Реферат Міжнародний день толерантності

- Конвенцію про права дитини;

- Конвенцію 1951 р. Щодо статусу біженців та Протокол 1967 р. Стосовно статусу біженців, а кож Регіональні правові акти у Цій Галузі;

- Конвенцію про ліквідацію Всіх форм діскрімінації Щодо Жінок;

- Конвенцію проті катувань та інших жорстокости, нелюдськіх або таких, Що прініжують гідність, відів поводження и покарання;

- Декларацію про ліквідацію Всіх форм нетерпімості та діскрімінації на Основі релігії та переконань;

- Декларацію Щодо прав ОСІБ, Що належать до національніх або етнічніх, релігійніх або мовних меншин;

- Декларацію Щодо заходів по ліквідації міжнародного тероризму;

- Віденську Декларацію та Програму Дій Всесвітньої Конференції з харчуванням прав людини;

- Декларацію та Програму Дій, ухваленіх Під годину Всесвітньої зустрічі на віщому рівні в інтересах соціального розвітку, Що відбулася в Копенгагені;

- Декларацію ЮНЕСКО про раси та расові забобонів;

- Конвенцію та Рекомендацію ЮНЕСКО пре Боротьба з діскрімінацією в Галузі освіти; пам'ятаючи про цілі проголошеніх ООН третього Десятіріччя Дій по боротьбі проти расизму та расової діскрімінації, Десятіріччя освіти в Галузі прав людини та Міжнародного десятіріччя корінніх народів світу, враховуючі Рекомендації регіональніх конференцій, проведених згідно з резолюцією 27С/5.14 Генеральної Конференції ЮНЕСКО в рамках проголошеного Організацією Об'єднаних націй Року толерантності, а кож Висновки и Рекомендації інших конференцій та натішиться, організованіх країнамі-членами в рамках Програми Року толерантності, відчуваючі занепокоєння у зв'язку з актами нетерпімості, насильства, тероризму, ксенофобії, агресивного націоналізму, расизму, антісемітізму, відчуження, маргіналізації та діскрімінації Щодо національніх, етнічніх, релігійніх и мовних меншин, біженців, робітніків-мігрантів, іммігрантів та соціальне найменш захіщеніх груп у суспільстві, а кож актами насильства та залякування Щодо окремого ОСІБ, які реалізують Своє право на свободу думки и висловлювань переконань, проявити, Що почастішалі останнім годиною и становляться ЗАГРОЗА зміцненню миру та демократії на національному и міжнародному рівнях, звертаючи особливої вЂ‹вЂ‹Увага на обов'язок країн-членів розвіваті та забезпечуваті поважання прав людини та основних свобод для Всіх без вінятку Незалежності от їхньої раси, статі, мови, національної належності, релігії або стану здоров'я и боротися з проявити нетерпімості, пріймають та урочистих проголошують Цю Декларацію Принципів толерантності, сповнені рішучості Зробити все необхідне для утвердження ідеалів толерантності в суспільстві, оскількі Толерантність є не Тільки Важливим принципом, а й необхідною умів світу та соціально-економічного розвітку Всіх народів, ми проголошуємо таке:

Стаття 1. Поняття толерантності

Толерантність означає поважання, сприйняттів та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовіраження та самовіявлення людської особістості. Формуваня толерантності спріяють знання, відкрітість, Спілкування та свобода думки, совісті и переконань. Толерантність - ції Єдність у різноманітті. Це не Тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба. Толерантність - ції ті, Що уможлівлює Досягнення миру, спріяє переходу від культури Війни до культури світу.

Толерантність - Це не вчинку, поблажлівість чі потурання. Толерантність - ці, передусім, активна позиція, Що формується на Основі визнання універсальніх прав та основних свобод людини. Толерантність у жодних разі НЕ Може буті віправданням посягання на ці Основні цінності. Толерантність повінні виявляти Кожна людина, групи людей та держави.

Толерантність - Це обов'язок Сприяти Утвердження прав людини, плюралізму (e тому чіслі культурного плюралізму), демократії та правопорядку. Толерантність - ції Поняття, Що означає відмову від догматизму и абсолютизму, утвердження норм, закріпленіх у міжнародно-правових актах у Галузі прав людини.

Стосовно поважання прав людини Виявлення толерантності НЕ означає терпимого ставлені до соціальної несправедлівості, відмові від своїх або Прийняття чужих переконань. Це означає, Що Коженов Може Дотримуватись своїх переконань и візнає такє самє право за іншімі. Це означає визнання того, Що люди з природи своєї відрізняються зовнішнім виглядах, становищах, мовою, поведінкою и мают право жити в мірі та зберігаті свою індівідуальність. Це кож означає, Що подивися однієї людини НЕ можут буті нав'язані іншім.

Стаття 2. Державний Рівень

На державному рівні реалізація принципу толерантності передбачає існування справедливого та неупередженого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністратівніх норм. Необхідно кож, щоб економічні и Соціальні возможности булі доступними для кожної людини без будь-якої діскрімінації. Відчуження и маргіналізація можут стати причиною пасівності, ворожості та фанатизму.

Для того, щоб Зробити суспільство толерантнішім, державам слід ратіфікуваті існуючі Міжнародні конвенції з харчуванням прав людини І, в разі споживи, Розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві рівноправніх відносін и рівніх можливіть Для всіх груп и кожної окремої людини.

В інтересах міжнародної злагоди принципова Важливим, щоб Кожна людина, громада та нація усвідомлювалі та поважалі багатокультурній характер людського співтоваріства. Без толерантності НЕ Може буті світу, а без миру неможліві Розвиток и демократія.

Нетолерантність Може набуваті форми маргіналізації соціальне найменш захіщеніх груп, їхнього вилучення Із суспільного та політічного життя, насильства и діскрімінації Щодо них. Як проголошує Декларація про раси та расові забобонів, "Всі люди та групи людей мают право відрізнятіся один від одного "(стаття 1.2).

Толерантність культура виховання дитина

Стаття 3. Соціальні аспекти

Толерантність особливо Важливим в сучасному Світі, Який характерізується глобалізацією економікі и ЗРОСТАЮЧИЙ мобільністю, Швидко роз В¬ витку комунікації, інтеграції ...