Особистість П.П. Блонського
Ім'я Павла Петровича Блонського сьогодні відомо небагатьом. А адже він один із найбільш великих і яскравих фігур у плеяді вітчизняних педагогів новаторів 1920-х років. Серед тих, хто підтримав радянську владу, охоче погодився співпрацювати з Накомпросом і увійшов до вузького кола педагогів творців перших державних навчальних програм, його відрізняв ряд особливих рис. Серед них можна виділити насамперед чітке усвідомлення важливості своєї діяльності, справжню освіченість, найширшу ерудицію, глибоке знання філософії, психології, фізіології, педагогіки. Але також, безсумнівно, і різкий характер, нетерпіння і нетерпимість. Які обставини сформували цю яскраву і неоднозначну натуру? Сам Блонський був переконаний в тому, що всі характерні риси особистості можуть бути виведені з особливостей її розвитку в дитячому віці - це кредо в повній мірі відноситься і до нього самого. Він народився 14 травня 1884 в Києві в бідній дворянській сім'ї, складної по своїх національних коренів. Один його дід був іспанець, інший поляк, одна бабуся - росіянка, інша - українка. До речі, самому Павлу Петровичу така суміш дуже подобалася.
Філософські та психологічні ідеї П.П. Блонського
До історико-філософського факультету Київського університету була приписана кафедра філософії і психології, де починав свою наукову діяльність Блонський. Найбільший вплив на нього зробили лекції професорів філософії О.М. Гілярова і Г.І. Челпанова. Під впливом Гілярова він захопився античною філософією, особливо теорією Гребля, який став його улюбленим мислителем. Філософські погляди Гребля він обрав в Як теми магістерської дисертації, вбачаючи в них основу всієї сучасної ідеалістичної філософії.
Після революції вчені ступеня були скасовані, і дисертацію Блонський не захистив. Його книга В«Філософія Гребля В»вийшла в 1918 році. Найбільший філософ-неоплатонік А. Лосєв писав, що ця робота відкрила епоху нового розуміння платонізму. Блонський часто цитував Гребля у своїх лекціях аж до останніх років життя.
Не менше значення в його долі зіграло і знайомство з Челпанова. Блонський працював під його керівництвом в психологічному семінарі. Саме Челпанов сприяв його переїзду з Києва до Москви, де Блонський став його аспірантом в Московському університеті. За добре ставлення і участь Блонський був йому вдячний всю життя, хоча згодом вони остаточно розійшлися, перш за все, по політичними мотивами. Блонський, який наполягав на тому, що психологія повинна бути перебудована на основі марксизму, вважав справедливим звільнення Челпанова з ним ж створеного Психологічного інституту.
Перші роки життя в Москві були для Блонського дуже важкі, перш за все в матеріальному відношенні. Тому він починає педагогічну діяльність. Перехід від В«чистої наукиВ» до практичній роботі в якості викладача був достатньою мірою вимушеним, але ця діяльність давала необхідні засоби до існування, причому йому доводилося викладати не тільки психологію, але й педагогіку.
Ця робота звела Блонського з новими людьми, земськими педагогами, безкорисливо відданими своїй справі. Прагнення допомогти їм у нелегкій діяльності стимулювало пошук оригінальних педагогічних ідей, шляхів побудови нової школи. Саме ці питання стануть найважливішими для Блонського через кілька років, вперше післяреволюційні роки. Так поступово з занять, які починалися тільки заради підробітку, виростав новий інтерес, визначив всю подальшу діяльність вченого.
Блонський шацький особистість педагогічний діяльність
Педагогічна діяльність П.П. Блонського
Для побудови нової школи, реорганізації навчальних програм, розробки нових методів навчання дітей необхідні були не тільки педагогічні, але й психологічні та філософські знання, а сама ця робота розглядалася Блонським як продовження його колишньої агітаційної і просвітницької роботи. З його точки зору, формування нової школи було основою розвитку нового суспільства.
У цей період (1912-1916) з'являються і перші статті Блонського в друку. Незадоволеність діяльністю Московського психологічного суспільства і змістом журналу В«Питання філософії і психології В», який він вважав відірваним від дійсності і орієнтованим переважно на ідеалістичну та релігійну філософію і психологію, привела його до співпраці, як з педагогічної, так і з публіцистичної пресою.
У 1922 році Блонський був притягнутий Н.К. Крупської до складання навчальних програм для школи. Спільна робота з Крупської в Науково-педагогічної секції Державного вченої ради (Гуса) зробила на Блонського великий вплив, багато в чому визначила еволюцію його поглядів у напрямку марксизму.
У суворі роки громадянської війни Блонський активно працював, написав такі великі роботи, як В«Трудова школаВ» (1919), В«Реформа наукиВ» (1920), В«Нарис наукової психологіїВ» (1921). З 1918 по 1930 рік з-під його пера вийшло понад сто робіт. Серед них перші радянські підручники для середньої і вищої школи. Його статті публікувалися в США і Німеччині. За словами професора Н.А. Рибникова, В«П.П. Блонський цього періоду був найбільш читаним автором, з яким з успіху навряд чи може зрівнятися інший сучасний педагог В».
Особистість С.Т. Шацького
Станіслав Теофілович Шацький належав до педагогів, для яких теорія і практика були нерозривно пов'язані між собою і доповнювали один одного. Не можна пропагувати ідею, попередньо не перевіривши на практиці її цінності, життєвої ефективності, стверджував Шацький. Тому на всій діяльності Шацького лежить печать глибокого єдності його ідей та їх практичного втілення. Як і пізніше А.С.Макаренко, Шацький, більше, ніж будь-хто з педагогів 20-х років, пов'язаний з життям школи, боровся з голим теоретизуванням, з прожектерскімі ідеями педагогів, які в тихому затишку наукових кабінетів створювали теорії, покликані потрясти світ, а на справі дискредитували педагогіку.
Шацький, людина високої культури, який володів кількома іноземними мовами, був чужий національної та класової обмеженості. Він завжди був у курсі вітчизняної та зарубіжної педагогіки, часто бував закордоном і охоче використовував кращі її зразки в практиці роботи Першої дослідної станції.
Філософські та психологічні ідеї С.Т. Шацького
Науковий підхід до педагогіці, згідно з поглядами Шацького, починається там, де виховання будується на основі пізнаних фактів впливу середовища, де коріння конфліктних ситуацій, що виникли в школі, шукають не тільки в житті дитячих колективів, але і в навколишньому соціальному середовищі.
Все впливають на формування дитини фактори Шацький розділив на природні-первинні та соціальні - вторинні. До природних факторів він відносив світло, тепло, повітря, сиру їжу, грунт рослинну і тваринну середу та інші. До соціально-економічних - знаряддя, інструменти, матеріали, бюджет і організацію господарства та інші. До соціально-побутовим факторам - житло, їжу, одяг, мова, рахунок, звичаї, типові судження, суспільний лад В».
Сам Шацький писав, що його система факторів не претендує ні на повноту, ні на точність. Вона була необхідна йому як робоча гіпотеза для розгляду педагогічних явищ.
Таке загальне уявлення Шацького про фактори впливу соціального середовища на особистість дитини, які педагогу необхідно враховувати в своїй роботі. У поглядах і діяльності Шацького особливо цінним є його прагнення спертися в виховної роботи на фактори впливу середовища на особистість, боротьбу за створення умов, що сприяють фізичному та духовному розвитку дітей.
Шацький зазначає: В«Керівники школи, не задовольняючись тією постановкою шкільної справи, при якої діти, головним чином, пасивно сприймають шкільну науку, працюючи майже виключно пам'яттю, не задовольняючись таким навчанням, не властивим натурі дитини, прагнули дати учням, крім розумової, фізичну та художню роботу В». Він поміч...