Федеральне агентство з освіти
Державне освітня установа
Вищого професійної освіти
Тульський державний педагогічний університет ім. Л.Н. Толстого
Кафедра дитячої психології
та дошкільної освіти
Курсова робота
на тему:
Формування знань про акваріумних рибок у дітей старшого дошкільного віку за допомогою спостереження
Виконала: студентка 3 курсу групи Д
факультету психології
спеціальності Дитяча практична психологія
Терьохіна Дар'я Вікторівна
Науковий керівник: Доцент,
Кандидат біологічних наук
Хорун Людмила Володимирівна
Тула 2010
Зміст
Введення
1. Теоретичні основи формування знань про тварин у дітей старшого дошкільного віку в процесі спостереження
1.1 Психолого - педагогічний механізм формування знань про тварин у дітей старшого дошкільного віку
1.2 Спостереження - як засіб формування у старших дошкільників знань про акваріумних рибок
1.3 Педагогічні умови використання спостереження у формуванні у старших дошкільників знань про акваріумних рибок
2. Дослідно - експериментальна робота з формування у старших дошкільників знань про акваріумних рибок в процесі спостереження
2.1 Виявлення вихідних даних сформованості знань про акваріумних рибок у дітей старшого дошкільного віку
2.2 Методичні рекомендації вихователю по формуванню знань про акваріумних рибок допомогою спостереження
2.3 Вивчення підсумкового рівня сформованості знань про акваріумних рибок у дітей старшого дошкільного віку
Висновок
-->>
Список літератури
Додаток
Введення
Знання є основою формування світоглядів людини в тому числі природно - наукового уявлення про живій і неживій природі. Знання є основою формування культури людини і мотивів поведінки. Дошкільний вік є сенситивним періодом для формування знань.
Формування знань у дошкільників - Важливий напрямок педагогічної діяльності. В умовах поліпрограммності, простежуються різні підходи до структурування знань для дітей дошкільного віку.
У сучасній освіті чітко намічається тенденція до підвищення теоретичного рівня знань як основи для розвитку творчих здібностей і самостійності особистості. Засвоєння знань на більш високому рівні узагальнень задає і розвиток вищих форм мислення. В дошкільному віці і молодшому шкільному воно забезпечує перехід до словесно логічного мисленню. На сучасному етапі перед дошкільної дидактикою стоїть завдання розробляти такий зміст знань, яке, будучи доступним і відповідним провідним формам мислення дошкільника, разом з тим викликає необхідність застосування нових способів пізнання, нових і більш високих форм мислення.
При відборі змісту завдань слід враховувати, що знання лежить не тільки в основі розвитку мислення, але і в основі відносин до дійсності, до навколишнього світу. Одним із напрямків таких знань, при освоєнні, яких в єдності формуються розумова діяльність і відношення до світу, є знання про природу або В«система знаньВ», як зазначив Микола Миколайович Поддьяков. «³дзеркалювальна провідні закономірності живої природи: різноманіття видів, їх пристосування до середовища проживання, зміни в процесі росту і розвитку, життя в спільнотах, - що є кінцевою метою екологічного виховання В».
Можливість засвоєння таких знань дошкільниками доведена педагогічними дослідженнями Ігнаткін Л.С., Комарової І.А., Кондратьєвої Є.Ф., Федотової А.М., Хайдурова І.А., Хрістовской Т.В. Специфікою системи формування знань є її побудова на конкретному, обмеженому по обсягом матеріалі, який доступний спостереженню дітей, пізнання за допомогою наочно - Образного мислення.
Можливість побудови таких систем знань обгрунтовано роботами дитячих психологів Запорожця А.В., та Поддьякова М.М.
На основі набутих знань формуються такі якості, як реалістичне розуміння явищ природи, допитливість, уміння спостерігати, логічно мислити, естетично ставитися до всьому живому.
На думку педагога Є.І. Золотовой: В«Екологічна освіта та виховання, спрямоване на формування у людини наукового пізнання природи, переконань і практичних навичок, певної орієнтації та активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального використання і відтворення природи і природних ресурсів, є об'єктивною необхідністю для всього людства. Тому вже в дошкільному закладі необхідно починати роботу по правильній орієнтації маленької людини на пізнання тваринного світу В».
На думку Л.С. Виготського у дошкільнят формуються знання тільки в процесі активної діяльності, якою є спостереження.
С.Н. Миколаєва підкреслює , В«Що передача екологічних знань є початковим етапом у процедурі вироблення правильного ставлення до навколишнього світу. Їх трансформація здійснюється в результаті використання вихователем особистісно - орієнтованих методів роботи з дітьми. Яскравою формою вираження відносини є діяльність дитини, до якої так само можна віднести спостереження В».
В«Спостереження - це цілеспрямоване сприйняття, складний процес, в якому виявляється єдність чуттєвого і раціонального. На основі спільної діяльності аналізаторів, завдяки слову вихователя у дітей утворюються конкретні знання, розвивається мислення, мова, виховуватися матеріалістичне відношення, інтерес і любов до природи, почуття красивого В».
Найпоширеніший об'єкт в дитячому садку - це акваріум з рибами. Це модель водойми, де відбуваються майже всі біологічні процеси, властиві для природних ставків та озер. За допомогою правильного оформлення акваріумів дітям можна дати різноманітні знання екологічного характеру:
1. Водна екосистема: її компоненти, їх взаємозв'язок, роль праці людини в підтримці рівноваги в ній.
2. Пристосованість будови та поведінки риб до водного середовища проживання.
3. Різноманітність способу життя і поведінки риб.
4. Різні екологічні ніші однієї екосистеми.
5. Відмінність домашніх декоративних риб від диких риб місцевих водойм.
6. Різноманіття водних мешканців їх пристосованість до водної середовищі існування.
7. Розмноження ікрою (живородіння), ріст і розвиток мальків в окремих випадках піклування батьків про потомство.
8. Риби як живі речовини, їх схожості між собою.
Дослідженнями і практикою дошкільного виховання встановлено, що до семи років дошкільнята накопичують багато різноманітних, але розрізнених і поверхневих знань про тварин. Це проявляється в тому, що діти можуть дізнатися, назвати тварин, розповісти про більш яскравих ознаках їх зовнішнього вигляду або поведінки. Однак вони мають мало відомостей про особливості їх життя, про місця проживання, харчуванні, способі життя. Дослідники відзначають, що дітям старшого дошкільного віку відомо від 10 - 15 до 30 - 45 тварин. Краще вони знають птахів і звірів, гірше - риб, земноводних. Дослідники звертають увагу на те, що діти краще знають екзотичних тварин, ніж тварин близького оточення, акваріумних рибок. У комплексних і спеціалізованих програмах спостерігається різний структурування зміст і обсягу знань про акваріумних рибок.
Гіпотеза. Процес формування знань про акваріумних рибок у дітей старшого дошкільного віку за допомогою спостереження буде ефективний якщо:
1.Наблюденіе за акваріумними рибками повинні складати закінчену серію і демонстрування різні аспекти життя рибок (харчування риб, турбота про потомство, повадки, пристосованість до середовища проживання)
2. Попередня робота перед спостереженнями, бесіди, заняття для актуалізації та поповнення знань дітей про акваріумних рибок необхідних для спостереження.
3. У процесі спостереження створювати позитивний фон, за...