Зміст
ВСТУП
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
1.1 Проблема театралізованої діяльності в дошкільній педагогіці.
1.2 Значення театралізованих ігор у всебічному розвитку дошкільників.
1.3 Характеристика театралізованих ігор.
1.4 Класифікація театралізованих ігор.
1.5 Театралізовані гри як художня діяльність.
1.6 Педагогічне керівництво театралізованими іграми дітей молодшого дошкільного віку.
1.7 Аналіз програм по керівництву театралізованими іграми дітей молодшого дошкільного віку.
РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ театрально-ігрової діяльності У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.
2.1 Особливості ігор-драматизацій у молодшого дошкільного віку.
2.2 Зміст та методи роботи.
2.3 Організація предметно-розвиваючого середовища
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТОК
Введення
Для сучасного етапу розвитку системи дошкільної освіти характерні пошук і розробка нових технологій навчання і виховання дітей. При цьому в якості пріоритетного використовується діяльнісний підхід до особистості дитини. Одним з видів дитячої діяльності, широко використовуваної в процесі виховання і всебічного розвитку дітей є театралізована, яка в повній мірі дозволяє реалізовувати принципи природосообразности і культуросообразности виховання.
Театралізована гра - одна з найдемократичніших, доступних для дітей видів діяльності, вона дозволяє вирішувати актуальні проблеми педагогіки і психології, пов'язані з художнім і моральним вихованням, розвитком комунікативних якостей особистості, розвитком пам'яті, уявою, мисленням, фантазії, ініціативності та т.д.
Заняття театралізованої діяльністю не тільки знайомлять дітей зі світом прекрасного, але і пробуджують в них здатність до співчуття, співпереживання, активізують мислення, уява, а головне - допомагають психологічної адаптації дитини в колективі. Театралізовані ігри являють собою розігрування в особах літературних творів (казки, оповідання, спеціально написані інсценування).
Разом з тим нині в дошкільних установах розвиваючий потенціал театралізованої гри використовується недостатньо, що можна пояснити наявністю двох суперечать одна одній тенденцій в способах її організації.
Згідно першої тенденції (Назвемо її умовно навчання), театралізовані ігри застосовуються головним чином в якості якогось "видовища" на святах. Прагнення домогтися гарних результатів змушує педагогів заучувати з дітьми не тільки тексти, а й інтонації та рухи в ході невиправдано великого числа індивідуальних і колективних репетицій. Дитину навчають бути "хорошим артистом ". І, як результат, видовище відбулося, спектакль сподобався глядачам. Однак освоєння таким чином вміння не переносяться дітьми в вільну ігрову діяльність. Ще б пак - адже і підготовка до вистави, і сам він так не схожі на гру!
Другу тенденцію в організації театралізованої гри можна назвати невтручанням дорослого. Правда, на практиці воно часто переростає в повну відсутність уваги з його боку до цього виду ігрової діяльності: діти надані самі собі, а, вихователь тільки готує атрибути для "театру". З групи в групу дитини супроводжує однотипний набір шапочок-масок, елементів костюмів, фігурок героїв ... Молодших дошкільнят це привертає, перш за все, через можливість переодягнутися, а значить - змінитися, а старшого дошкільника це вже не задовольняє, оскільки не відповідає його пізнавальним інтересам, рівнем розвитку психічних процесів, зрослим можливостям самореалізації у творчої діяльності. Наслідком є ​​майже повна відсутність театралізації в ігровому досвіді дітей за наявності у них інтересу до цієї діяльності і потреби в ній.
Протиріччя між розвивають потенціалом театралізованої гри і його недостатнім використанням у дошкільному закладі може бути дозволено тільки за умови розробки науково обгрунтованої і практико-орієнтованої педагогічної технології. Щоб зрозуміти її, необхідно, насамперед, розкрити основні теоретичні ідеї, що лежать в основі концепції розвитку театралізованої гри, і визначитися з поняттями.
Слід, в практиці дошкільної освіти театралізованим ігор виділяється недостатня увагу, немає системи навчання театралізованим ігор, і проводяться вони епізодично (на святах, розвагах).
Всі ці вищесказані обставини і послужило вибором теми нашого дослідження. Вони звернені до проблемі вивчення педагогічних умов та особливостей ігор-драматизації дітей молодшого дошкільного віку.
Мета курсової роботи: Теоретично обгрунтувати та вивчити педагогічні умови та особливості театралізованих ігор, ігор-драматизації дітей молодшого дошкільного віку.
Гіпотеза курсової роботи: всебічний розвиток дітей молодшого дошкільного віку в театралізованих іграх буде ефективно, якщо забезпечити: систему використання театралізованих ігор на спеціально організованих заняттях і в повсякденному життя, максимально-пізнавальну активність дітей, комплексне вирішення всіх завдань щодо розвитку психічно пізнавальних процесів, доцільну частковість планування протягом року ігор-драматизації в межах завдань всебічного розвитку, враховуючи принципи індивідуалізації та диференціації.
Завдання дослідження:
1. Вивчити наукову і методичну літературу з проблеми дослідження (театралізованої діяльності) у дошкільній освіті.
2. Вивчити особливості проведення театралізованих ігор, ігор-драматизації з дітьми молодшого дошкільного віку та умови їх виникнення та організації.
3. Визначити педагогічні умови використання театралізованих ігор.
4. Розвиток навичок у планування театралізованих ігор з дітьми молодшого дошкільного віку.
Об'єкт дослідження - Процес гри.
Предмет дослідження - Розвиток навичок у грі-драматизації в молодшому дошкільному віці (театралізована діяльність).
Глава 1. Теоретичні основи дослідження
1.1 Проблема театралізованої діяльності в дошкільній педагогіці
Роль театралізованої діяльності в розвитку дітей дошкільного віку відзначають зарубіжні та вітчизняні педагоги.
В дореволюційній педагогіці питаннями театру займалися Бєлінський, Гоголь, Герцен, Островський, Ушинський. У радянський час: Луначарський, Н.К.Крупская, Макаренко, Станіславський. Визначення В«граВ» давали багато вчених. На думку М.Г.Ярошевский, К. С. Станіславського, А. В. Петровського, гра - це В«форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, у предметах науки і культури В». У дошкільний період вона є основним видом діяльності дитини і робить великий вплив на його психічний розвиток (Л.С.Виготський, О. В. Запорожець, А.Н.Леонтьев, А. А. Люблінська, Д.Б. Ельконін і ін). Поняттям В«граВ» об'єднані найрізноманітніші прояви активності дитини, які розрізняються, перш все, характером дій і їх спрямованістю, - це ігри дидактичні, рухливі, сюжетно-рольові, театралізовані, ігри-драматизації, будівельно-конструктивні, музичні та ін Таким чином, театралізована гра, як один з видів ігрової діяльності, робить істотний вплив на хід розвитку особистості дитини. [1, 9]
Сам термін В«театралізована граВ» вказує на зв'язок її з театром.
З позиції культурології гра розглядається як діяльність, яка В«Усвідомлюється як (несправжня)В», не пов'язана з повсякденною діяльністю ... могет повністю захопити граючого; яка не обумовлюється ніякими найближчими матеріальними інтересами або доставляється користю; яка протікає в особливо відведеному просторі та часі, упорядковано і відповідно до певними правилами, незвичайність її підкреслюється своєрідною одягом і виглядом В».
Зв'язок театральної та дитячої гри простежується у багатьох дослідженнях, де гра дитини розглядається як В«мімічне мистецтво актораВ», В«драм...
