МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Харківська національна академія міського господарства
І.М.Золотарьова
Методичні вказівки до практичних зайняти та Самостійної роботи з дісціпліні "Університетська освіта"
Передмова
Утвердження України Як демократічної держави є одночасно духовним, політічнім, соціальнім и культурним затверджені громадян, здатно керуватісь НЕ суб `єктівнімі інтересамі, а інтересамі держави. Вища освіта в цілому и Університетська зокрема набуваються у даного контексті принципова нового звучання. Підготовка фахівців з віщою освітою розпочала будуватісь на підставі принципова нових засідок - демократизації, інтернаціоналізації, гуманізації, діверсіфікації.
Освіта - Частина Засоба виробництва матеріального життя, Яки за допомог двох взаємопов `язаних процесів навчання та виховання здійснює цілеспрямоване Формування необхідного для суспільства типом особістості. Мета освіти - інтелектуальній и моральний Розвиток людини. Сучасний суспільству потрібен громадянин, Який бі МАВ самостійне, критичне мислення, вмів бачіті и творч вірішуваті існуючі внесок, БУВ освіченім фахівцем.
У віщій освіті стає найбільш актуальним питання синтезу педагогічних та псіхологічніх концепцій, Глибока психологічне осмислення закономірностей навчальної діяльності, Принципів та методів навчання й Керування навчально процесом.
Університетська освіта - найголовніша складового віщої освіти. Університет - класичний, найстарішій та найпошіренішій тип віщого навчального закладу. Того самє на прікладі універсітетської освіти вважається доцільнім проаналізуваті Зміст, Сучасні Особливості та Тенденції розвітку віщої освіти в цілому.
Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
>
1. Головні Тенденції розвітку віщої освіти в європейськіх країнах
2. Болонський процес в Україні
Останнім годиною прогресивний світова спільнота все частіше звертається до думки про ті, Що вища освіта в усіх країнах Західної Європи Гірськолижний пережіває нелегкі часи. Сейчас факт зумовленості виникненням своєрідного розриву Між освітою з усіма її провіднімі елементами (цілі, структура, Зміст, методи навчання) та умів життя суспільства, Що різко змініліся за Останні десятіріччя.
На питання, які ЯКОСТІ винен мати молодий спеціаліст, Роботодавці, Як правило, відповідають таким переліком: високий Рівень загальноосвітньої підготовкі, здатність прійматі самостійні Рішення, готовність до перенавчання, до опанування нових тенденцій та придбання нових знань, вміння працюваті в групі, комунікабельність. Сейчас ПЕРЕЛІК - Не Що Інше, Як нове уявлення про людину, своєрідна модель її провідніх жіттєвіх функцій. Така модель найбільш адекватна Вимоги сучасного суспільства. Ключові характеристики Нової Моделі - освіченість, безперервність навчання, самостійність - знаходяться в явному протіріччі з існуючою педагогічною системою, орієнтованою Головним чином на запам `ятовування, відтворення та пасивних виконан.
Вимоги годині призвели до того, Що у роз В¬ витку світової віщої школи Вже Визначіть Загальні глобальні Тенденції. Провіднімі Серед них є гуманітарізація, демократізація, діверсіфікація, інтеграція та інтернаціоналізація віщої освіти.
Гуманітарізація передбачає Наявність знань в Галузі Історії, культури, мистецтва, які, в свою Черга, допомагають сформуваті систему цінностей та етічні норми поведінкі. До гуманітарного циклу дисциплін належать класічні та Сучасні мови, література, історія, філософія, Соціологія, психологія.
Демократізація пов `язана, дере за все, Із зростанням кількості студентів в усіх розвинення країнах. Значні Зміни відбуліся кож у взаємовідносінах Між віщімі навчально закладами та центральними Урядовий органами. З одного боку, центральні органи Управління продовжують візначаті чісельність студентських міст, Весь спектр норми фінансування. З іншого, однозначно пошірюється автономія Окрема вузів. Сейчас принцип передбачає кож Залучення до системи віщої освіти якомога Ширшов кола охочої навчатіся молоді Із різніх верств суспільства, альо з Наступний жорсткім відбором найбільш здібніх.
Діверсіфікація (від лат. "Різноманітність") - Розширення відів та форм віщої освіти, Створення альтернативних віщіх навчально закладів, Що відбіває спожи суспільства у різніх за фахом кваліфікованіх спеціалістах. На теперішній час у розвинення західніх країнах склалася відносно стійка система багаторівневої підготовкі. Накреслілась и загальна тенденція - збліження навчально планів та програм за відповіднімі рівнямі, хоча розбіжностей галі однозначно Більше.
Інтеграція та інтернаціоналізація передбачають коордінацію Як навчально програм, так и системи навчання в цілому, а кож міжнародну співпрацю віщіх навчально закладів: Обмін студентами та викладач Між вузами різніх країн, проведення конференцій, сімпозіумів, семінарів Щодо проблем навчання та наукової роботи з метою визнання документів про освіту.
Сфера євроінтеграції віщої освіти Набуль форм Болонського процесу. На теперішній година 45 європейськіх країн, включно з Україною, є Його учасниками. Значний кількість міжнародніх організацій підтрімують Ідеї процесу та спріяють Його реалізації.
Болонський процес - ції процес європейськіх реформ, Що спрямований на Створення Спільної Зони Європейської віщої освіти до 2010 року. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 году з підпісання Болонської Декларації 21 країною в італійському місті Болоні. Передумови Створення Декларації стало підпісання Великої Хартії європейськіх УНІВЕРСИТЕТІВ. Велика Хартія Як Передумови Болонської Декларації Була підпісана всіма ректорами, Що зібраліся у Болоні 18 вересня 1988 року для відзначення 900-ї річніці Болонського універсітету, Що вважається найстарішім університетом Європи Гірськолижний. "Європа Вже існує, її мешканці поділялі спільні Інституції, до якіх належать и університети, Протяг століть. Університети є інтелектуальнімі центрами минуло та майбутнього, Що мают спільні цілі та методологію здобуття знань - чи то практичних, чи теоретичних. " (Із Промова представніків Болонського універсітету на святкуванні).
Процес, Що наштовхнув на ідею Створення Великої Хартії, БУВ особливо Важливим. Хартія НЕ Була представлена ​​політичною Влад, а Була розроблено у стінах УНІВЕРСИТЕТІВ. Вона спірається на фундаментальні цінності європейськіх універсітетськіх традіцій. Спріяє зміцненню зв `язків Між віщімі навчально закладами в усьому Світі, залучаючі до процесів, започаткованіх у ній, неєвропейські університети.
Згідно з цілямі Болонського процесу до 2010 року освітні системи країн-учасниць Його повінні буті змінені, щоб Сприяти:
- полегшеному переїзду громадян з метою подалі навчан-ня чі працевлаштування у Європі.
- Розширення Європи Гірськолижний та ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ її подалі розвітку Як стабільного, мирного, толерантного суспільства.
Болонський процес НЕ передбачає повністю ідентічніх систем освіти у різніх країнах, ВІН Призначений Лише для Зміцнення взаємозв `язків та покращення взаєморозуміння Між різнімі освітнімі системами.
На СЬОГОДНІ до Болонського процесу прієдналося 515 УНІВЕРСИТЕТІВ, Середи якіх 14 українських :
1. Дніпропетровський національний університет залізнічного транспорту;
2. Донецький національний університет;
3. Маріупольській гуманітарний інститут Донецького національного універсітету;
4. Національний технічний університет "Харківський політехнічній інститут ".
5. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого.
6. Національний технічний університет України "Київський політехнічній інститут ".
7. ...
