Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичне формування основ наукового світогляду молодших школярів
1.1 Поняття і сутність формування наукового світогляду
1.2. Особливості формування наукового світогляду у молодших школярів
Глава 2. Аналіз діяльності вчителя з формуванню основ світогляду в молодших школярів
2.1 Зміст діяльності вчителя з формуванню основ світогляду
2.2 Виявлення ефективності роботи вчителя по формуванню наукового світогляду молодших школярів
Висновок
Список літератури
Додаток 1
Введення
Світогляд - Це система поглядів на явища природи і суспільного життя, на своє місце в Світ, на ставлення до дійсності. Це сукупність філософських, наукових, політичних, правових, моральних, естетичних ідеалів і переконань людей. Світогляд визначає загальну спрямованість діяльності та поведінки людини.
Основою наукового світогляду є наукові знання. Але не всі вони носять світоглядний характер. Тому метою шкільної освіти є виділення того змістовного базису навчального матеріалу, на основі якого здійснюватиметься формування наукового світогляду.
В педагогічній науці розроблений комплекс методів, спрямованих на формування наукового світогляду молодших школярів у цілісному навчально-педагогічному процесі, але існує потреба в конкретних практичних рекомендаціях. Науково-дослідна діяльність молодших школярів, як одна з форм додаткової освіти, є відносно новим і маловивченим напрямком в діяльності початкової школи. Також маловивченою є проблема взаємодії урочної та позаурочної форм навчальної діяльності в процесі формування наукового світогляду. Тому узагальнення досвіду роботи в позначених напрямках представляє значну цінність. Цим визначається актуальність даної курсової роботи.
Формування наукового світогляду - складний і багатосторонній процес. Крім детального дослідження окремих сторін цього процесу необхідно цілісне його розгляд, з урахуванням взаємозв'язків його основних компонентів.
Метою курсової роботи є розробка проблеми, яка полягає у наступному: яким чином можна сприяти формуванню наукового світогляду у молодших школярів у цілісному навчально-виховному процесі, що включає в себе як урочні, так і позаурочні форми. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
- визначити сутність, функції, критерії сформованості наукового світогляду;
- розглянути особливості формування основ світогляду в молодших школярів;
- позначити шляхи і методи формування наукового світогляду у молодших школярів у цілісному навчально-виховному процесі;
В процесі дослідження використовувався комплекс методів педагогічної науки: аналіз психолого-педагогічної, методичної, навчальної літератури, природний експеримент, вивчення шкільної документації, вивчення продуктів діяльності учнів.
Глава 1. Теоретичне формування основ наукового світогляду молодших школярів
1.1 Поняття і сутність формування наукового світогляду
Поняття "Світогляд" можна визначити наступним чином - це система філософських, наукових, соціально-політичних, моральних, естетичних поглядів і переконань людини, які відображають у його свідомості загальну картину світу і визначають спрямованість його діяльності. Як правило, виділяють наступні основні типи світоглядів: філософська, наукова, буденна, релігійне, міфологічне [Філософський енциклопедичний словник// Л.Ф. Іллічов, П.М. Федосєєв, С.М. Ковальов, В.Г. Панов. М.: Радянська енциклопедія, 1983.].
З світоглядом тісно пов'язані такі поняття: загальна картина світу, світовідчуття, світосприйняття, світогляд, світорозуміння.
Між всіма цими поняттями існує зв'язок і єдність. Іноді їх вживають у Як синонімів. Також між цими поняттями є й відмінності.
Ставлення поняття "світорозуміння" до світогляду таке, що воно являє собою лише понятійний, інтелектуальний аспект світогляду.
За відношенню до загальної картини світу світогляду характерна більш висока інтеграція знань і наявність не тільки інтелектуального, але і емоційно-ціннісного ставлення людини до світу.
Світогляд - Це система узагальнених поглядів на об'єктивний світ і місце людини в ньому, на ставлення людей до оточуючої їх дійсності і самим собі. Основними структурними одиницями світогляду є погляди і переконання.
Світогляд має величезний практичний сенс, тому воно впливає на інтереси, працю і побут людей. У класовому суспільстві світогляд носить класовий характер, відображає різне положення та умови життя людей. За своїм змістом і спрямованості, світогляд може бути науковим і ненауковим, матеріалістичним чи ідеалістичним, атеїстичним чи релігійним, революційним і реакційним.
Основним компонентом процесу формування наукового світогляду є формування знань про процес наукового пізнання. Це пов'язано з тим, що наукове світогляд включає в себе не тільки розуміння того, що з себе представляє навколишній світ, але й того, як людина пізнає світ.
В процесі розвитку наукових даних про природу і суспільство були відкриті багато методи і прийоми дослідницької діяльності. У філософії їх систематизують, виділяючи наступні три групи:
1) Методи, володіють атрибутом загальності і застосовувані у всіх сферах діяльності для отримання як повсякденного, так і наукового знання. Це логічні методи. До них можна віднести аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, абстрагування і узагальнення, і т.д.
2) Методи дослідження, що використовуються лише в науковому пізнанні. До них відносяться дві основні групи: методи побудови емпіричного знання (наприклад, спостереження, вимірювання, експеримент) та методи побудови теоретичного знання (наприклад, ідеалізація і формалізація, аналогія, моделювання, уявний експеримент, гіпотеза, сходження від абстрактного до конкретного ...).
3) Спеціальні методи і прийоми, процедури експериментального і теоретичного характеру, безпосередньо пов'язані з сутністю конкретного явища і застосовувані у вузькій області.
Ще одним компонентом процесу формування наукового світогляду в процесі навчання є формування в учнів елементів наукового мислення. Це є об'єктивною необхідністю, оскільки науковий світогляд має бути дієвим, тобто воно повинно реалізовуватися в практичній діяльності людини. А практична діяльність людини здійснюється на основі його розумової діяльності. В«Мислення - ... активний процес відображення об'єктивного світу в поняттях, судженнях, теоріях і т.п. Мислення виникає в процесі суспільно-виробничої діяльності людей і забезпечує опосередковане віддзеркалення дійсності, розкриття її закономірних зв'язків ... Мислення пов'язане перш за все не з біологічною еволюцією, а з громадським розвитком В». (Філософський словник./Под ред. М.М.Розенталь, - М., В«Політична література В», 1975р., стр.258).
Мислення здійснюється за допомогою розумових операцій, таких як аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення і умовивід. Умовиводи полягають допомогою суджень, а судження - це твердження або заперечення чого-небудь.
У сучасній психології розрізняють емпіричні і теоретичні типи мислення. Емпіричне мислення спирається на безпосередні сприйняття, чуттєві образи та представлення. Воно не виходить за їхні рамки і обмежується виявленням загального на рівні уявлень. Теоретичне мислення також спирається на чуттєво-конкретне сприйняття, але воно виходить за його межі і сходить до виявлення такого істотно загального, яке у безпосередньому сприйнятті не дано. Результатом теоретичного мислення є утворення теоретичних понять, побудова уявних моделей, гіпотез і теорій. Теоретичне мислення здатне передбачити нові явища, властивості тіл, сформулювати закони. Таким чином, наукове мислення - це переважно теоретичне мислення.
Формування наукового мислення полягає ...
