План Заняття
урок літературний громадський художній
Група: 13,14,19
спеціальність ВБДК, ЗВ
Тема Заняття: Літературний процес 70-90-х РОКІВ ХІХ ст. Вступ.
Мета Заняття:
Навчальна - Дават Загальна характеристика Літературного процесу ІІ половини ХІХ - поч. ХХ ст. Розуміті зв'язок літератури Як містецтва слова з провіднімі тенденціямі свого годині.
виховний - Усвідомлення суспільного призначення національної літератури. Віховуваті в учнів любов и повагу до Минуло України, почуття патріотізму, гідності людини Вільної держави
Розвіваюча - Розвіваті уміння аналізуваті історичні періоді
Вид Заняття: лекція
Вид Лекції: Вступна лекція
Форма проведення Заняття: Лекція + еврістічна бесіда
Міжпредметні зв'язки:
Забезпечуючі Історія України
Забезпечувані Українська мова
методично забезпечення: опорні конспекти, тексти творів
Література:
1. Бондар М. Творчість Володимира Cамійленка// Cамійленко В. Твори. - К., 1990.
2. Зеров М. "Непрівітаній співець" (Я. Щоголів)// Зеров М. Твори: В 2 т. - К., 1990. - Т. 2.
3. Історія української літератури ХІХ Століття: У 3 кн. - К., 1997. - Кн. 3.
4. Камінчук О. Олена Пчілка: аспекти творчої діяльності// Слово і час. - 1999. - № 6.
5. Хропко П. Українське літературне життя 70-90-х РОКІВ ХІХ ст. (Матеріал до оглядової Лекції у 10 класі)// Дивослово. - 1994. - № 3. </p>
Технические засоби навчання комп'ютер
Хід Заняття
1. Організаційній момент
1.1 Привітання студентів
1.2 Підготовка аудіторії до Заняття, Перевірка наявності студентів.
2. Ознайомлення студентів з темою та навчально цілямі Заняття
Ознайомлення з літературнім процесом 70-90-х рр .. ХІХ ст., З передовими Громадський діячамі та їх творами.
3. Мотівація навчання
У цьому навчальному году ві продовжено Вивчення української літератури и здійсніте Мандрівку художнімі світамі творів пісьменніків Другої половини ХІХ - початку ХХ століть. Вам відкріється художня самобутність українського письменства, естетична Неповторність національної картіні буття народу, Його Розвиток у контексті європейського Літературного процесу. Цей Період ознаменувався великими Перемога реалізму в літературі, пов'язаними з іменамі Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Михайла Старицького, Бориса Грінченка, Івана Карпенка-Карого, Марка Кропивницького, Івана Франка. Українські митці дотрімуваліся засідок демократизму, гуманізму, псіхологізму та суспільної зумовленості характеру людини. Смороду змалювалі Яскраві картіні буття народу, глибоко вісвітлілі історичні закономірності и Фактори, Що спричиняють вчинків и характери героїв. У Другій половіні ХІХ Століття розквіталі драматургія и Лірика, розвивалась літературна критика, утверджувався роман Як свідчення зрілості української літератури, її європейськості. Вінікалі Нові естетічні Явища: натуралізм, модернізм та Його стільові течії - сімволізм, імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм.
Українська література поступово завойовувала Європейське визнання. Польська письменниці Еліза Ожешко писала про українську літературу: "Чим Більше читаю, тім сільніше Відчуваю дивне насолоду и поезію цієї літератури. Чиста вона, Як кристал, тепла, мов літній вечір, несподівано орігінальна, до жодної іншої, відомої мені, не подібна ".
4. Актуалізація опорних знань
Літературі Як увазі містецтва притаманне багатовімірне, історичне осмислення дійсності, сприйняттів и зображення її Як процесу. Предметом її пізнання й відтворення є людина в жіттєвому процесі та все з нею пов'язане. Того ХУДОЖНЯ літературу назівають людінознавством.
Іван Франко назвавши Історію науки драмою ідей. Беручи за основу Цю мнение, Історію літератури назіваємо драмою ідей та образів. Письменник, досліджуючі світ, промовляє образами и картинами, які так само вплівають на розум, Як и Наукові Висновки, альо галі Більше на душу, емоційній світ читача. Митець, озброївшісь словом, малює Живі та Яскраві образи, творити правдіві картіні життя, впливаючих на фантазію чітачів та їхню уяву. ВІН ставити героя перед лицем немінучої необхідності діяті, спонукаючі Його керуватіся соціальнімі мотивами чі ірраціональнімі Поштовх, стаючі жертвою Власний ілюзій. Мотив "Втрачений ілюзій" (назва роману Оноре де Бальзака), Подолання героями своїх ілюзій - давній мотив червоного письменства, Що знайшов яскраве втілення и в творах українських митців слова.
Реальність у всій різноманітності переноситися в художній твір, стає "другою реальністю", Дещо схожу з дійсністю, альо перетвореності письменником відповідно до Його уподобань, ідеологічніх орієнтацій, естетичних смаків.
Художнє новаторство чі феномен творчих уподобань відбору матеріалу и Його художнє освоєння зумовлені псіхологією митця, Його етичний ї морально подивимось, Крізь призму якіх ВІН інтерпретує світ у межах Власний знань. Водночас художній твір розвівається за законами жанру, стільової течії в містецтві. Ві Вже спостерегли у попередніх класах, Що класіцісті, Наприклад, чітко поділялі героїв на позитивних и негативних, ідеальних и носіїв зла, тож характери булі одновімірнімі: персонаж уособлював Певної ознайо - розум, мужність, шляхетність, чесність, жадобу, підступність, жорстокість, ліцемірство, хвалькуватість. Натомість у романтіків герой наділявся винятково характером и діяв у Незвичайна обставинні, переживає прістрасні почуття, які керувалі Його вчинків.
Із попередніх класів ві Знаєте, Що русский літературу поділяють на періоді:
В· ХІ - XVIII Століття - давно,
В· ХІХ Століття - нова,
В· ХХ - початок ХХІ Століття - новітня література.
Красне письменство ХІХ Століття поділяється на менші самостійні періоді:
В· українська література дерло десятіліть ХІХ Століття;
В· 40 - 60 рокі;
В· 70 - 90 рокі,
В· кінець ХІХ - качан ХХ століть.
Коженна Період характерізується Своїми образами, проблематикою, жанровою, стілістічною своєрідністю, Пєвнєв естетична відкріттямі, художнімі здобуткамі. Українські митці орієнтуваліся на передові філософські та естетічні Ідеї, творили у річіщі шукань пісьменніків Європи Гірськолижний. Це засвідчує Функціонування стільовіх течій у західноєвропейськіх та українській літературах: класицизму, сентіменталізму, романтизму, реалізму, натуралізму, модернізму, які, по суті, Розвивайся у невеликих годин проміжках, а Під кінець ХІХ Століття збігаліся.
Поступово українська література завойовувала Світове визнання. У європейськіх країнах значний резонанс малі твори Івана Котляревського, поетів-романтіків, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Марка Вовчка, Пантелеймона Куліша, Івана Франка, Івана Карпенка-Карого, Михайла Старицького, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та інших, чії твори перекладаліся слов'янськими та західноєвропейськімі мовами, булі позитивно оцінені тодішнімі критиками. Напрікінці ХІХ Століття Кращі твори українських митців стали відомімі и в Амеріці.
Невід'ємною Ознакою літератури є її національна своєрідність та вселюдській вимір. Це означає, Що мистецтво слова шкірного народу має національну самобутність, є носієм ознайо, Що характеризують націю, відбівають ментальність народу, Його Духовність. Національна своєрідність літератури позначається на тематіці ї проблематіці творів, змалюванні характерних тіпів, Що віявляють собі через індівідуалізовані рісі героїв. Ця органічна Якість художньої літератури Певного народу яскраво розкрівається через систему змістовіх и формально-стільовіх особливая, притаманних національнім Мітц. Українська література є гуманістічнім Мистецьким феноменом, Аджея Завжди несла великий заряд любові до людини, захіщала Людський гідність. Невіпадково твори українських пісьменн...
