Міністерство внутрішніх справ МВС Росії
Московський університет
р еферат
Освітньо-педагогічна прогностика
Москва 2010
Зміст
Введення
Глава I . Що таке освітньо-педагогічна прогностика
Глава II . Методи наукового прогнозування, що застосовуються в педагогіці
Частина I . Загальнонаукові методи прогнозування в педагогіці
Частина II . Інтернаучние методи прогнозування в педагогіці
Частина III . Частнонаучние методи прогнозування в педагогіці
Глава III . Становлення прогностичних функцій педагогіки: від Платона до наших днів
Висновок
Список використаної літератури
<b>
Введення
Тривалий час Росія знаходиться на шляху докорінних змін, що почалися в середині 80-х років XX століття. Змінюються сфери суспільної свідомості: економічна, політична, моральна, психологічна, соціальна, воєнна, управлінська, освітня. З'являються і зникають нові соціальні інститути, види і форми їх діяльності, тенденції, моделі. Все це відбувається на фоні загальносвітових процесів: стрімко зростаючих обсягу і швидкості обігу інформації, ошеломляюще швидкого розвитку нових технологій, структурних змін в розвитку економіки, політики, зміни соціально-культурного контексту, що цілком обгрунтовано породжує гостру необхідність у пошуку нових, оптимальних управлінських рішень, в тому числі і в галузі освіти.
диктуються тільки актуальними ситуативними проблемами шлях розвитку системи освіти себе вичерпав: приймаються в області модернізації освіти рішення носять часто мінливий по концептуальним орієнтирам характер без визначення найближчих і наступних рубежів розвитку; кількість управлінських рішень і, природно, відповідних документів в освітній сфері перевищує реальні можливості освітніх установ якісно виконувати їх, забезпечувати реальне поліпшення справ; зароджується тенденція відриву управління освітою від реальної освітньої практики, що неминуче веде до посилення формально-бюрократичних і авторитарно-командних відносин між ними. Система освіти відстає від вимог соціально-економічного розвитку країни, що проявляється, насамперед, у відсутності адекватної реакції професійного освіти на потреби ринку праці; більше чверті випускників вищого професійної освіти і третини випускників середньої професійної освіти не працевлаштовуються за отриманою в навчальному закладі спеціальності. Зміст і технології освіти не відповідають вимогам сучасного суспільства і економіки; прискорення темпів оновлення технологій призводить до необхідності зміни підходів до розробки змісту освіти і технологій навчання. В умовах стрімкого розвитку і розширення доступності відкритих інформаційних мереж передача В«готовихВ» знань перестає бути головним завданням навчального процесу, знижується функціональна значимість і привабливість традиційної організації навчання. Підготовка педагогічних кадрів не відповідає завданням теперішнього часу; в силу низького рівня заробітної плати державна система освіти стає все менше привабливою областю професійної діяльності; наростає дефіцит викладацьких і управлінських кадрів.
Отже, класична система освіти вже не задовольняє потреб соціуму, так як не враховує динаміку змін в соціальному середовищі держави і суспільства. А адже система освіти за самою своєю суттю повинна працювати на майбутнє, і, отже, зобов'язана за своїми темпами випереджати розвиток нової техніки і технології. Іншими словами, у визначенні завдань системи освіти необхідно виходити не стільки з сьогоднішніх потреб виробництва, науки і культури, скільки з прогнозування майбутніх, швидко зростаючих, потреб. У міру прискорення темпів суспільного розвитку стає очевидною об'єктивна необхідність передбачати не тільки найближчі, а й віддалені наслідки тих чи інших управлінських рішень в освіті. Тому на передній план все більш активно висувається нова наукова дисципліна - освітньо-педагогічна прогностика , що вивчає закономірності процесу розробки прогнозів у педагогіці.
Висока актуальність і соціально-педагогічна значущість проблеми педагогічного прогнозування, актуалізація потреб освітньої практики в передбачуваності та орієнтирах майбутнього розвитку послужили основою для вибору теми реферату, метою якого можна позначити розкриття сутності, змісту і функцій освітньо-педагогічної прогностики як нового, надзвичайно актуального напрями педагогічної науки. У відповідності з поставленою метою в даній роботі вирішувалися наступні завдання :
1. Дати визначення поняттю і позначити область застосування освітньо-педагогічної прогностики;
2. Зробити огляд основних методів, використовуваних в педагогічному прогнозуванні;
3. Провести короткий ретроспективний аналіз становлення прогностичного процесу в області освіти.
Глава I . Що таке освітньо-педагогічна прогностика?
«³нець наукової роботи є передбачення. Воно розкриває нам далечінь прийдешніх явищ чи історичних подій, воно є ознака, що свідчить про те, що наукова думка підпорядковує завданням людства і сили природи, і сили, які рухають життя людську В».
Н.А. Розумів, видатний російський фізик [1].
Прогностика - давньогрецьке слово, що позначає в найбільш загальному сенсі мистецтво формулювання прогнозів. Широке поширення поняття В«прогностикаВ» отримало більше двадцяти століть тому, після появи книги Гіппократа під назвою В«ПрогностикаВ», в якій розглядалися способи визначення течії і результату різних хвороб. Мистецтво передбачення грунтувалося тоді головним чином на інтуїції, прикметах, здогадах і інших далеко не наукових методах.
Як наукова дисципліна про прогнозування прогностика ще перебуває в стадії свого становлення. Незважаючи на це, як пише Б.С. Гершунский [2], вже зараз можна говорити про прогностиці як про справді наукової дисципліни, яка має свій предмет дослідження, теоретичні та методологічні основи, понятійний апарат, методи і тісний зв'язок з практикою. Предметом прогностики є загальні принципи побудови методів прогнозування розвитку об'єктів будь-якої природи і закономірності процесів розробки прогнозів. В даний час вже розроблені основи понятійного апарату прогностики, видані словники термінів з прогностиці. Що стосується методів прогнозування, то наукова прогностика розташовує їх достатньою кількістю. Важливо також, що прогностика як наукова дисципліна, органічно пов'язана з практикою, відповідає на запити різних сторін життя сучасного суспільства. Область додатка прогностики, включає в себе всі без винятку системи наукового знання, може бути розділена на підобласті відповідно до класифікації наук.
Правомірно говорити і про педагогічної прогностиці, маючи на увазі, що в даному випадку мова йде про інтерпретацію теоретичних принципів прогностики в системі знань, складають предмет педагогіки.
Область застосування педагогічного прогнозування надзвичайно широка. Його завдання полягають у тому, щоб передбачати: соціально-економічні умови, в яких буде розвиватися сфера освіту в майбутньому; нові вимоги розвивається суспільства до людини, рівню його освіти і виховання; необхідні змістовні та організаційно-стр...
