Зміст
Введення
Глава 1. Співвідношення філософії та педагогіки в загальній парадигмі антропологічних наук
Глава 2. Становлення та історичне розвиток філософії освіти
Глава 3. Філософські підстави сучасної парадигми освіти
Висновок
Список літератури
Введення
У 21-му столітті з усіма його глобальними соціальними, політичними, науковими змінами йде пошук нового і в освіті, відповідного тенденціям розвитку суспільства. Однак модернізація в освітній системі наштовхується на труднощі і часто не встигає за змінами в економіці, науці, культурі, в соціальних відносинах і суспільній свідомості. Соціальна філософія, а також включений в неї блок проблем філософії освіти, зробили питання розвитку освіти головним об'єктом і предметом дослідження.
Філософія освіти як наукова дисципліна та навчальний предмет існує в світі вже кілька десятиліть. Вона, як відзначають Е.Н. Гусинський і Ю.І. Турчанінова, В«по суті своєї плюралістична: під цією назвою уживаються самі різні погляди на освіту і способи його придбання, різні погляди на людину та її розвиток, різні погляди на життя і її сенс В»[1]. Разом з тим багато дослідників відзначають [2], що в нашій країні ні сама ця наукова дисципліна, ні відповідний навчальний предмет практично не існують. Деякі книги і статті з питань філософії освіти, що вийшли у нас за останні два десятиліття, знаходяться поза світовим контекстом її розвитку. Пояснюється це досить просто: панування єдиної ідеології в радянський період повністю виключало можливість проникнення на наш грунт інших філософський ідей і концепцій. Однак інерція виявилася, мабуть, занадто сильною, і визнані в усьому світі імена та ідеї досі не увійшли до зміст вітчизняної педагогічної освіти.
Людині викладає зовсім не обов'язково прийняти, зробити керівництвом до дії якусь одну певну концепцію, але уважно і критично вивчити теорії, розроблені професійними філософами освіти, - важливий крок для вироблення власного професійного світогляду. Фактично будь викладає має власний підхід, він може бути не цілком усвідомленим, не формулюватися в строгих поняттях, але цей підхід неодмінно виражається в його поведінці. Таким чином, вивчення філософії освіти абсолютно незамінне для організації повноцінного професійного спілкування педагогів: тільки осмислено точне використання філософського мови дає справжній інструмент для дискусії, без цього обговорення проблем ведеться на побутовому рівні, а істинні причини незгоди вчителів (та інших працівників освіти) один з іншому не розкриваються.
Філософія освіти, оформилася в самостійну дисципліну у другій половині XX століття, - дитя філософії та освітнього досвіду [3]. Вона з'явилася на світ завдяки тривалому і невпинній взаємодії між безліччю філософських течій і системою освіти, завдяки творчій активності багатьох мислячих людей, для яких питання, пов'язані з утворенням, виявилися особисто значущими; інакше кажучи, завдяки постійній взаємодії між освітнім досвідом і роздумами про нього.
Філософія освіти розглядає, як відбувається розумовий та моральний розвиток людини в культурному середовищі і як може (і повинна) сприяти цьому процесу система освіти. При обговоренні виникаючих при цьому проблем неминуче доводиться звертатися до корінних філософських питань. Різні філософи та філософські школи намагаються знайти способи розуміння і відповідно побудови освітніх процесів, вони намагаються виявити комплекс ідей, які дозволили б глибше зрозуміти й успішніше підтримувати формування індивідуальної культури. Разом з тим, досі ще актуальне питання про взаємозв'язок і співвідношенні в парадигмі антропологічних наук педагогіки як більш емпіричної дисципліни з чисто теоретичною філософією освіти.
Виходячи з цього, в даній роботі ставиться за мету провести аналіз взаємозв'язку педагогіки і філософії освіти в їх історичному розвитку та на сучасному етапі. У відповідності з метою були поставлені наступні завдання:
1. Провести аналіз понять В«педагогікаВ» та В«філософія освітиВ» та зміст охоплених даними поняттями областей науки.
2. Простежити історію становлення філософії освіти та розуміння її зв'язку з педагогікою на різних історичних етапах.
3. Вивчити сучасний стан проблеми та роль філософії освіти як методологічної основи інновацій в освіті.
4. Зробити висновок про співвідношенні педагогіки і філософії освіти в їх історичному розвитку та на сучасному етапі в парадигмі антропологічних наук.
Глава 1. Співвідношення філософії та педагогіки в загальній парадигмі антропологічних наук
У філософії та педагогіки давні зв'язки, більш того, перші педагогічні думки і теорії зароджувалися саме в руслі філософських концепцій - досить згадати античну історію, середні віки або епоху Відродження. І найбільш тісний область перетину цих наукових областей отримала назву філософія освіти. Спробуємо розглянути ці поняття і наукові дисципліни в їх взаємозв'язку.
Педагогіка - наука і мистецтво вдосконалення людини і груп людей за допомогою освіти, виховання і навчання [4]. В інтерпретації Б.М. Бім-Бад [5], в педагогічне знання включаються три головні області.
1. Педагогіка як наука і мистецтво. Область знання про педагогіку як теорії і практиці називається філософією педагогіки, або загальної педагогікою. Філософія педагогіки відповідає на наступні головні питання. Чи необхідна педагогіка як наукове знання про вихованні? Якщо необхідна, то як вона можлива? Яка природа педагогіки в відміну від інших наук і мистецтв? Природа педагогіки як науки і мистецтва виховання похідна від природи виховання, від розуміння його сутності. Тому в основі філософії педагогіки лежить теорія освіти, виховання і навчання.
2. Теорія освіти, виховання і навчання. Ця теорія відповідає на питання про природу освіти, виховання і навчання, про їх необхідність і можливості. Її предметом є процес виховання і навчальний процес. Освіта, виховання та навчання людини залежать від розуміння природи людини, від знання можливостей і меж його розвитку. Тому в фундаменті теорії виховання лежить знання про людину як воспитуемого (навчають) і воспитателе (вчителя).
3. Педагогічна антропологія як фундамент всієї будівлі педагогіки. Частина педагогіки, присвячена пізнанню людини як вихователя і воспитуемого, називається педагогічної антропологією. Вона відповідає на питання про природу людини і людського співтовариства, про воспітуемості, навченості людини і груп людей.
Філософія освіти - область досліджень загальної теоретичної проблематики, цілей і ціннісних підстав освіти, принципів формування його змісту і спрямованості [6]. Філософія освіти розглядає сутність і природу всіх явищ в освітньому процесі: що таке освіта сама по собі (онтологія освіти); яким чином воно відбувається (логіка освіти); які природа і джерела цінностей освіти (аксіологія освіти); яким буває і якою повинна бути поведінка учасників освітнього процесу (етика освіти); якими бувають і якими повинні бути методи сприяння освітньому процесу (методологія освіти). Сукупності ідей, складають основу того чи іншого цілісного підходу до постановки справи освіти, можуть також розглядатися окремо (ідеологія освіти).
При такому стані речей природним чином постає питання про співвідношення філософії освіти та власне філософії. Природно, суворе розмежування провести між ними не можна. Сенс філософії освіти полягає у здійсненні філософської рефлексії над тими особливими точками культури, які допускають свою інтерпретацію в категоріях освіти людини. При цьому філософія освіти виступає як філософія життя людини, прилучається до культури, якому надано можливості для реалізації своїх сутнісних сил. Філософія являє собою особливу форму знання. В її рамках людина здійснює аксиологическую рефлексію над собою, своїм місцем у світі. В які...
