнєвої, ігрової, театрально-ігрової, художньо-мовленнєвої, образотворчої) щодо активізації вживання дітьми експресивної лексики.
Мета, об'єкт, предмет і гіпотеза дослідження визначили необхідність постановки та вирішення наступних завдань:
1. Визначити поняття експресивної лексики;
2. Виявити особливості розвитку експресивної лексики дітей в дошкільному віці;
3. Вивчити змістовний аспект роботи по збагаченню експресивної лексики дітей старшого дошкільного віку;
4. Виявити особливості російської народної казки як засобу збагачення експресивної лексики старших дошкільників;
5. Визначити критерії та показники розвитку експресивної лексики старших дошкільників;
6. Визначити та охарактеризувати рівні розвитку експресивної лексики дітей старшого дошкільного віку;
7. Розробити та апробувати систему занять з розвитку експресивної лексики дітей старшого дошкільного віку засобами російської народної казки;
8. Визначити вплив проведення системи занять з використанням народних казок на рівень розвитку експресивної лексики дітей старшого дошкільного віку.
Вибір методів дослідження зумовлений предметом, метою і завданнями роботи: теоретичний аналіз філософської, лінгвістичної, психолого-педагогічної літератури в аспекті досліджуваної проблеми, аналіз планів виховно-освітньої роботи вихователів; педагогічний експеримент: діагностика рівнів розвитку експресивної лексики, педагогічний експеримент (Констатуючий, формуючий та контрольний етапи), спостереження, кількісний і якісний аналіз отриманих даних.
1. Теоретичне обгрунтування розвитку експресивної лексики старших дошкільників
1.1 Поняття експресивної лексики
Культура мови є найважливішою умовою виховання загальної і внутрішньої культури людини. Володіння літературною мовою, постійне вдосконалення мовних навичок становить необхідний компонент освіченості та інтелігентності. Під культурою мови зазвичай прийнято розуміти дотримання норм літературної мови, вміння передавати свої думки в Відповідно до призначення і метою висловлювання граматично правильно, логічно, точно, виразно.
Становлення і розвиток мови (словника, граматичної будови, звуковий і інтонаційної сторони), зазначає О.С. Ушакова [37], уміння створювати різні типи зв'язного висловлювання відбувається в період дошкільного дитинства. Ці досягнення дитини так значні, що можна говорити не тільки про формуванні фонетики, лексики, граматики, але й про розвиток таких якостей зв'язного мовлення, як правильність, змістовність, точність, виразність, і такого важливого показника мовної культури, як образність.
Поняття образної мови є суміжним поняттю експресивної мови. В. Гумбольд зазначав: В«Кожен індивід використовує мову для вираження своєї неповторної самобутності В»[12, 20]. Вчений вважає, що коли слово переймається експресією мовця, то воно виступає як вираз певної ціннісної позиції індивідуального людини; мовний досвід кожної людини формується в постійній взаємодії з чужими індивідуальними висловами. У зв'язку з цим, слід розмежувати поняття експресивності й образності мови. Експресія, на думку Г.І. Дідук [10], - це якість мови, виразність (або образність) мовлення, таке її якість, завдяки якому вона набуває стилістичну значимість (емоційність, образність) та стає здатною передати певне нетривіальне зміст. Вчений вказує на те, що при обробці учнями лексем велике значення має наголос на такі психологічні чинники, як образне мислення і мова, відчуття мови, дар слова, інтуїція. На думку Г.І. Дідук [10], експресія породжується образністю. Це збільшення вражаючої (діючої) сили вираження, надання йому особливої вЂ‹вЂ‹мотивованої піднесеності. Г.А. Олійник відзначає, що повноцінному сприйняттю художнього тексту надає сприяння емоційна функція ударних слів, яка має на меті В«процес усвідомлення і передачі емоційного заряду тексту (його емоційно-образну виразність, образні уявлення) В»[21, 110]. Такий підхід до визначення емоційної функції стосується, по Г.А. Олійник, перш за все виразних компонентів у промові тому, що успіх емоційного впливу на слухача знаходиться в безпосередньому зв'язку з сприйняттям і відтворенням художнього тексту.
Слова, крім лексичного значення, розрізняються і стилістично (приналежність до певної лексичної категорії). Лексика становить сукупність уживаних у мові слів, з якими пов'язані певні значення, закріплені в суспільній вживанні (М.І. Пентилюк [8], М.Я. Плющ [32], О.Д. Пономарів [32] та ін). Окреме значення в лексиці становить експресивна лексика. Експресивніст...
