Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Педагогика » Навчальна мотивація сучасного школяра

Реферат Навчальна мотивація сучасного школяра

Категория: Педагогика

Зміст

Введення

1. Поняття мотивації, мотивації навчання

1.1 Різновиди мотивів навчальної діяльності

1.2 Умови розвитку навчальної мотивації

1.3 Навчальна мотивація і розвиваюче навчання

2. Процес розвитку навчальної мотивації сучасного школяра

2.1 Соціальні та пізнавальні мотиви мають дві психологічні характеристики: змістовну і динамічну (Характеризує динаміку і форми вираження мотивів)

2.2 Якості цілей: нові, нестереотипно, гнучкі, перспективні, стійкі (або протилежні)

2.3 Інтерес в мотиваційній сфері і вплив емоцій на мотивацію навчання

2.4 Виховання правильної мотиваційної спрямованості, постановки цілей у школярів повинна супроводжуватися і впливом на емоційне ставлення школярів до навчання

Висновок

Глосарій

Бібліографічний список

Додаток


Введення

Сучасна соціокультурна ситуація призвела до того, що в суспільстві відбувається інтенсивний процес зміни соціальних орієнтирів. Цей процес отримав своє відображення в системі загальної середньої освіти. Сучасна школа знаходиться на стадії динамічного оновлення, постійно відбувається вдосконалення змісту, організаційних форм, а також інноваційних технологій навчання. Але не дивлячись на це вчителі стикаються з небажанням дитини вчитися, це стосується як дисциплін гуманітарного так і природничого циклу, в тому числі і біологічних дисциплін. Разом з тим в даний час учні середньої загальноосвітньої школи повинні володіти не тільки певною сумою знань, умінь і навиків, але і мати багатий внутрішній потенціал сприяючий самоактуалізації, самоосвіті в процесі навчальної діяльності. У зв'язку з цим основним завданням стоїть перед вчителем у середній загальноосвітній школі є створення психолого-педагогічних умов для розвитку мотивації навчальної діяльності.

Будь-яка діяльність, у тому числі і навчальна, здійснюється під впливом цілого ряду умов і факторів, головними з яких є потреби. Самі потреби викликають причини вчинків людини, які психологами називаються мотивами. Сукупність тих чи інших мотивів складає мотивацію особистості. Як регулятор навчальної діяльності мотивація пронизує всі психологічні процеси учня і надає дію на всю гаму мотиваційних відносин.

Необхідно відзначити, що проблема мотивації вчення містить великі резерви в плані пошуку ефективних методів навчання школярів, найбільш досконалих способів формування навичок і вмінь, підвищення їх інтелектуальної активності, більш оперативної орієнтації в широкому інформаційному полі. [1]

Основні зусилля педагогів спрямовані, перш все, на вдосконалення методичного апарату навчального процесу, в то час як розвиток мотиваційної сфери діяльності учнів відноситься до найбільш інтимним і важко усвідомлювані сторонам людської психіки, є важливим важелем активізації навчально-пізнавальної діяльності. Проблемою мотивів і мотиваційної сфери діяльності займалися провідні зарубіжні вчені: А.Маслоу, Д. Мак Клелланд, Ф. Герцберг, В. Варум, Л. Портер, Е. Лоулер, Х. Хекхаузен.

Проблема розвитку мотивації навчальної діяльності є найактуальнішою проблемою психології і педагогіки на теперішньому етапі розвитку сучасної школи. Ця проблема привертала і привертає не тільки провідних представників педагогіки, а й філософії, соціології, психології. Діагностика та сутність мотивації навчальної діяльності отримала свій розвиток в працях В.Г.Асеева, Ю.К. Бабанського, А. Н. Леонтьєва, С. Л. Рубінштейна, Г. І. Щукіна, Л.И.Божович, В.Ф.Паламарчука, В.С. Мерліна, П.М. Лкобсона, В.С.Ільіна, А.К.Маркова, Н. В. Кузьміної, В. В. Давидова, Н.Ф. Тализіна та ін У дослідженнях вчених показана структура мотивації навчальної діяльності, механізм виникнення навчальних мотивів, а також роль мотивації у здійсненні навчальної діяльності. У сучасний психолого-педагогічній літературі проблема мотивації навчальної діяльності аналізується з різних позицій: структура та динаміка мотивації, обумовлені цілями навчання, проаналізовано Р.Р. Бібріх, В.І.Васільевим, Ф.М.Рахматуліним, обумовленість ефективності навчальної діяльності мотивацією досліджується Ю.М.Орловим, Т.С.Савочкіной, Ю.К.Черновой. На їхню думку, мотиви навчальної діяльності формуються і розвиваються досить ефективно в єдності з іншими сторонами мотиваційної сфери, тобто потребами, цілями і т.д.

Об'єктивна потреба теорії і практики педагогіки у вдосконаленні підготовки випускників шкіл, недостатня розробленість теоретико-методологічних основ даної проблеми визначили вибір теми дослідження: В«Навчальна мотивація сучасного школяра та процес її розвитку В».


1. Поняття мотивації, мотивації навчання

1.2 Різновиди мотивів навчальної діяльності

У сучасному мінливому, динамічному світі на перший план виходить не просто навчання учня предметним знанням, умінням, навичкам, а особистість учня, як майбутнього активного діяча, який забезпечує суспільний прогрес, збереження і розвиток життя на Землі. Саме особистість і індивідуальність людини з притаманними йому характеристиками є результатом освітнього процесу. При цьому виховання особистості полягає, перш все, в розвитку системи його потреб і мотивів. Характер мотивації навчання і особливості особистості є, по суті, показниками якості освіти.

Мотивацію можна визначити як сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поведінку людини, його початок, спрямованість і активність. Мотивація пояснює цілеспрямованість дії, організованість і стійкість діяльності, спрямованої на досягнення визначеної мети.

Мотив вчення - це спрямованість учня на окремі сторони навчальної роботи.

Мотивація навчання проявляється в цілях, які учень переслідує в навчальній діяльності. Цілі - це очікувані кінцеві та проміжні результати тих дій учня, що ведуть до реалізації мотивів. Цілі навчальної діяльності найбільш виразно проявляються в доведенні роботи до кінця (або відкладання її), в поверненні до виконання перерваних навчальних дій, у подоланні труднощів, в наявності або відсутності відволікання від навчальної діяльності, в завершеності чи незавершеності навчальних дій. Цілі можуть бути стійкими і нестійкими, гнучкими і ригідними, стереотипними і нестандартними, новими чи старими.

Мотиви по відношенню до змісту діяльності діляться на:

Зовнішні (мотиви обов'язку і обов'язки; мотиви оцінки, досягнення успіху, мотиви самоствердження, престижу, положення; мотиви особистого благополуччя, уникнення неприємностей).

Внутрішні (інтерес до змісту діяльності; до її процесу; до оволодіння способами даної діяльності і тим самим до саморозвитку).

Зовнішні мотиви можуть надавати помітний негативний вплив на характер і результати навчального процесу. Однією з основних завдань вчителя є підвищення в структурі мотивації учнів частки внутрішньої мотивації. [2]

Поряд з вищеназваними мотивами, виділяють пізнавальні і соціальні мотиви.

Пізнавальні мотиви закладені в самій навчальній діяльності, вони пов'язані зі змістом навчальної діяльності або з самим процесом навчання, спрямовані на зміст навчального предмета, пов'язані з пізнавальною потребою суб'єкта, задоволенням, яке отримується від процесу пізнання;

- широкі пізнавальні мотиви - орієнтація на оволодіння новими знаннями, фактами, явищами, закономірностями;

- навчально-пізнавальні мотиви - орієнтація на засвоєння способів добування знань, прийомів самостійного придбання знань;

- мотиви самоосвіти - орієнтація на придбання додаткових знань, на самовдосконалення особистості.

Соціальні - це мотиви, пов'язані з тим, що лежить поза самої навчальної діяльності, мотиви, спрямовані на іншу людину в ході навчального процесу; це мотиви, за яких саме знання не виступає м...


Страница 1 из 6Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок