ЗМІСТ
Введення
Глава І. Теоретичний огляд наукової літератури по проблемі психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників
1.1 Сутність психолого-педагогічного супроводу
1.2 Особливості професійного самовизначення старшокласників
1.3 Психолого-педагогічний супровід професійного самовизначення старшокласників
1.4 Висновки по 1 главі
Глава ІІ. Емпіричне дослідження психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників
2.1 Мета, методи та процедура дослідження
2.2. Аналіз і обговорення результатів
2.3 Модель психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників
Висновок
Література
Додаток
ВСТУП
Професійне самовизначення пов'язане з глибокими, сильними, емоційними переживаннями людини, що розвивається; тут виникають серйозні порушення внутрішнього світу людини, що розвивається, так як в житті більшості людей це перший нормативний вибір, тобто обов'язковий вимушений вибір, від якого не можна піти (хоча можна відкласти). Цей момент життя є переломним для соціальної позиції. Проблема в тому, що необхідно, завершуючи певний етап свого життя, визначити подальший шлях, причому відповідальність лягає на його власні плечі. Отже, в контексті вивчення проблеми професійного самовизначення, визначення особистісного В«ЯВ» є первинним.
Одним з найважливіших факторів самовизначення в педагогічній науці виділилося психолого-педагогічний супровід. Психолого-педагогічний супровід оптанта (термін Е.А.Климова) розглядалося в контексті вивчення професійної спрямованості особистості та її формування в шкільні роки (В.І. Журавльов, А.І. Смирнов, Е.А. Климов); у вивченні інтересів до певної професії (Я.Л. Коломенський, В.Г. Немировський, Л.В. Сохань та ін); психологічних передумов професійного самовизначення (А.Б. Орлов, В.Ф. Сафін, М.В. Кирилова, Е.А. Климов та ін); у вивченні можливостей побудови шляхів життєвої програми (Н.І. Соболєва, А.Ю. Винокур, Н.С. Пряжников та ін.) У цьому зв'язку ситуація вибору професії після закінчення школи традиційно розглядається в контексті психології праці та професійної навчання. Такий погляд видається однобічним, не враховує той вплив, який чинить дана проблема і її дозвіл на весь життєвий шлях людини. Знання про величезній безлічі професій не робить їх автоматично альтернативами професійного самовизначення. Зробивши вибір, більшість учнів виявляються не готовими до прийняття відповідальності за нього.
Актуальність дослідження полягає у вивченні протиріч між динамічно змінюється ситуацією на ринку праці та навичками самовизначення учнів. З одного боку, сучасний ринок праці характеризується широкою палітрою професійної сфери, щорічно поповнюється новими спеціальностями, активним формуванням внутрішньофірмових стандартів та корпоративних систем менеджменту якості, появою нових спеціалізацій. З іншого боку, тільки близько половини випускників шкіл визначаються з вибором професії, а інші потребують допомоги фахівця з вибору професії.
В основному ж плани на майбутнє багато випускників пов'язують з вступом до вузу. Навчання у вузі також не вирішує проблеми професійного вибору: три чверті випускників вузів працевлаштовуються найчастіше в далекій від своєї спеціальності сфері, і найчастіше не самостійно, а, в основному, за допомогою родичів, друзів і т.п.
У той же час, на теоретичному і практичному рівні недостатньо розкриті питання психолого-педагогічного супроводу особистості учня, який зробив вибір і вже опинився в новому середовищі, в умовах середньої професійної освіти; впливу педагогічних умов в процесі професійного самовизначення; особливості психолого-педагогічного супроводу учня при вирішенні ним своїх особистісних проблем в умовах включеності у навчально-педагогічний простір; особливостей вибору змісту творчої співпраці, що відповідають потребам учня через стимуляцію внутрішньої активності та допомога в діяльної самореалізації його соціальності та індивідуальності.
Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виявити протиріччя між доцільністю надання психолого-педагогічного супроводу учня у професійному самовизначенні і недостатньою теоретичною, експериментальної і методичної розробленістю даного питання.
Мета дослідження - визначити роль психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників та розробити модель психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників .
Об'єкт дослідження - психолого-педагогічний супровід.
Предмет дослідження - психолого-педагогічне супровід професійного самовизначення старшокласників.
Завдання:
1. визначити сутність психолого-педагогічного супроводу;
2. розглянути питання професійного самовизначення старшокласників;
3. виявити роль психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників;
4. розробити модель психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників.
Методи : теоретичний аналіз і синтез теоретичних джерел; тест Д. Голланда за визначенням типу особистості; диференційно-діагностичний опитувальник Е.А. Климова (ДДО) для виявлення схильностей до певного типу професій; анкетування, метод інтерв'ю, методи кількісного та якісного аналізу.
База дослідження: освітній простір міста Усть-Ілімськ.
Практична значимість: отримані результати дослідження можуть бути корисними для профорієнтолог, психологів, класних керівників, батьків та учнів, а також для тих, кого цікавлять проблеми професійного самовизначення старшокласників.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
1.1 Сутність психолого-педагогічного супроводу
У Російській Федерації шкільна психологічна служба існує трохи більше десяти років. Колегія Міністерства освіти РФ 29 березня 1995 підвела деякі підсумки діяльності психологічних служб в освіті. Колегія відзначила, що розвиток практичної психології сприяло гуманізації всієї системи і призвело до створенню психологічної служби в системі освіти. Гуманістичний аспект появи психологів в школі виражається в поступовому переході від В«педагогіки знань, умінь і навичок В»до педагогіки розвитку:
В· орієнтація шкільного персоналу на кожну дитину окремо, а не на колектив учнів в цілому;
В· усвідомлення педагогами необхідності появи в школах психологів, розробки розвиваючих, корекційних програм для дітей, що сприяють оптимальному розвитку їх психічного потенціалу.
У матеріалах колегії підкреслюється, що за час свого існування служба практичної психології довела свою ефективність у вирішенні багатьох проблем:
В· у наданні психологічної допомоги при роботі з дитиною та її родиною, в проектуванні розвиваючого способу життя особистості;
В· в забезпеченні психологічної підтримки при виборі життєвого шляху і професійної кар'єри;
В· у виявленні причин відхилень у розвитку особистості і корекції подібних відхилень.
Розуміння шкільної психологічної діяльності починається з відповіді на найважливіше питання: а чим взагалі по своїй суті є робота шкільного психолога? Відомо багато видів професійної психологічної діяльності. Можна викладати психологію або, що дуже близько, займатися психологічним просвітництвом. Є психологічна дослідницька робота, є прикладна психологічна діяльність або В«чужаВ» практика в різних сферах соціального життя - бізнесі, медицині, педагогіці і ін Особливість цієї останньої діяльності в тому, щ...
