Федеральне агентство з утворення
ДЕРЖАВНЕ Освітніх установ
ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНО ОСВІТИ
В«Новосибірський ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ В»
ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ДИТИНСТВА
КАФЕДРА Корекційна педагогіка
Корекційно-логопедична робота з виявлення та попередження дисграфії у молодших школярів з ОНР
Випускна кваліфікаційна робота
Студентка 53 групи ФППД А.П. Городецька
Науковий керівник Г.Н. Гришкова
Новосибірськ 2011
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Письмова мова як предмет психолого-педагогічного дослідження
1.1 Нейропсихологічні, психологічні та психолінгвістичні аспекти розвитку писемного мовлення
1.2 Передумови розвитку письмової мови в онтогенезі
1.3 Особливості писемного мовлення дітей з загальним недорозвиненням мови
Глава 2. Науково-методичні основи виявлення та попередження дисграфії у дітей молодшого шкільного віку з загальним недорозвиненням мови
2.1 Аналіз діагностичних методик дослідження рівня сформованості писемного мовлення дітей молодшого шкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
2.2 Прийоми, умови та засоби попередження дисграфії у дітей з порушеннями мови
2.3 Аналіз програм і методичних рекомендацій щодо попередження дисграфії у дітей з порушеннями мови
Глава 3. Практичне дослідження рівня сформованості писемного мовлення дітей молодшого шкільного віку з загальним недорозвиненням мови
3.1 Методичне обгрунтування дослідження рівня сформованості писемного мовлення дітей молодшого шкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Висновок
Література
ВСТУП
В останні роки наростає число дітей, які насилу освоюють читання і письмо як навчальний предмет. Батьки скаржаться на неуважність дітей, непосидючість, небажання вчитися. У загальноосвітній школі вчителі так само дуже часто стикаються з множинними помилками у дітей при листі. Це пов'язано з тим, що на сьогоднішній день порушення письма (дисграфії) є найпоширенішими дефектами мовлення у дітей молодшого шкільного віку. Між тим, проблема порушень писемного мовлення у школярів - одна з найактуальніших для шкільного навчання, оскільки лист і читання з мети початкового навчання перетворюються в засіб подальшого отримання знань учнями. Розлади в цій області роблять негативний вплив на весь процес навчання, на шкільну адаптацію дітей, на формування особистості і характер всього психічного розвитку дитини. Ефективна профілактика, своєчасне виявлення дисграфії, точне визначення її диференційних ознак і механізмів, відмінність дисграфії від інших помилок листи надзвичайно важливо для розробки системи логопедичної роботи з корекції цих порушень, щодо попередження дізорфографіі і шкільної дезадаптації в цілому. Цим обумовлена ​​ актуальність роботи .
Порушення письмовій промови вивчаються давно, але до теперішнього часу вони залишаються однією з актуальних проблем логопедії.
Над механізмами розвитку писемного мовлення в нормі і патології займалися такі автори, як: А.Н. Корнєв, А.Р. Лурія, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, М.Є. Хватцев, Т.Г. Візель, Є.Д. Хомская, Л.Г. Парамонова, Т.Г. Єгоров, Р.Е. Левіна, А.А. Леонтьєв, І.Н. Садовникова, Т.А. Фотекова, Т.В. Ахутіна, Р.І. Лалаева і багато інших.
Мета дослідження: виявлення рівнів розвитку письмовій мовлення дітей молодшого шкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
Об'єкт дослідження: порушення писемного мовлення у дітей молодшого шкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
Предмет дослідження: корекційно-логопедична робота з виявлення та попередження дисграфії у молодших школярів із загальним недорозвиненням мови.
Завдання:
1. Підібрати і проаналізувати психолого-педагогічну, психолингвистическую, нейропсихологічні і спеціальну літературу по проблеми дослідження.
2. Виявити передумови та особливості розвитку писемного мовлення дітей при нормальному мовному онтогенезі.
3. Виявити особливості писемного мовлення дітей із загальним недорозвиненням мови і розглянути класифікації видів дисграфії.
4. Підібрати і проаналізувати діагностичні методики для дослідження рівня сформованості писемного мовлення дітей шкільного віку.
5. Розглянути прийоми, умови і засоби організації попередження дисграфії у дітей із загальним недорозвитком мовлення.
6. Підібрати і проаналізувати програми і методичні рекомендації з попередження дисграфії у дітей із загальним недорозвиненням мови.
7. Методично обгрунтувати дослідження рівня сформованості писемного мовлення дітей молодшого шкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.
8. Зробити висновки за виконану роботу.
Глава 1
Письмова мова як предмет психолого-педагогічного дослідження
1.1 Нейропсихологічні, психологічні та психолінгвістичні аспекти розвитку писемного мовлення
Письмова мова - одна з форм існування мови, протиставлена ​​усного мовлення. Це вторинна, пізніша за часом виникнення форма існування мови. Якщо усна мова виділила людини з тваринного світу, то писемність слід вважати найбільшим з усіх винаходів, створених людиною. Це мова, заснована на візуально сприйманої стійкої фіксації мовних конструкцій у вигляді письмового тексту. При цьому виявляється можливим передавати повідомлення зі значною тимчасовою відстрочкою.
Л.С. Виготський відзначає, що необхідно розрізняти поняття В«листВ» і В«писемне мовленняВ», так як вони не тотожні. Лист - механізм здійснення письмової мови. Письмова мова являє собою особливу систему символів і знаків, володіння якої означає критичний поворотний момент у всьому культурному розвитку дитини. Розвиток писемного мовлення являє собою перехід від ілюзорної гри через малювання до письма. Таким чином, лист виступає і як механізм, і як один з етапів розвитку письмової мови, будучи її символьної фіксацією.
Письмова мова, перш все, відноситься до мовних явищ. Внаслідок цього необхідно враховувати фактори, що визначають даний вид мовлення з лінгвістичних і психолінгвістичних позицій. Разом з тим, письмова мова являє собою особливу діяльність людини, в якій необхідно розрізняти як психологічні, так і фізіологічні аспекти. У зв'язку з цим, при вивченні механізмів письмово-мовного висловлювання важливо враховувати не тільки вчення про психічні операціях, а й психологічну структуру кожної операції окремо.
До теперішнього часу склалася певна концепція тлумачення писемного мовлення як складної форми психічної діяльності людини, необхідної йому в повсякденному житті і включає, з одного боку, активне вираження своїх думок засобами тієї чи інший писемності - лист і, з іншого боку, сприйняття та розуміння написаного засобами читання. Зокрема, А.Р. Лурія визначав читання як особливу форму імпрессівной мови, а лист - як особливу форму експресивної мови, відзначаючи, що лист (у будь-якій його формі) починається з певного задуму, збереження якого сприяє загальмування всіх сторонніх тенденцій (Забігання вперед, повторів і т.п.) [13].
З точки зору професора Р.Є. Левиной і її послідовників, успішність оволодіння письмовій промовою зумовлена ​​станом передумов даного виду діяльності, тобто сформованістю вимовних навичок, певним рівнем розвитку фонематичного слуху, морфологічних і синтаксичних узагальнень, достатнім об'ємом лінгвістичних знань.
В даний час велика увага приділяється вивченню структурних операцій письмово-мовної діяльності, а також розвитку базових психічних функцій, що впливають на її становлення. Обгрунтовується залежність стану письмово-мовних умінь і навичок від рівня розвитку як операціональних, так і функці...
