мовної вербальний слух словниковий
Тема: Розвиток мовлення у дітей старшого дошкільного віку в організованому педагогічному процесі
Зміст
Введення
1. Дослідження проблеми мовного розвитку дитини старшого дошкільного віку
1.1 Мова. Характеристика мовного розвитку дітей старшого дошкільного віку
1.2 Завдання мовленнєвого розвитку в старшій групі дитячого саду
1.3 Умови розвитку мовлення у дітей старшого дошкільного віку
2. Дослідження рівня розвитку словникового запасу у дітей старшого дошкільного віку
2.1 Опис процесу дослідження розвитку мовлення у дітей старшого дошкільного віку
2.2 Аналіз результатів дослідження розвитку мовлення у дітей старшого дошкільного віку
2.3 Складання рекомендацій з розвитку мовлення у дітей старшого дошкільного віку
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Актуальність дослідження:
Мова дитини формується під впливом мови дорослих і у величезній мірі залежить від достатньої мовної практики, нормального мовного оточення і від виховання і навчання, які починаються з перших днів його життя. Мова не є природженою здібністю, а розвивається в процесі онтогенезу - індивідуальний розвиток організму від моменту його зародження до кінця життя.) паралельно з фізичним і розумовим розвитком дитини і служить показником його загального розвитку. Засвоєння дитиною рідної мови проходить з суворою закономірністю і характеризується низкою рис, загальних для всіх дітей. Для того щоб зрозуміти патологію мовлення, необхідно чітко представляти весь шлях послідовного мовного розвитку дітей у нормі, знати закономірності цього процесу й умови, від яких залежить його успішне протікання.
У російській педагогіці склалися давні традиції виховання і навчання рідною мовою. Думки про необхідності навчання рідної мови в перші роки життя містяться в працях багатьох відомих педагогів, письменників, філософів.
Широку популярність отримали праці Юхима Ароновича Аркін (1873 - 1948). Він вважав мовне спілкування дітей з дорослими джерелом пізнання маленькою дитиною навколишнього світу. В монографії "Дитина від року до чотирьох років" (1931), а також у ряді статей Аркін простежує зміна словника і граматичних форм дитячої мови; спираючись на праці І.П. Павлова, В.М. Бехтерева, пояснює психофізіологічні механізми мовлення, природу перших голосових реакцій, показує взаємозв'язок розвитку мови і інтелекту, ритмічні коливання в розвитку мови.
Великий вплив на зміст і методи роботи з розвитку мовлення справила діяльність Єлизавети Іванівни Тіхеевой (1867 - 1944), відомого громадського діяча в області дошкільного виховання.
Вона визначила основні завдання (розділи) роботи з розвитку мовлення дітей в дитячому садку:
1) розвиток мовного апарату у дітей, його гнучкості, чіткості, розвиток мовного слуху;
2) накопичення змісту промови;
3) робота над формою промови, її структурою.
Є.І. Тихеева показала шляхи вирішення цих завдань. В її працях представлена ​​струнка система роботи над словом.
Дошкільний вік - це один з головних етапів розвитку мови.
У дошкільному віці дитина повинна оволодіти таким словником, який дозволив би йому спілкуватися зі однолітками і дорослими, успішно навчатися в школі, розуміти літературу, телевізійні і радіопередачі і т. д. Тому дошкільна педагогіка розглядає розвиток словника у дітей як одну з важливих задач розвитку мови.
Одним із принципів збагачення словника дошкільників є зв'язок змісту словникової роботи з поступово розвиваються можливостями пізнання дитиною навколишнього світу. Таким чином, зміст словникової роботи ускладнюється від однієї вікової групи до іншої.
Для того, щоб розвиток і збагачення словника дітей йшло успішно, застосовують різноманітні методи і прийоми роботи. Так, дорослі, читаючи дитині невеликі оповідання і казки, надають йому нову інформацію.
У результаті мова відображає не тільки те, що вже відомо дитині із власного досвіду, але й відкриває те, що йому ще не відомо, вводить його в широке коло нових для нього фактів і подій. Він сам починає розповідати, іноді фантазуючи і дуже часто відволікаючись від реальної ситуації.
Об'єкт дослідження: мова дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження: організація роботи з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку в педагогічному процесі.
Мета дослідження: розглянути особливості вивчення і розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку в педагогічному процесі.
Завдання дослідження:
1. Описати особливості мови. Дати характеристику мовного розвитку дітей старшого дошкільного віку.
2. Розкрити завдання мовного розвитку в старшій групі дитячого саду.
3. Описати умови розвитку мови у дітей старшого дошкільного віку.
4. Провести дослідження рівня розвитку словникового запасу у дітей старшого дошкільного віку.
5. Зробити висновки.
1. Дослідження проблеми мовного розвитку дитини старшого дошкільного віку
1.1 Мова. Характеристика мовного розвитку дітей старшого дошкільного віку
Проблемі розвитку мовлення присвячені роботи таких дослідників, як М.С. Соловейчик, А.А. Леонтьєв, Львів М.Р., Т.А. Ладиженська, Жинкин Н.І., С.Л. Рубінштейн та ін
С.Л. Рубінштейн говорить про те, що мова - це діяльність спілкування - вираження, впливу, повідомлення - за допомогою мови, мова - це мова в дії. Мова, і єдина з мовою, і відмінна від нього, є єдністю певної діяльності - спілкування - і певного змісту, яке позначає і, позначаючи, відбиває буття. Точніше, мова - це форма існування свідомості (думок, почуттів, переживань) для іншого, служить засобом спілкування з ним, і форма узагальненого відображення дійсності, або форма існування мислення [17].
На основі комунікативних відносин між людьми пізнавальна функція перетворюється в специфічну позначає функцію.
Мова як засіб вираження включається в сукупність виразних рухів - поряд з жестом, мімікою і пр.
Дві основні функції промови - Комунікативна і сігніфікатівная, завдяки яким мова є засобом спілкування і формою існування думки, свідомості, формуються одна через іншу і функціонують одна в іншій. Соціальний характер мови як засобу спілкування і її позначає характер нерозривно пов'язані між собою. У промові в єдності і внутрішньому взаємопроникненні представлені суспільна природа людини і властива йому свідомість.
Існують різні види мови: мова жестів і звукова мова, письмова і усна, зовнішня мова і мова внутрішня [17].
Сучасна мова є по перевазі звуковий промовою, але і в звуковій по перевазі мови сучасної людини жест грає деяку роль. У вигляді, наприклад, вказівного жесту він часто доповнює посиланням на ситуацію те, що не доказати або однозначно не визначено в контексті звукової мови; у вигляді виразного жесту він може надати особливу експресію слову або навіть внести в смислове зміст звукової мови новий відтінок.
Таким чином, і в звукової мови є деяка взаємозв'язок і взаємодоповнення звуку і жесту, смислового контексту звукової мови і більш-менш наочною і виразною ситуації, в яку нас вводить жест; слово і ситуація в ній зазвичай доповнюють один одного, утворюючи як би єдине ціле.
Проте в даний час мова жестів (міміка і пантоміміка) є лише як би акомпанементом до основного тексту звукової мови: жест має в нашій мові лише допоміжне, другорядне значення.
Розвиток мислення у людини істотно пов'язане з розвитком членороздільною звукової мови. Оскільки відношення слова і позначуваного в звукової мови носить більш абстрактний характер, ніж ставлення жесту до того, що він зображує або на що він вказує, звукова мова передбачає більш високий розвиток мислення; з іншого боку, більш узагальнене і абстрактне мислення в свою...
