Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи вивчення проблеми мовного онтогенезу: фактори ризику мовної патології
1.1 Психолого-педагогічні аспекти мовного розвитку дітей раннього віку
1.2 Етапи розвитку мови
1.3 Загальна характеристика відхилень у розвитку мовлення у дітей раннього віку
1.4 Загальні принципи обстеження мовлення дітей раннього віку
Глава 2. Експериментальне вивчення особливостей мовного розвитку дітей раннього віку
2.1 Характеристика досліджуваних дітей
2.2 Зміст і структура дослідження
2.3 Аналіз результатів констатуючого експерименту
Глава 3. Логопедична робота з формування активного словника дітей раннього віку
3.1 Організація занять з розвитку мовлення дітей раннього віку
3.2 Аналіз результатів формуючого експерименту
Висновок
Список літератури
Введення
У сучасних умовах наукового пошуку найбільш ефективних шляхів діагностики та подолання відхилень у мовному розвитку у дітей увагу багатьох дослідників привертає вивчення затримки мовного розвитку як прояв мовного дизонтогенеза.
Незважаючи на наявність сучасних діагностичних методик визначення інтелектуальних, пізнавальних і мовних можливостей дітей, здійснення логопедичної допомоги має ряд проблем:
перше, недостатньо обгрунтовані діагностичні показники затримки мовного розвитку. По-друге, в разі виникнення відхилень по типу затримки мовного розвитку необхідне проведення кваліфікованої диференціальної діагностики. По-третє, процесі виховання необхідно використовувати спеціально розроблені технології, оскільки вікові та індивідуальні особливості дітей із затримкою мовного розвитку не дозволяють повною мірою використовувати традиційні методики корекційного впливу. По-четверте, багато батьків, будучи недостатньо педагогічно компетентними, не завжди уважні до прояву ознак затримки мовного розвитку у дітей. По-п'яте, складність виявлення затримки мовного розвитку в багатьох випадках пов'язані з недостатньою розробленістю конкретних діагностичних методик і підготовленістю логопедичних кадрів до проведення відповідної діагностики.
Виникнення певних діагностичних труднощів в ході початкового обстеження мовлення зазначеного контингенту дітей викликає необхідність динамічного спостереження за процесом їх мовного розвитку, що дозволяє уточнити висновок про тип його мовного дизонтогенеза.
Актуальність дослідження визначається необхідністю створення умов для психолого-медико-педагогічного спостереження, обстеження і дбайливого стимулюючого впливу на процес становлення мови і в цілому психофізіологічного розвитку дитини з затримкою мовного розвитку.
Очевидно, що основним чинником, що обумовлює розвиток психіки і мовлення дитини, його соціальну реабілітацію та адаптацію, є організоване в сенситивний період корекційна вплив (С.А. Миронова, Л.І. Плаксіна, Е.А. Стребелева, Н.С. Жукова, Т.Б. Філічева, С.Н. Шаховська та ін.)
Проблема дослідження: які особливості мовленнєвого розвитку дітей раннього віку, а також методи і прийоми ефективного корекційно-педагогічного впливу, спрямованого на формування активного словника дітей даної вікової групи?
Рішення даної проблеми є метою дослідження.
Об'єкт дослідження: специфічні порушення мовного розвитку у дітей раннього віку.
Предмет дослідження: процес формування активного словника дітей 2-3 років.
Гіпотеза дослідження: можна припустити, що група дітей 2-3 років з відхиленнями у мовленнєвому розвитку є неоднорідною. Спеціально організована логопедична робота з розвитку активного словника дозволить більш точно з'ясувати специфіку мовленнєвого розвитку кожної дитини, уточнити висновок про тип його мовного дизонтогенеза, а також сприяти формуванню повноцінного базису розвитку мови.
Відповідно до проблемою, об'єктом, предметом і гіпотезою дослідження були визначені наступні завдання:
1) провести теоретичний аналіз сучасної наукової літератури з проблеми дослідження;
2) виявити особливості мовленнєвого розвитку дітей раннього віку;
3) визначити основні напрями, зміст та організаційні особливості логопедичної роботи з розвитку активного словника дітей 2-3 років;
4) проаналізувати результати проведеного експериментального навчання.
Теоретична значимість дослідження визначається тим, що
проаналізовано сучасний стан питання про необхідність логопедичної роботи з раннього виявлення відхилень у розвитку мови дитини;
проведено всебічне вивчення особливостей раннього мовного розвитку дітей;
визначено зміст логопедичної роботи з розвитку активного словника дітей 2-3 років;
за результатами експериментального навчання виявлено, що група дітей 2-3 років, стан мови яких кваліфікується як затримка мовного розвитку, є неоднорідною.
Практична значимість дослідження полягає в тому, що результати експериментального навчання дітей раннього віку можуть бути застосовані логопедами, вихователями дошкільних закладів, співробітниками ПМПК, батьками.
У дипломній роботі використовувалися наступні методи:
організаційні : порівняльний, лангітюдний (вивчення в динаміці), комплексний;
емпіричні : обсерваційні (Спостереження), експериментальні (психолого-педагогічний експеримент), психодиагностические (Анкети, бесіди), біографічні (збір і аналіз анамнестичних даних);
кількісний і якісний аналіз отриманих даних;
інтерпретаційні: способи теоретичного дослідження зв'язків між досліджуваними явищами (зв'язок між частинами і цілим, між окремими параметрами і явищами в цілому та ін.)
Структура дослідження: дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури, додатки. Робота ілюстрована таблицями та діаграмами.
Глава 1. Теоретичні основи вивчення проблеми мовного онтогенезу: фактори ризику мовної патології 1.1 Психолого-педагогічні аспекти мовного розвитку дітей раннього віку
В даний час проблеми діагностики та корекції мовних порушень надзвичайно актуальними. Це не дивно, адже Росія переживає один із самих складних, болючих, але разом з тим динамічних періодів своєї історії. Збільшилася кількість сімей, які мають офіційні доходи нижче прожиткового мінімуму.
Розвиток особистості дитини визначається трьома факторами:
1) передумовами: генотипом, з вродженими особливостями;
2) умовами, в які входять соціальне оточення, сім'я, освітньо-виховне установа, інші соціальні структури і ситуації, що визначають розвиток особистості за допомогою зацікавлених близьких і професіоналів;
3) внутрішньою позицією самої людини, що формується в процесі його індивідуального розвитку в залежності від ціннісних орієнтацій сім'ї.
Соціально-моральний ефект допомоги дітям величезний, він демонструє принципово нові можливості педагогіки і відображає ступінь зрілості соціальної політики суспільства. Вік від народження до 3 років є найбільш важливим періодом в житті дитини. Пластичність мозку дитини раннього віку, сенситивний період формування багатьох функцій на цьому віковому етапі визначають великі потенційні можливості корекційно-педагогічного процесу. Наявність ранньої і адекватної допомоги дитині дозволяє більш ефективно компенсувати порушення в психофізичному розвитку малюка і тим самим пом'якшити, а можливо, і попередити відхилення.
При ранній діагностиці і своєчасному коррекционном впливі в цілому і в промові, зокрема на першому-другому році життя, частина дітей, незважаючи на складність дефекту, до трьох-п'яти років наближаються за рівнем загального і мовного розвитку до вікових стандартам. Це д...
