Курсова робота
Логопедична робота з формування словотворення у дітей з затримкою психічного розвитку
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Особливості граматичного ладу мовлення у дітей з затримкою психічного розвитку
1.1 Психолого-педагогічна характеристика дітей із ЗПР
1.2 Характер засвоєння граматичного ладу мови
1.3 Особливості порушень мовлення у дітей із затримкою психічного розвитку
1.4 Порушення граматичного будови мови у дітей із затримкою психічного розвитку
Глава 2. Дослідження процесів словотворення у дошкільників із затримкою психічного розвитку
2.1 Мета, завдання, методи і організація дослідження
2.2 Коротка характеристика досліджуваних дітей
2.3 Методика вивчення симптоматики порушень функцій словотворення у дітей із ЗПР
Глава 3. Порівняльний аналіз словотворчих процесів у дошкільників з ЗПР і дітей з нормальним мовним розвитком
Глава 4. Логопедична робота по формуванню процесів словотворення у дітей із ЗПР
Висновок
Список літератури
Введення
Загальновизнано, що засвоєння шкільного курсу рідної мови залежить перш від рівня практичного володіння учням усним мовленням. Тільки мова, побудована в Відповідно до граматичними нормами, служить надійним засобом спілкування та пізнання навколишнього середовища. Оволодіння граматичним ладом мови - обов'язкова умова формування повноцінного мовного спілкування, подібно до того, як пізнання об'єктивних ознак предметів і різноманітних відносин між ними. Саме в процесі практичного використання мови (в процес розуміння і мовлення) формується В«відчуття мовиВ». У міру розвитку дитина виявляє якесь нормативне відчуття мови, він навчається визначати, чи є висловлювання правильним, щодо деякого мовного стандарту.
Кількість робіт спрямованих на вивчення граматичного ладу мовлення учнів із затримкою психічного розвитку, невелика, хоча відомо, що цей компонент мовної системи страждає у аномальних дітей багатьох категорій.
У дітей з ЗПР в тій чи іншій мірі не сформована мовна система [11, 51], порушене оперування елементами мови на практичному рівні, що, у свою чергу, обмежує можливості переходу до більш високому теоретичному рівню оволодінню мови, де дитина усвідомлює елементи структури слова, речення, закономірності їх поєднання і оперування ними.
У дошкільнят з ЗПР відзначаються значні порушення граматичного ладу мовлення [37, 42, 52]. У дітей даної категорії спостерігається недорозвинення словозміни, словотворення. При граматичному оформленні слів, словосполучень, пропозицій, діти допускають різноманітні помилки, невластиві нормально розвиваються дітям.
Як показують дослідження при системних порушеннях мови [11, 12, 13, 34, 35, 42] аграматизми є, мало не самим стійким і одним з основних проявів мовного розлади.
Недостатнє сформованість морфологічних і синтаксичних узагальнень [24, 32, 34, 49] у дошкільнят з ЗПР до моменту шкільного навчання призводить до порушень письмовій мови, утрудненням при оволодінні програмою з рідної мови.
Своєчасна корекція порушень граматичного ладу мовлення є необхідною умовою психологічної готовності до засвоєння шкільних знань.
Таким чином, порушення граматичного ладу мовлення у дошкільників із ЗПР і шляхи їх корекції є одним з актуальних питань теорії і практики логопедії.
Предметом дослідження є порушення функції словотворення у дошкільників із ЗПР.
Об'єктом дослідження є процеси формування словотворчих функцій у дошкільнят з ЗПР.
Мета дослідження: вивчити особливості порушення словотворення іменників у дошкільнят з ЗПР для визначення напрямів логопедичної роботи по формуванню граматичного ладу мовлення.
Для досягнення цієї мети в даній роботі вирішуються наступні завдання :
1. Вивчити психолого-педагогічну, методичну та лінгвістичну літературу по проблемі формування словотворення у дошкільнят з нормальним розвитком.
2. Вивчити особливості словотворення у дітей із ЗПР старшого дошкільного віку.
3. Вивчити науково-теоретичні методи дослідження процесів словотворення у дошкільників із ЗПР.
4. Провести кількісний та якісний аналіз даних, отриманих в результаті експериментального дослідження.
5. Визначити напрямки роботи з формування навичок словотворення у дітей із ЗПР.
Теоретична значимість роботи буде визначатися наступним:
1. Виявлення особливостей порушень функції словотворення у дошкільників із ЗПР.
2. Порівняльним аналізом проявів порушень функції словотворення у дошкільників із ЗПР.
3. Розробкою напрямків корекційної роботи з подолання порушень функцій словотворення у дошкільників із ЗПР.
Практична значимість роботи визначається тим, що за допомогою розробленої методики констатуючого експерименту, буде цілеспрямовано досліджена симптоматика порушень функцій словотворення у дошкільників із ЗПР.
Буде визначені завдання, послідовність, організація роботи з корекції порушень функції словотворення.
Проведення сучасної корекційної роботи, спрямованої на оволодіння дітьми із ЗПР словотворчими функціями, буде сприяти більш ефективному засвоєння програми з рідної мови.
Глава 1. Особливості граматичного ладу мовлення у дітей з затримкою психічного розвитку
1.1 Психолого-педагогічна характеристика дітей із ЗПР
Проблема неуспішності певної частини учнів початкової масової загальноосвітньої школи давно привернула до себе увагу педагогів, психологів, медиків і соціологів [28]. Ними була виділена певна група дітей, які не можуть бути віднесені до розумово відсталим, так як в межах наявних знань вони виявляли достатню здатність до спілкування, широку В«Зону найближчого розвиткуВ». [5,6] Ці діти були віднесені до особливої вЂ‹вЂ‹категорії- діти з ЗПР.
В залежності від походження (церебрального, конституційного, соматогенного, психогенного), а також від часу впливу на організм дитини шкідливих факторів затримка психічного розвитку дає різні варіанти відхилень в емоційно-вольовій сфері та пізнавальної діяльності.
М.С. Певзнер [11] і Т.А. Власової [7] було звернуто увагу на роль емоційного розвитку в формуванні особистості дитини із ЗПР, а також на значення нейродинамічні розладів (астенічних і церебрастенических станів). Відповідно була виділена затримка психічного розвитку, що виникає на основі психічного і психофізичного інфантилізму, пов'язаного з шкідливими впливами на ЦНС в період вагітності [41], і затримка виникає на ранніх стадіях етапах життя дитини в результаті різних патогенних факторів, що призвели до астенічним і церебрастеническими станів організму.
Різниця патогенетичних механізмів обумовлювало і відмінність прогнозу. ЗПР у вигляді неускладненого психічного інфантилізму розцінювалася як прогнотіческі більш сприятлива, здебільшого не потребує спеціальних методів навчання. При переважанні ж виражених нейродинамічні, в першу чергу стійких церебрастенических розладів, ЗПР виявлялася більш стійкою і нерідко нужденної не тільки в психолого-педагогічної корекції, але і в лечбних заходах [7, 31].
В результаті подальшої науково-дослідної роботи К.С.Лебединська [22, 23] була запропонована етіопатогенетична систематика ЗПР. Основні клінічні типи її диференціюються за етіопатогенетичної принципом-1) конституційного походження; 2) саматогенного походження; 3) психогенного походження; 4) церебрально-органічного проіхожденія. Кожен з цих типів може бути ускладнений низкою хворобливих ознак-соматичних, енцефалопатичних, неврологічних-й має свою клініко-психологічну структуру, свої особливості емоційної незрілості і порушень п...
