Зміст
Введення
1. Сутність виразного читання
1.1 Читання як вид мовленнєвої діяльності
1.2 Основні характеристики процесу виразного читання
2. Методика роботи над виразним читанням
2.1 Формування навички виразного читання в учнів
2.2 Значення інтонації, підвищення і пониження голосу при навчанні виразного читання
2.3 Приблизний план уроку по виразному читанню
3. Переваги та недоліки використання різних методик при навчанні виразного читання
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Головна мета шкільного навчання - формування особистості учня. Уміння і навички виразного читання формуються не тільки як найважливіший вид мовної і розумової діяльності, але і як складний комплекс умінь і навичок, що має загальнонавчальних характер, використовуваний учнями при вивченні всіх навчальних предметів, у всіх випадках позакласної та позашкільної життя.
Читання як навчальний предмет має в своєму розпорядженні таке сильне засіб впливу на особистість, як художня література. Художня література несе в собі величезний розвиваючий і виховний потенціал: прилучає дитину до духовного досвіду людства, розвиває його розум, ушляхетнює почуття. Чим глибше і повніше сприйнято читачем той чи інший твір, тим більше вплив на особистість воно надає. Тому в якості однієї з провідних завдань навчання виразному читання програма висуває завдання навчання сприйняттю художнього твору.
Навичка читання є синтетичним явищем, що складається з чотирьох компонентів: правильності, усвідомленості, беглості, виразності. У теж час вироблення досвіду виразного читання у дітей сприяє формуванню правильного чіткого вимови, розвитку уяви, розширення словникового запасу, робить їх мова яскравіше і образніше. У результаті формування навички виразного читання у дітей активізуються пізнавальні процеси та розумова діяльність, розвивається пам'ять і навички спілкування.
Будучи ефективним і доступним засобом розвитку уяви та мовлення, моральних і соціальних почуттів учнів, виховання у них художнього смаку, формування умінь творчої роботи, виразне читання дозволяє вирішувати задачу найбільш повного засвоєння ідейного, морального і естетичного змісту художнього твору, перетворюючи цей процес у співпереживання.
Розвиток навику виразного читання в кінцевому підсумку - результат більш якісної соціалізації учнів. Учитель на уроці читання може розвивати навичку виразного читання в якості складової в загальній роботі з розвитку навику читання у школярів.
Актуальність дослідження обумовлена ​​з одного боку тим, що необхідність навчання дітей правильному, усвідомленого, виразного читання - одне з головних завдань шкільного навчання, а з іншого боку виразне читання передбачає вироблення в учнів певного мінімуму навичок, пов'язаних з произносительной культурою мовлення.
Науково - методична актуальність обумовлена ​​тим, що в обширній науково-педагогічної та методичної літературі зустрічаються різноманітні методики роботи над виразним читанням
Проблеми дослідження визначили тему дослідження В«Методика роботи над виразним читаннямВ».
Виходячи з вищесказаного, мета курсової роботи - визначити найбільш ефективні методи роботи, сприяють розвитку навичок виразного читання.
Об'єкт дослідження - процес оволодіння виразною стороною читання учнями. В якості предмета дослідження обираються методи і прийоми роботи на уроках, що сприяють розвитку навику виразного читання.
Гіпотеза: в даному дослідженні я припускаю, що розвиток навичок техніки виразного читання буде ефективним, якщо дотримуватися такі умови. Підібрати систему вправ, які активізують увагу школярів, допомагають з легкістю прочитати текст і зрозуміти прочитане (створення ситуації успіху). У системі проводити вправи, сприяючі розвитку навичок швидкого, усвідомленого, виразного читання.
В рамках досягнення поставленої мети були поставлені та вирішені наступні завдання:
- розглянути читання як вид мовленнєвої діяльності;
- вивчити основні характеристики процесу виразного читання;
- ознайомитися з процесом формування навички виразного читання в учнів;
- визначити значення інтонації, підвищення і пониження голосу при навчанні виразному читанню;
- розробити приблизний план уроку по виразному читанню;
- розглянути переваги і недоліки використання різних методик при навчанні виразного читання.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези використовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз лінгвістичної, психологічної, методичної літератури; спостереження за навчальним процесом; констатуючий і навчальний експерименти; кількісний і якісний аналіз отриманих результатів.
Методологічною основою дослідження стали теорія методики роботи над виразним читанням, розроблена в працях Ушинського К.Д., Майман Р. Р., Львова М.Р., Завадської Т. Ф.
Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що в ньому сформульовано теоретичні та методичні основи системи роботи над виразним читанням.
Базою дослідження з'явилася навчальна література, результати практичних досліджень видних вітчизняних авторів, статті та огляди у спеціалізованих та періодичних виданнях, присвячених тематиці В«Методика роботи над виразним читаннямВ», довідкова література, інші актуальні джерела інформації, а також праці таких відомих методистів як Ушинський К.Д., Майман Р. Р., Львів М.Р., Кубасова О.В. Соловйова Н. М., Воробйова С.М., Кондратіна Т.І.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури і трьох додатків.
1. Сутність виразного читання
1.1 Читання як вид мовленнєвої діяльності
виразне читання голос інтонація
У сучасній педагогіці читання розглядають як один з видів мовної діяльності. А мовна діяльність являє собою активний, цілеспрямований, опосередкований мовною системою і обумовлений си-туацію спілкування процес передачі або прийому повідомлення.
Отже, мова - це мова в дії, спілкуванні. Коли ми приймаємо повідомлення, ми слухаємо або читаємо; коли передаємо повідомлення, ми говоримо або пишемо. Таким чином, існує чотири види мовленнєвої діяльності, пов'язані між собою: слухання та читання, говоріння та письмо.
Читання більш тісно пов'язане зі слуханням, так як в обох процесах приймається повідомлення. Читання відноситься до письмових видам спілкування (як і лист).
Мовленнєва діяльність, а отже, і читання має певну структуру, предметний зміст, мовні механізми. У структурі мовленнєвої діяльності виділяється три рівні [8. С. 3]:
Перший - мотиваційний ланка, наявність мотивів і мети дії. У молодшого школяра такі мотиви - бажання навчитися читати, щось конкретно дізнатися з книги, зрозуміти, про що в ній говориться, отримати задоволення від читання.
Другий рівень - орієнтовно-дослідницький, рівень планування, внутрішньої організації мовленнєвої діяльності. У читанні цей рівень реалізується в перегляді тексту, його заголовка, визначенні теми, встановленні зв'язків, прогнозуванні змісту. Учень розглядає структуру тексту і намагається вгадати події.
Третій рівень - виконавський. При читанні учень виробляє смислове обробку тексту, використовуючи різні дії: розмічає текст, підкреслює важливі думки, визначає особистісне ставлення до подій, героїв. Результатом роботи з текстом стає його розуміння.
Отже, предмет мовної діяльності - думка, а результат - її розуміння. Читання може здійснюватися з різною метою, тому існують різні види читання:
1. Вивчає читання передбачає детальне знайомство зі змістом тексту і прагнення докладно отримати інформацію. Вон...
