Міністерство освіти і науки Республіки Казахстан
Карагандинський Державний Університет ім. Е.А. Букетна
Педагогічний факультет
Кафедра Педагогіки та Методики початкового навчання
Курсова робота
по Педагогіці
Роль діяльності та спілкування у вихованні молодших школярів
Виконала: студентка 3 курсу
ПіМНО-22
Молдабекових А.Ж.
Науковий керівник:
Капінос Н.В.
Караганда - 200 8
Введення
Значення і функції початкової школи в системі безперервної освіти визначаються наступністю її з іншими ланками освіти та неперехідною, неповторною цінністю цієї ступіні в становленні та розвитку особистості дитини. У цьому зв'язку основною функцією початкової ступіні є формування інтелектуальної, емоційної, ділової, комунікативної готовності учнів до активно-діяльній взаємодії навколишнім світом.
Сучасні умови характеризуються гуманізацією виховного процесу, зверненням до особи дитяти, розвитку його кращих якостей, формування різнобічної і повноцінної особистості. Процес гуманізації проявляється, насамперед, у встановленні суб'єктно-суб'єктних відносин, тобто школяр розглядається не як об'єкт для педагогічних впливів, а як суб'єкт зі своїм внутрішнім світом, системою цінностей, індивідуальними особливостями і т.д.
Для суб'єктивного розгляду даної теми курсової роботи необхідно охарактеризувати вікові особливості молодшого школяра.
Оскільки в молодшому шкільному віці великі зміни відбуваються у всіх сферах життєдіяльності дитини, то його виховання повинно бути розвиваючим, збагачувати дитяти знаннями і способами різної діяльності, розвивати комунікативні здібності, формувати пізнавальні інтереси і здібності. Величезна роль у розвитку та вихованні дитини належить різним видам дитячої діяльності. Основними серед них є: спілкування, навчальна діяльність, праця і гра.
Наприклад, гра є ефективним засобом формування особистості молодшого школяра, його морально-вольових якостей, у грі реалізується потреба впливу на світ. Гра містить у собі великі можливості в навчальному та виховному процесі школярів. Вона може успішно використовуватися і як форма виховання, і як самостійна ігрова діяльність, і як засіб виховання різних сторін особистості дитини.
Оскільки питання вдосконалення виховання є актуальним завжди, то підхід до виховання молодших школярів, організація всього виховного процесу, повинен використовувати всі види діяльності і спілкування дітей.
Мета даної курсової роботи: виявити роль діяльності і спілкування у вихованні молодших школярів.
У відповідності з метою були сформульовані завдання курсової роботи:
- Вивчити науково-теоретичні основи ролі діяльності і спілкування в вихованні;
- Провести аналіз дослідної виховної роботи з формування моральних якостей в процесі спільної діяльності молодших школярів;
- Зробити висновки.
Курсова робота спирається на дослідження класиків педагогіки Команського Я.А., Ушинського К.Д., Сухомлинського В.А., провідних педагогів-психологів. Найбільш глибоко і змістовно молодший шкільний вік представлений в роботах Д Б Ельконіна, В. В. Давидова, їх співробітників та послідовників (Л І Айдарова, А. До Дусавіцкій, А. К. Маркова, Ю. А. Полуянов, В. В. Репкін, В. В. Рубцов, Г. А. Цукерман та ін.)
Глава I . Науково-теоретичні основи ролі діяльності і спілкування у вихованні
1.1 Сутність та значення діяльності та спілкування у виховному процесі
Розвиток будь-якої людини відбувається в процесі виховання, коли попереднє покоління передає накопичений досвід наступному, яке його примножує і збагачує. Виховання - процес цілеспрямованого формування особистості. В сучасній педагогічній літературі та практиці поняття "виховання" вживається в широкому і вузькому розумінні.
У широкому сенсі виховання включає в себе всю суму впливів, весь процес формування особистості і підготовки її до активної участі у виробничому, громадському і культурному житті. У такому розумінні виховання охоплює не тільки виховну роботу сім'ї, школи, вузу, громадських організацій, але й вплив усього життєвого укладу суспільства, пануючих у ньому ідей, вплив літератури, мистецтва, засобів масової інформації. Виховання в широкому сенсі цього слова включає в себе також освіта та навчання.
В вузькому сенсі виховання означає формування світогляду, морального вигляду, розвиток естетичного смаку, фізичний розвиток.
Виховання є двостороннім дією; з одного боку - діяльність педагога, з інший - діяльність вихованця (їх вплив один на одного, взаємовплив, співробітництво. Учитель - це особа, яка здійснює виховання (тобто передає досвід поколінь); крім того, це може бути посадова особа, що займається виховною роботою в навчально-освітньому установі.
Основою виховного процесу, головним джерелом формування суспільно цінних якостей особистості є діяльність і спілкування. Чим доцільніше організована корисна суспільству діяльність вихованців, ніж розумніше будується їх спілкування, тим ефективніше протікає виховний процес, - така його закономірність. (Бабанський)
Діяльністю, соціальними діями породжуються відносини реальних особистостей. С. Л. Рубінштейн, відомий психолог, стверджував, що особистість визначається своїми відносинами до навколишнього світу, до суспільного оточенню, до інших людей. Становлення особистості він розглядав через становлення її основних відносин. У системі різноманітних соціальних відносин, в які вступає особистість, особливе значення мають виховні відносини, що виникають і розвиваються в спільній діяльності, підпорядкованої цілям виховання. (Рубінштейн)
Педагогічна вплив вихователів на вихованців припускає цілеспрямовану організацію їх діяльності, спілкування, систематичного і планомірного розвитку інтелектуальної, емоційної і вольової сфер у відповідності з моральними принципами виховання. (Бабанський)
Діяльність можна визначити як специфічний вид активності дитини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування.
Предметом діяльності називається те, з чим вона безпосередньо має справу. Так, наприклад, предметом пізнавальної діяльності є всякого роду інформація, предметом навчальної діяльності - знання, уміння і навички, предметом трудової діяльності - створюваний матеріальний продукт. [16]
Якщо узагальнити і виділити основні види діяльності, властиві всім школярам, ​​вони будуть відповідати загальним потребам, які можна виявити практично в усіх без винятку дітей. Це - спілкування, вчення, гра і праця.
Спілкування - перший вид діяльності, що виникає в процесі індивідуального розвитку дитини, за ним слідують гра, навчання і праця. Всі ці види діяльності носять розвиваючий характер, тобто при включенні і активному участі в них дитини відбувається його інтелектуальний та особистісний розвиток.
Спілкування - це багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами спільної діяльності [24, с.211]. У спілкуванні виділяють три взаємозв'язані сторони: комунікативна сторона спілкування полягає в обміні інформацією між людьми. Спілкуючись, люди звертаються до мови як одному з найважливіших засобів спілкування; інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між людьми, наприклад, потрібно узгодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника; перцептивна сторона спілкування включає процес сприйняття один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння.
Спілкування розглядається як вид діяльності, спрямованої на обмін інформацією між спілкуються людьми. Воно також переслідує цілі вста...
