ВСТУП
Пропедевтичний етап отримання знань, який включає початкову школу і V-VII класи основної школи, відіграє важливу роль у процесі формування поняття В«речовинаВ». Враховуючи мети навчання хімії, важливо так підготувати учнів до сприйняття знань систематичного курсу в VIII класі, щоб підвести їх до розуміння головної особливості пізнавальної діяльності при вивченні предмета, яка, за словами П.П.Лебедева, полягає в тому, що вивчає хімію повинен уміти мислити подвійним поруч образів: спостерігати реальні явища, пов'язуючи їх з гіпотетичними образами (мікросвітом молекул і атомів). Ця ідея і була покладена в основу нашого дослідження: учні будуть добре підготовлені до сприйняття курсу хімії, якщо при вивченні властивостей речовин навчаться звертати увагу на їх склад і будову, іншими словами, навчаться характеризувати цілісний об'єкт В«РечовинаВ» з різних сторін.
Глава 1. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ В«РЕЧОВИНАВ» НА пропедевтичний етап НАВЧАННЯ ХІМІЇ
Створення методики формування поняття В«речовинаВ» на пропедевтическом етапі навчання хімії передбачало визначення загального рівня знань учнів про поняття В«речовинаВ» і В«СистемаВ».
Під В«системоюВ» більшість учнів розуміє В«сукупність частин, елементів, органівВ» та ін При цьому ними не враховуються такі важливі сторони цього поняття, як В«Взаємодія елементів системиВ», В«цілісність системиВ», В«властивості системи як єдиного цілого В»,В« взаємодія системи із зовнішнім середовищем В»та т.д.Результати тестування допомогли остаточно сформулювати основні положення методики роботи вчителя по формуванню поняття В«речовинаВ» як системи:
В· пояснення матеріалу повинно здійснюватися з позицій системної організації об'єктів та явищ природи, яка найбільшою мірою реалізуються при розгляді міжпредметних зв'язків;
В· вміння учнів здійснювати операції системного аналізу може бути сформовано лише в результаті цілеспрямованого процесу навчання, що полягає в неодноразовому розгляді системних об'єктів, починаючи зі знайомих учням з повсякденного життя (наприклад, будильник, квітка і ін), і вивчаються на уроках (клітка, організм людини);
В· при організації навчальної діяльності з відпрацювання та застосування отриманих знань про системну організації поняття В«речовинаВ» та умінь здійснювати операції системного аналізу необхідно використання завдань різного характеру: репродуктивного, проблемного, творчого та ін
У нашому дослідженні ми виходили з наступної трактування понять В«системний підхідВ», В«систематичність знань В»іВ« системність знань В».
Системний підхід заснований на положенні про те, що специфіка складного системного об'єкта (системи) не вичерпується особливостями складових її елементів, а пов'язана, насамперед, з характером взаємодій між елементами.
Враховуючи це, на перший план роботи вчителя була висунута задача пізнання характеру і механізму цих зв'язків і відносин.
Систематичність знань характеризується усвідомленням складу деякої сукупності знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомленням одних знань як базових для інших, але при певному, заданому куті зору на цю сукупність.
Систематичність знань учня проявляється:
В· в готовності пояснити зв'язки між окремими знаннями при викладі ним матеріалу в тій послідовності, яка була запропонована вчителем або підручником;
В· при викладі перебудованого їм вихідного навчального матеріалу з обгрунтуванням цієї перебудови;
В· у виконанні кількох послідовних дій, що призводять до досягнення мети;
В· в самостійному встановленні нових зв'язків, по-перше, між засвоєними знаннями, по-друге, між раніше засвоєними і новими знаннями.
Чим більше коло знань учні можуть вибудувати в послідовні ряди фактів і зв'язків між ними, тим більше систематичності є їх знання.
Здатність учнів вибудовувати міркування, що складаються спочатку з двох-трьох, а в подальшому з трьох-чотирьох логічно пов'язаних ланок, встановлювати причинно-наслідкові зв'язку та ін, залежить не стільки від віку, скільки від рівня розвитку у них навичок мислення. Ця здатність може бути розвинута в подальшому.
Системність знань передбачає усвідомлення учнем місця набутих знань у структурі наукових теорій, тобто розуміння того, що в системі знань є основним положенням, що - наслідком, що - додатком. Системність знань припускає наявність в учнів систематичних знань, пов'язаних змістовно-логічними зв'язками.
Систематичність знань може бути досягнута при використанні різних методів навчання:
В· пояснювально-ілюстративного;
В· репродуктивного;
В· проблемного викладу;
В· частково-пошукового (Евристичного);
В· дослідного;
Вибір того чи іншого методу визначається вчителем залежно від конкретних цілей і завдань, поставлених перед учнями. Раніше, для ілюстрації формування прийому В«СистематизаціїВ», було наведено приклад використання методу проблемного викладу.
Розкриємо суть названих методів і наведемо варіанти їх використання, рекомендовані нами в рамках апробації методики.
В· Пояснювально-ілюстративний метод припускає виклад знань у формі розповіді або пояснення вчителя за допомогою наочних засобів і організованих практичних дій учнів. Використання цього методу дозволяє вчителю повідомляти інформацію про способи діяльності, про сфери застосування повідомляються знань про речовину, показувати зразки такого застосування, вказувати на способи подолання труднощів, які можуть виникнути в ході цього процесу.
Застосування методу найбільш доцільно на заняттях, в ході яких відбувається первинне знайомство учнів з образами і/або моделями досліджуваних об'єктів, їх зображеннями, символами і т.п. Наприклад, при формуванні поняття про В«Хімічному елементіВ» як певному виді атома; певного порядку розташування частинок в речовині і ін
При вивченні теми В«Прості і складні речовиниВ» вчитель не тільки формулював визначення цих понять, але і супроводжував свою розповідь записом хімічних формул на дошці, демонстрацією таблиць із зображенням структур простих і складних речовин. Після чого, використовуючи в підручнику зображення речовин, що складаються з однакових кружечків або кружечків різного виду, учням пропонувалося визначити, в якому випадку приведений малюнок простого, а в якому випадку складного речовини. Демонстраційний досвід В«Розпад води електричним струмомВ», з подальшим аналізом того, що побачили учні, став завершенням пояснення даної теми.
Репродуктивний метод полягає у відтворенні учнями знань у пред'явлених раніше зв'язках. При застосуванні цього методу вчитель пропонує учням типові вправи, при виконанні яких вони демонструють набуті раніше навички та вміння: самостійне витяг інформації з текстів, повідомлених вчителем, і встановлення зв'язків між ними або закріплення засвоєння вже понятих зв'язків.
Використання даного методу доцільно на уроках, у ході яких учні повинні відпрацювати нові поняття і закони, що є основою для подальшого засвоєння матеріалу, систематизувати знання або продемонструвати розуміння встановлених раніше причинно-наслідкових зв'язків шляхом їх відтворення у вигляді схем або таблиць. Наприклад, цей метод був використаний вчителями при введенні понять В«атомВ» і В«молекулаВ», В«просте і складна речовина В», при поясненні змін складу і будови в ході хімічних реакцій.
Розглянемо застосування цього методу при вивченні теми В«Тіла і речовиниВ». Після знайомства учнів з цими поняттями на попередньому уроці, вчитель приступав до відпрацювання введених понять. Для цього пропонувалося навести приклади як можна більшого числа тіл, складаються з однієї речовини, наприклад, із заліза. Далі учні отримали зворотне завдання: навести приклади речовин, з яких може бути виготовлений кубик. Наступним завданням стало встановлення відповідності між тілам...
