Шлях Удосконалення МОНОЛОГІЧНОГО мовлення УЧНІВ 5 - 9 класів
У Статті узагальнено результати Вивчення Проблеми Формування монологічного мовлення учнів у Науковій и навчально-методічній літературі; показано шляхи Використання методів навчання української мови з метою Формування монологічного мовлення учнів.
Ключові слова: монологічне мовлення, Лінгводидактичні методи навчання, види вправо.
У статті узагальнено результати вивчення проблеми формування монологічного мовлення учнів у науковій і навчально-методичній літературі; показано шляхи використання методів навчання української мови з метою формування монологічного мовлення учнів.
Ключові слова: монологічне мовлення, методи навчання, види вправ.
Постановка проблеми. За Національною доктриною розвітку освіти України у ХХІ столітті, Концепцією мовної освіти навчання української мови в сучасній загальноосвітній школі винне буті спрямоване на ті, щоб сформуваті Особистість, Яка Вільно володіє Засоба мови в будь-якій мовленнєвій сітуації, аргументовано вісловлює Свої думки, дотрімується правил мовленнєвого Етикет [8].
Необхідність удосконалення монологічного мовлення школярів усвідомлюється в методіці давно, протікають ця проблема галі не знайшла своєї комплексної теоретико-практичної реалізації. Протяг останніх десятіліть Розвиток монологічного мовлення учнів розглянуто в таких аспектах: Основні закономірності розвітку мовлення (І. Зимня, Т. Ладіженська, О. Леонтьєв, М. Львів, М. Пентилюк, М. Стельмахович, Л. Федоренко та ін.); розробка мовного компонента загальноосвітньої підготовкі учнів (О. Біляєв, М. Вашуленко, Є. Голобородько, І.. Гудзик, С. Караман, В. Мельничайко, Г. Михайлівський, Л.Скуратівській, О. Хорошковський, Г. Шелехова та ін.); Збагачення словника учнів (Н. Голуб, Т. Коршун, Л. Кутенко, Т. Левченко, В. Мельничайко та ін.) [1, с. 13]. Однак, незважаючі на значні успіхі в Цій Галузі, у вітчізняній лінгводідактіці відсутнє Дослідження, в якому Було б обгрунтовано систему роботи з удосконалення монологічного мовлення учнів 5-9 класів у процесі Вивчення української мови. Важлівість цієї Проблеми усвідомлена вчитель, альо через відсутність необхідніх методичних розробок у шкільній практіці вон розв'язується Повільно. Чи не відповідає нінішньому соціальному замовлення и тій Рівень мовленнєвої культури, Що СЬОГОДНІ спостерігається в учнів.
Мета Статті - узагальніті результати Вивчення Проблема в Науковій и навчально-методічній літературі; показати шляхи Використання методів навчання української мови з метою удосконалення монологічного мовлення учнів 5-9 класів.
Монологічне мовлення - ції мовлення однієї особини, Що віражає в більш-Менш розгорнутій формі Свої думки, намірі, оцінку подій и т.д. [6, с. 34]. Одним Із Завдання, Що ставити программа ОСНОВНОЇ школи з української мови, є навчання монологічному мовлення. Метою навчання є Формування умінь монологічного мовлення, Під Яким у М. Пентилюк розуміється уміння комунікативно-мотівовано, логічно-послідовно и доладно, Досить повно и правильно в мовленнєвому відношенні вікладаті Свої думки в усній формі [6, с. 35].
У наш годину в основній школі навчання усному и писемна монологічному висловлювань НЕ Завжди пріділяється достатності УВАГА. Проти не потрібно забуваті, Що навчання монологічного мовлення в загальноосвітній школі є одним з найважлівішіх аспектів, оскількі самє цею аспект навчання дісціплінує мислення, вчити логічно мислити и відповідно будуваті Своє вісловлення у такий спосіб, щоб довести Свої думки до слухача. Монолог є такою формою мовлення, коли Його вібудовує одна людина, самостійно визначаючи структуру, композіцію и мовні засоби. Монологічне мовлення Може носить репродуктивний и продуктивний характер. Репродуктивне мовлення НЕ є комунікатівнім. Перед школою ставиться завдання розвітку непідготовленого продуктивного мовлення учнів. Монологічне мовлення, Як и діалогічне, коріться буті ситуативно обумовлених и, Як стверджують психологи, мотівоване. Ситуація є для монологу відправнім моментом, потім ВІН В«відріваєтьсяВ» від неї, утворює Своє середовище - контекст. Тому монолог, Як стверджує В. Мельничайко, є контекстуально, на відміну від діалогу, Що знаходится в найтіснішій залежності від сітуації. У силу контекстності монологічного мовлення до нього пред'являються особливі вимоги: воно винне буті зрозумілім В«із самого себеВ», тобто без допомоги немовніх засобів, Що часто відіграють велику роль у ситуативному діалогічному мовленні [6, с. 37]. Монологічне мовлення віконує Такі комунікатівні функції:
- інформатівна (Повідомлення Нової інформації у віді знань про предмети и Явища навколішньої дійсності, опис подій, Дій, станів);
- функція вплівання (Переконань кого-небудь у правільності тихий або інших думок, поглядів, переконань, Дій; спонукання до дії або Запобігання дії);
- експресивності (Використання мовленнєвого Спілкування для опису стану, в якому знаходится тієї, хто говорити, для Зняття емоційної напруженості);
- РОЗВАЖАЛЬНИЙ (Виступ людини на сцені чі Серед друзів для розваги слухачів);
- ритуально-культових (Висловлювань Під годину будь-якого ритуального обряду) [5, с. 73].
беручи за основу базовий документ шкільної освіти, а самє програму загальноосвітніх навчально закладів, Можемо Встановити, Що для ОСНОВНОЇ школи найбільш актуальною є інформатівна функція монологічного мовлення. Стосовно навчання монологічного мовлення, то планомірне и систематичне навчання почінається Вже в початково класах и продовжується Протяг усіх навчально РОКІВ. Навчальний монолог на початково етапі навчання є пробачимо и Дуже коротким логічно побудованім висловлювань, Що містіть один або кілька мовних зразків. Учні мают вміті без попередньої підготовкі логічно и послідовно висловлювати відповідно до навчальної сітуації, робіті усні Повідомлення за темою, передаватися Своїми слова основного Зміст прослуханого або прочитане в межах мовного матеріалу. Від учнів вімагається уміння НЕ Тільки повідомляті про факти, альо и віражаті Своє ставлені до вікладеного.
Монологічне висловлювань - Це Особливе и складення уміння, його призначення та необхідно спеціально формуваті. У лінгвістічному плані зусилля вчителя й учня повінні буті спрямовані на відпрацьовування правільності структурно-граматічної, лексічної и стілістічної Побудова, в екстралінгвальному - на відповідність мовного вісловлення комунікатівної мети, заданої сітуації, тими [4, с. 19]. Того, Дуже Важливе Значення має добір методів и засобів навчання.
На мнение лінгводідактів, Вибір того чі іншого методу поклади від характеру матеріалу, Що пропонується для Вивчення, зв'язку виучування матеріалу з попереднім и Наступний, співвідношення в ньому елементів теоретичного и практичного характеру, рівня Загальна розвітку учнів та їхньої підготовкі з предмета.
беремо До уваги Різні погляди методістів на класіфікацію методів навчання мови, протікають найбільш прійнятною для ефективного удосконалення монологічного мовлення учнів 5-9 класів вважаємо класіфікацію методів, запропонованих О. Біляєвім [3, с. 4]. Розвиток умінь створюваті комунікативно-дієві тексти монологічної структури винен буті в центре Увага методиста, тому слово вчителя - метод, Який реалізується в пояснювальному монолозі, СЬОГОДНІ набуває особлівої актуальності. Основне Його призначення - В«податіВ» учням навчально інформацію ї Забезпечити її сприйнятті, осмислення, запам'ятовування. Як зауважує психолог Н. Менчінська, Яка є однією з авторів Теорії засвоєння знань, Тільки на Основі багатої пам'яті, коли вон нагромадіть значний кількість знань, стає можливости Розвиток проблемного мислення, Що передбачає самостійній поиск [1, с. 41]. Саме цьому й спріяє монолог вчителя, Що завдякі широкому спектру реакцій учнів-слухачів стає ПОВНЕ мірою діалогізованім.
На відбір мовного матеріалу впл...
