Введення
Актуальність і постановка проблеми дослідження, успішне вирішення складних завдань навчання і виховання в сучасній школі, зокрема, нерозривно пов'язане з проблемою інтенсифікації педагогічного процесу, пошуком найбільш ефективних методів, форм і прийомів роботи з учнями. Завданням в сучасних умовах є реалізація в навчальному процесі максимальної самостійності учнів початкових класах. Аналіз досліджень з проблем ефективності і оптимізації навчання, а також практики роботи шкіл дозволяє переконатися, що однією з головних умов підвищення якості навчання є формування у молодших школярів самостійності мислення, вміння самостійно добувати та аналізувати інформацію.
Проблема підготовки підростаючого покоління до життя і праці, розробка наукових основ її здійснення в умовах загальноосвітніх шкіл представлена ​​в працях ряду відомих вчених-педагогів. Зокрема, Ю.К. Бабанський, М.А. Данилов, В.А. Крутецкий та інші розкрили основні принципи системного підходу до встановлення змісту шкільної освіти. А.П Гінзбург, А.А. Люблінська, Н.П. Лінькова, внесли певний внесок у розробку психолого-педагогічних і дидактичних проблем розвитку у молодших школярів розумових здібностей. Роботи Л.П. Аристової, Є.Я. Голанта, Б.П. Єсипова, та інших, присвячених проблемі аналізу сформованості у дітей самостійності, як найважливішого показника плідності вчення.
Ця проблема не втратила свого актуального значення і в даний час, так як процес розвитку суспільства безперервний. Досвід накопичений людством, засвоюється кожним новим поколінням в процесі активної діяльності. У структурі цієї діяльності виділяються система матеріальних суспільних предметів і способи практичної діяльності з ними, система ідеальних об'єктів, понять, знань і розумових дій з цими знаннями. У процесі навчання людина має опанувати різними видами як практичної, так і теоретичної діяльності в їх взаємозв'язку. В останніх наукових дослідженнях проблема самостійності ставиться все більше виразно. Цілий ряд робіт, зокрема роботи В.В. Давидова, С.Л. Кобильніцкой, В.М. Косатий, та ін переконливо свідчать: теоретичні види діяльності не тільки займають провідне місце в інтелектуальних видах праці, але й визначають успіх практичної діяльності. У свою чергу на думку Н.М. Конишева і Н.Ф.Тализіна, успішному оволодінню новими розумовими діями допомагають дії зовнішні, матеріальні. Вони дають можливість невидимі внутрішні дії зробити видимими і зрозумілими. Особливе значення такий переклад розумових дій у зовнішній, матеріальний план має при роботі з молодшими школярами.
Разом з тим, незважаючи на очевидну взаємозв'язок теоретичної і практичної діяльності, в реальному процесі навчання вони в більшості випадків представлені як дві самостійні гілки. Традиційна практика поділу навчальних предметів на В«ТеоретичніВ» і В«практичніВ» може вважатися цілком склалася. До того ж практична діяльність в системі навчання взагалі вважається другорядною; вона фактично не включена в загальноосвітній процес.
На уроках технологій основна увага традиційно приділяється розвитку руки, головним чином - освоєння прийомів практичної діяльності по обробці матеріалів. Методика навчання представлена ​​в більшості випадків таким чином, ніби дії руки і інтелект існують окремо, лише частково перетинаючись. Таким чином, найважливіший загальноосвітній пласт - предметно - практична діяльність виведений з освітнього процесу. Саме це становить основне протиріччя нової школи.
У методиці трудового навчання переважаючим методом є прямий показ практичних дій вчителем і копіювання, повторення їх молодшими школярами. При такій системі навчання внутрішня, орієнтовна частина дії залишається від дитини прихованої, прийоми самостійності формуються незначно. Необхідно створення оновленої системи трудового навчання, в якій головна увага буде звернено не на зовнішню (практичну, виконавську) частину способів роботи, а на внутрішню (розумову, пізнавальну, самостійну). Ця проблема дозволила нам сформувати тему дослідження: В«Формування самостійності у молодших школярів на уроках технологій В»
Мета дослідження - виявити ефективні методи трудового навчання, спрямовані на формування самостійності у молодших школярів.
Об'єкт дослідження - процес формування самостійності у молодших школярів.
Предмет дослідження - процес трудового навчання молодших школярів, спрямований на формування самостійності.
Гіпотеза дослідження - формування у молодших школярів самостійності здійснюватиметься ефективно при реалізації певних умов:
- введення в систему трудового навчання спеціальних завдань, вправ і завдань на розвиток самостійності.
- систематичне включення молодших школярів у трудову діяльність на уроках технологій.
- оптимальне використання методів навчання, спрямованих на формування самостійності у молодших школярів на уроках технологій.
- забезпечення доброзичливих відносин молодших школярів з однокласниками і педагогам.
Завдання:
1) проаналізувати стан проблеми в педагогічній і психологічній теорії та практиці;
2) визначити ефективні методи формують у молодших школярів самостійність на уроках технологій;
3) розробити спеціальні завдання і вправи для самостійної роботи учнів на основі врахування їх індивідуальних можливостей, і психологічних особливостей.
Методологічна основа дослідження - проведення дослідно-експериментальної роботи та виявлення ступінь її ефективності складають праці вчених, педагогів, пізнання про взаємозв'язку раціонального, конкретного і абстрактного, приватного і загального; теоретичні положення педагогіки та психології про провідну роль діяльності в пізнанні та розвитку, про предметно - практичної діяльності як одному з найважливіших способів пізнання і засобів здійснення позитивного задуму.
Методи:
1) вивчення і аналіз літератури;
2) педагогічний експеримент;
3) бесіда;
4) спостереження
Практична значущість дослідження полягає у виявленні ефективних методів трудового навчання, спрямоване на формування самостійності в молодших школярів;
- розробці змісту і методики формування самостійності молодших школярів на уроках технології;
- розроблені спеціальні завдання і вправи, спрямовані на формування самостійності молодших школярів на уроках технології;
- досліджувана методика пропонована в результаті дослідження уможливлює формування у дітей конструктивності та гнучкості мислення, творчих творчих якостей особистості.
Апробація результатів дослідження здійснювалися на базі МОУ В«ЗОШ № 6В» в місті Солікамську Пермського краю в 1 В«аВ» і в 1 В«вВ» класах загальноосвітньої школи з 09.2007г. по 02.2008г.
На захист виносяться наступні положення:
1. Самостійність на уроках практичного праці повинна розглядатися як загальна готовність учня до пошукової діяльності. Слід переглянути традиційну позицію, існуючу в практиці школи, відповідно до якої самостійність в рамках даного навчального предмета трактується, як уміння школяра виконувати практичну роботу репродуктивним способом за інструкцією (Технологічній карті) Пізнавальна самостійність передбачає самостійну орієнтування в завданні, вміння вибрати способи дій, адекватні поставленій задачі (в тому числі відповідні інструменти, матеріали, способи їх обробки і пр), і реалізувати їх на практиці, вміння контролювати і коригувати зміст і способи роботи;
2. Система формування самостійності у молодших школярів на уроках практичного праці включає в себе наступні взаємопов'язані компоненти, а) забезпечення для учнів інтересу і особистісного сенсу навчально-пошукової діяльності (мотиваційний компонент), б) зміст навчально-пошукової діяльності, в) організацію навчально-пошукової діяльності (процесуальний компонент);
3. За змістом і організації навчально-...
