МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
ДЕРЖАВНЕ Освітніх установ
ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
В«ВОЛГОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В»
Філологічний факультет
КАФЕДРА ЛІТЕРАТУРИ
Вивчення лірики в старших класах
(на матеріалі лірики С.А. Єсеніна)
Курсова робота
по методиці викладання літератури
Виконавець
Краєва Олександра
студентка групи Л-41
Керівник
Савіна Л. Н
доктор філологічних наук
Волгоград, 2010р.
Введення
Ліричний твір - Це, перш за все, картина внутрішнього життя людини, його індивідуальних конкретних переживань.
Лірика звертається безпосередньо до почуттів людини, її духовного світу, вона має величезне виховне значення. Саме тому її особливо важливо вивчати в школі. Читаючи ліричні твори, школярі навчаються розбиратися в людській характері, сокровенних рухи душі, оцінювати з точки зору високих моральних критеріїв свої вчинки. Поезія особливо приваблює старшокласників, що обумовлено їх психологічними особливостями (тенденція до романтичного світосприйняття, до рефлексії). Більш того, учні старших класів часто починають самі писати вірші, і важливо підтримати їх у цьому, показуючи їм належний приклад для наслідування, пояснюючи, що вчитися цьому треба у майстрів слова, а не у сучасних виконавців.
Популярність лірики серед учнів часто залежить від її приналежності до якогось певного періоду. Так, лірика XVIII століття привертає школярів куди менше, ніж лірика XIX, а поезія Срібного століття, як правило, знаходить в їх душі особливий відгук. Це обумовлено її більшою близькістю до сучасності.
Одним з найбільш відомих поетів першої половини XX століття є Сергій Олександрович Єсенін. Його творчість визначається зовнішньою простотою форми і особливою ліричністю, що, безсумнівно, сильно впливає на читача. Так, ці риси визначають відносну зрозумілість його поезії і відносну легкість її сприйняття старшокласниками в порівнянні, наприклад, з лірикою В. В. Маяковського. За програмою В. Я. Коровіній до останнього року навчання учні зустрічаються з поетом в 5, 6, 8 і 9 класах, розглядаючи творчість поета з практично одного ракурсу (тема російської природи, тема батьківщини). Навіть прочитання уривків з драматичної поеми В«ПугачовВ» (8 клас) так само пов'язане з темою Росії, інтерпретації російської історії. Однак в 11 класі старшокласники вивчають творчість поета в найбільш повному обсязі в рамках монографічної теми В«Життя і творчість С. А. Єсеніна В», яка не тільки охоплює тему батьківщини більш цілісно, ​​⠿ї еволюції, але і звертається до інших тем його лірики. Особливо зросла актуальність викладання поезії Єсеніна в школі у зв'язку з його ювілеєм (115-річчя з дня народження і 85-річчя з дня смерті) і оприлюдненням нових, вкрай сумнівних, фактів з біографії поета. Необхідно сформувати в учнів правильне уявлення про особистість та творчості поета, засноване на науковому підході, а не на читанні жовтої преси і сумнівних художньо-біографічних видань.
Сказаним вище визначається актуальність нашої роботи.
Метою нашої роботи є виявлення особливостей вивчення лірики в старших класах на матеріалі поезії С. А. Єсеніна. Постановка мети передбачає вирішення наступних завдань:
1) Визначити основні особливості вивчення лірики в старшій школі;
2) Розробити систему уроків по монографічної теми В«Життя і творчість С. А. ЄсенінаВ»
Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес на уроках літератури в 11 класі.
Предметом дослідження є методика вивчення лірики в старших класах.
Матеріалом дослідження є лірика С. А. Єсеніна, підбір який зумовлений загальним освітнім стандартом і проходженням програмі 11 класу базового рівня В. Я. Коровіній.
Методологічну базу цієї роботи складають дослідження в галузі вивчення лірики в школі (роботи З. Я. Рез, В. Г. Маранцман, В. П. Медведєва, і інших), дослідження в галузі теорії літератури (Роботи Ю.М. Лотмана, В. М. Жирмунський та інших), дослідження в області життя і творчості С. А. Єсеніна (роботи С. Ю. і С. С. Куняевих, А. М. Марченко, Н.Ю. Шубникова-Гусева та інших), методичні розробки діючих вчителів по творчості С. А. Єсеніна (роботи М. А. Бондаренко, Л. В. Занковский, А. Н. Захарова та інших).
У даній роботі використані такі методи як системно-типологічний метод цілісного аналізу художнього твори.
Структура: Робота складається з вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.
Практична значимість роботи полягає в тому, що методичні розробки, створені в її ході, можуть використовуватися на уроках літератури в 11 класі загальноосвітньої школи.
Глава 1. Методика вивчення ліричного твору в старших класах
1.1 Відмінні риси лірики як літературного роду
Лірика часто визначається як найбільш складний, специфічний літературний рід. Згідно В«Короткої літературної енциклопедіїВ», він характеризується особливим типом побудови художнього образу, що представляє собою образ-переживання, в той час як в епосі і драмі в основі образу лежить багатостороннє зображення людини в його діяльності, складних взаєминах з людьми в життєвому процесі.
У ліриці почуття поета виражено прямо, безпосередньо, саме тому для неї характерна монологічна форма викладу.
Епос і драма відтворюють людське буття, об'єктивну сторону життя, лірика ж - людська свідомість і підсвідомість, суб'єктивний момент. Можна сказати, що лірика, на відміну від двох інших родів, в першу чергу апелює до людських емоцій, почуттів, найчастіше надає на людину найбільш сильний вплив, її емоційність часто пов'язується з таким поняттям як В«сугестивністьВ» (Сугестивність). Саме тому поезія, в порівнянні з прозою, володіє ємністю всіх складових елементів. Виняткову важливість у композиції ліричного твору набуває взаємодія образів, часто створює двоплановість і багатоплановість художнього сенсу. Лірична мова, як правило, - мова з підвищеною експресивністю окремих слів і мовних конструкцій. Лірика тяжіє до малому обсягу і, як наслідок, до напруженої і складної композиції, в ній спостерігається більша питома вага тропів і синтаксичних фігур в порівнянні з епосом і драматургією, але ця закономірність проглядається лише в загальному масиві всіх ліричних творів. Сам рух слів у вірші, їх взаємодія і зіставлення в умовах ритму і рим, виразне виявлення звукової сторони мови, що дається віршованою формою, взаємини ритмічного і синтаксичної будови - все це таїть у собі невичерпні смислові можливості, яких проза, по суті, позбавлена. Багато прекрасні вірші, якщо їх перекласти прозою, виявляться майже нічого не значущими, бо їх сенс створюється головним чином самим взаємодією віршованої форми із словами. Звідси випливає, що при аналізі ліриці необхідно звертати особливу увагу на закон єдності форми і змісту, який в даному випадку є основоположним.
Визначальними в ліриці стають такі поняття як В«ліричної герой В»іВ« лірична ситуація В», які замінюють поняттяВ« персонаж В»таВ« сюжет В», характерні для епосу і драми. Ліричний герой - це образ поета (людини) в ліриці, носій переживання в ліричному творі. Як всякий образ, ліричний герой несе в собі не тільки унікально-неповторні риси особистості, але й певне узагальнення, тому неприпустимо його ототожнення з реальним автором. Часто ліричний герой буває досить близький до автора по складу особистості, характером переживань (Єсенін, писав про те, що вся його біографія - в його віршах) або ж, навпаки, може бути дуже далекий від нього (як, наприклад, Фет), але, тим не менше, різниця між ними є принциповим і зберігається у всіх випадках, так як у кожному конкретному творі автор актуалізує в ліричному герої якусь частину своєї особистості, типізуючи ...
