Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи вивчення проблеми порушення моторики мови у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови
1.1 Особливості психо-моторного і мовного розвитку у дітей дошкільного віку
1.2 Поняття загального недорозвинення мови
1.3 Психолого-педагогічна характеристика дошкільників з ОНР III рівня
Глава 2. Використання засобів логоритміки в логопедичній роботі з подолання ОНР III рівня у дошкільнят
2.1 Поняття про логопедичної ритміки
2.2 Корекційна робота по подоланню ОНР III рівня у дошкільнят на заняттях логопедичної ритмікою
Висновок
Бібліографія
Додатка
ВСТУП
В системі розвитку особистості дитини особливе місце займає розвиток мови і психомоторних функцій. Мовленнєвий розвиток дитини тісно пов'язане з інтелектуальним і психічним розвитком. Спираючись на дані досліджуваної літератури і проведених досліджень Т.Н. Волковська, Ю.Ш. Фаусек, Н.С. Жукової, Л.С. Виготського, А.А. Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна, А.Р. Луріі, П.Я. Гальперіна, Л.А.Венгер, Е.М. Мастюкова і інших авторів, ми прийшли до висновку, що загальне недорозвинення мови важливо виявити у дошкільному віці, щоб вчасно почати корекційну роботу з усунення недоліків мови.
В даний час відзначається різке збільшення дітей з відхиленнями в психомоторному і мовному розвитку. Найбільший відсоток дітей, що становить логопедичні групи, має загальне недорозвинення мови. У таких дітей відзначається значне порушення всіх компонентів системи: вони мало користуються прикметниками, прислівниками, допускають помилки в словотворенні й словозміні, фонетичне оформлення мовлення відстає від вікової норми. А так само, у дітей з ОНР недостатньо сформовані основні рухові уміння і навички, руху ритмічно НЕ організовані, підвищена рухова виснаженість, знижені рухова пам'ять і вніманіе.Ето пов'язано з різними патологічними факторами.
Істотні порушення в фонетико-фонематичним, лексико-граматичному ладі мови і моторної функції дітей служать серйозною перешкодою для оволодіння ними програмою дошкільного установи, а в подальшому і програмою початкової школи.
В даний час, традиційні загальноприйняті психолого-педагогічні методи в багатьох випадках перестали приносити бажані результати і в процесі навчання, і в процесі спрямованої корекції.
Спроби впроваджувати різні моделі оздоровчих, корекційно-розвивальних програм, нові форми занять, пропонованих різними авторами без врахування можливостей дошкільного освітнього закладу і знання контингенту що займаються, не приводять до бажаних результатів. Логопедична ритміка є доступною і універсальною формою спрямованої корекції мовної та психомоторної функції дітей. У зв'язку з цим розробка раціональних рухових режимів для спрямованої корекції моторної і мовної функції засобами логопедичної ритміки дошкільнят із загальним недорозвиненням мови є актуальним завданням , що вимагає свого рішення.
Мета дослідження: теоретично обгрунтувати ефективність використання логоритміки у дітей старшого дошкільного віку.
Об'єкт дослідження: особливості психомоторного і мовного розвитку у дітей старшого дошкільного віку з ОНР III рівня.
Предмет дослідження: логопедична ритміка як ефективний метод розвитку мови і психомоторики в корекційній роботі з дітьми дошкільного віку з ОНР III рівня.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань :
1. Вивчити науково-методичну літературу з проблеми дослідження.
2. Розглянути вплив логоритміки на розвиток мовлення і психомоторики у дітей старшого дошкільного віку з ОНР III рівня.
3.Рассмотреть особливості корекційної роботи з подолання ОНР III рівня у дошкільнят на заняттях з логопедичної ритміки.
Структура дослідження: Курсова робота состоітіз вступу, двох розділів, висновку, бібліографії та програми.
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ МОТОРИКИ І ПРОМОВІ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ із загальним недорозвиненням мови
1.1 ОСОБЛИВОСТІ ПСИХО-МОТОРНОГО І МОВНОГО РОЗВИТКУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
недорозвинення мова логопедична ритміка
Для вивчення порушень розвитку і раціональної побудови системи корекційно-логопедичної роботи з дітьми з ОНР необхідно глибоке знання природного ходу становлення моторики, мови і психіки в нормі.
Представлені в літературі дані щодо розвитку здорової дитини базуються на фундаментальних фізіологічних дослідженнях вітчизняних авторів: Н.М. Сеченова, І.А Сікорського, В.М. Бехтерева, І.І. Павлова, Н.І. Красногорського, Н.І. Касаткіна, М.М. Кольцової, Н.М. Щелованова, М.Ю. Кістяківський та ін У роботах багатьох дослідників підкреслюється велике значення доречевого періоду, що триває з народження до кінця першого року життя, для подальшого розвитку психіки й мови дітей [1,5,17,27,47].
У роботах Н.М. Аскаріной, М.Ю. Кістяківський [5] сформульовано деякі особливості дітей раннього віку, характерними рисами якого є швидкий темп і стрибкуватість розвитку окремих функцій. У ході розвитку дітей для кожної функції визначаються свої оптимальні терміни формування , що відзначено в роботах В.В. Тонкова-Ямпільської, А.В. Запорожця, Г.Л. Розенгард-Пупко, А.А. Леонтьєва, В.Н. Аванесова і ін [11,28,29,39,52].
Розглянемо особливості психо-моторного і мовного розвитку у здорової дитини.
Рухове розвиток в онтогенезі
Рухи, практична діяльність дітей мають надзвичайно важливе значення у розвитку ряду вищих коркових функцій, просторових відносин, пізнавальної діяльності і мови (І.М. Сєченов, І.П. Павлов, А.В. Запорожець, В.Н. Аванесова, А.А. Люблінська, А.А. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін, Г.Л. Розенгард-Пупко, П.Я. Гальперін, Л.А. Бенгер, М.Ю. Кистяковская, Ж. Піаже, А. Валлон, Р.Я. Абрамович-Лехтман, Н.А. Бернштейн).
Вивченням розвитку рухової функції руки займалися ряд авторів: М.Ю.Кістяковская, Н.Л. Фігурін і М.М Кольцова, Р.Я. Абрамович-Лехтман, Г.Ф. Городоцька, А.В. Запорожець та інші дослідники [5,6,12,21,28,29,34].
М.І. Лісіна було встановлено, що до шести місяців життя дитини основне місце серед пізнавальних реакцій займають рухи очей, а після шести місяців - рухові реакції руки [31].
Послідовність появи вроджених і умовно-рефлекторних рухів рук у дитини представлена в додатку 1.
Е.М. Мастюкова [34,35] описала вікові особливості розвитку тонкої моторики рук і зорово-моторної координації.
Як показують спостереження Е.Ф. Архипової [2,3,4], в оволодінні рухами рук велику роль відіграє наслідування. Відзначають три види наслідувальних реакцій: повторення власних рухів, повторення знайомих рухів дорослого, повторення нових рухів.
Повторення власних рухів виражається в тому, що дитина починає вертіти перед обличчям однієї рукою, потім інший, потім знову першою. Знайомі, завчені раніше руху (Наприклад, гру в В«ладушкиВ») дитина імітує дуже охоче, коли дорослий починає проробляти їх. В кінці першого - початку другого року дитина починає уважно стежити за діями дорослого, які є для нього новими, а потім намагається виконати те ж саме.
Дослідження П.Я. Гальперіна, Р.Я. Абрамович-Лехтман і Ф.І. Фрадкін показали, що всі більш- менш складні форми предметних дій формуються під впливом научения [Цит. 3]. Предметні дії розвиваються в процесі спілкування дитини з дорослими, виховуються, і це виховання потребує певних умов.
Р.Я. Абрамович-Лехтман [Цит. 3] описує становлення предметно-ігрової діяльності у дітей і виділяє три етапи:
1) в 4-7 місяців - формування простих результативних повторних пред...
