Зміст
Введення
Глава I. Теоретичні аспекти дослідження зорової пам'яті дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
1.1 Дослідження проблеми пам'яті в психології
1.2 Психологічний аналіз структури мовного порушення у дошкільників із загальним недорозвиненням мови
1.3 Особливості зорової пам'яті дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Висновки по першому розділі
Глава II. Вивчення особливостей зорової пам'яті старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови
2.1 Методика і організація дослідження
2.2 Результати експериментального дослідження
Висновки по другому розділі
Глава III. Методичні рекомендації з розвитку зорової пам'яті у старших дошкільнят із загальним недорозвиненням мови
Висновок
Список використаної літератури
Додатка
Введення
Життя постійно вимагає від дитини використання наявного в нього досвіду. Щодня в практичній, ігровій, побутовій діяльності дитина повинна спиратися на засвоєні ним способи дії з предметами, повинен використовувати набуті знання, уміння і навички. Без цього неможлива діяльність із самообслуговування, виконання завдань вихователя на занятті, мовне спілкування з дорослими і однолітками, здійснення ігрової та будь-який інший діяльності. Все частіше виникає необхідність навмисно запам'ятати і потім згадати. Важливою передумовою розвитку довільних процесів пам'яті є відносно високий рівень розвитку безпосередній пам'яті, так як чим багатше досвід і знання дітей, зафіксовані ними мимоволі, тим легше здійснюється використання продуктів мимовільної пам'яті в практичній і розумової діяльності дошкільників [22].
Пам'ять відіграє найважливішу роль в житті людини. Наша психіка не тільки отримує безпосередню інформацію про навколишній світ за допомогою органів почуттів і завдяки мисленню, але й зберігає, розжарюваного її. Протягом життя ми дізнаємося щось нове і зберігаємо інформацію завдяки пам'яті. С.Л. Рубінштейн вказував, що без пам'яті людина представляв би собою істота миті, а за словами І.М. Сєченова він постійно перебував би в положенні новонародженого. Пам'ять пов'язує минуле суб'єкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальним процесом [3].
Найважливішу роль у розвитку пам'яті відіграє мислення, в першу чергу формування понять. Л.С. Виготський стверджував, що "для дитини раннього віку мислити, значить згадувати, для підлітка згадувати - значить мислити "[1, с.55]. З віком змінюється не тільки структура самої пам'яті, але і її місце в ряду інших психологічних функцій. Відповідно до поглядів О.М. Леонтьєва, розвиток пам'яті дитини йде від асоціативно-механічної до логічної [3].
Не всі види пам'яті однаково розвиваються у людей здорових, звичайних і мають відхилення у розвитку. Дитині треба допомагати запам'ятовувати, його треба вчити контролювати правильність запам'ятовування. Мабуть, це є одним з головних умов успішної адаптації дитини до школи, до навчальної діяльності, до постійних розумовим навантаженням. У зв'язку з цим, ми обрали тему своєї роботи "Особливості зорової пам'яті дітей старшого дошкільного віку з ОНР III ур. р. р. ст. форма дизартрії II-III ".
Роботі механізмів пам'яті, різних ефектів її функціонування присвячена величезна кількість психологічної літератури. І це не дивно, адже вже на зорі наукової психології мнемічні процеси стали предметом численних досліджень А.Н. Білоус, Є.В. Гордона, Л.М. Житникова. Л.В. Занкова, П.І. Зінченкоа, Н.В. Захарюта, З.М. Істоміна, А.Н. Леонтьєва, А.А. Смирнової та ін
Актуальність вивчення. З кожним роком для дитини з'являється необхідність засвоювати все більшу кількість інформації. Оволодіння зорової пам'яттю є однією з головних умов успішної адаптації дитини до школи, до навчальної діяльності, до постійних розумових навантажень.
Об'єкт дослідження: зорова пам'ять дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III ур. р. р.
Предмет дослідження : особливості розвитку зорової пам'яті у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови III ур. р. р.
Мета дослідження: вивчити особливості розвитку зорової пам'яті у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови III ур. р. р.
Завдання дослідження:
1. Вивчити психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.
2. Виявити та порівняти особливості розвитку зорової пам'яті у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови із загальним недорозвиненням мови III ур. р. р. і дошкільнят з нормою мовного розвитку.
3. Підібрати вправи, спрямовані на розвиток зорової пам'яті у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови III ур. р. р.
Гіпотеза: у старших дошкільнят з дизартрією оволодіння зорової пам'яттю недостатньо розвинене в порівнянні з однолітками, мова яких відповідає віковому розвитку
Методи дослідження:
1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури.
2. Метод тестів:
В· Методика 1. "Запам'ятай і знайди".
В· Методика 2. "Запам'ятай і намалюй".
В· Методика 3 "Віднови порядок".
3. Кількісний і якісний аналіз. Метод математичної статистики хі-квадрат Пірсона.
Глава I. Теоретичні аспекти дослідження зорової пам'яті дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
1.1 Дослідження проблеми пам'яті в психології
На думку І.М. Сеченова, саме пам'ять займає чільне місце в психічної життя. Наскрізний характер мнемічної функції, її представленість на всіх рівнях психофізіологічної організації людини відзначають і сучасні дослідники. Пронизуючи всі рівні психічного, пам'ять бере участь у роботі всіх когнітивних структур, в кожен момент поточного сьогодення. Пам'ять - стрижневе психічне освіту. Саме завдяки пам'яті стає можливим накопичення свідомого досвіду. Роботу механізмів свідомості, усвідомлювані і неусвідомлювані ефекти розуміння, здійснення моторних програм, ефекти научения і, в цілому, розвиток людини в онтогенезі, неможливо адекватно пояснити без урахування ролі пам'яті у процесах свідомої діяльності. Свідомість працює, спираючись на пам'ять в якості базової умови реалізації пізнавальних актів [3].
Пам'ять - це психічний пізнавальний процес, що полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання в діяльності або повернення в сферу свідомості. Пам'ять пов'язує минуле суб'єкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку та навчання [3]
Дослідження пам'яті ведуться в рамках різних підходів.
Фізіологічний підхід зводиться до вивчення фізіологічних механізмів запам'ятовування і збереження інформації. О. Хебб встановив, що інформація короткочасно запам'ятовується в психіці завдяки виникненню електричної імпульсної активності в замкнутих ланцюгах нейронів, а перехід цієї інформації в довготривалу пам'ять пов'язаний зі стійкими змінами, що виникають в результаті багаторазового проходження імпульсів через одні й ті ж синапси.
У дослідженнях радянського ученого Е.Н. Соколова показано, що повторюване дію зовнішнього подразника призводить до формування в нервовій системі "сліду", що зберігає параметри подразника [3].
Біохімічний підхід припускає, що пам'ять функціонує завдяки певним хімічним змінам в нервових клітинах. Сигнали із зовнішнього світу викликають зміни в нервових клітинах. При цьому відбувається перегрупування між різними типами білкових молекул нейронів, що і є передумовою запам'ятовування [3].
Психологічний підхід дослідження пам'яті пов'язаний...
