Зміст
Введення
Глава I. Теоретико-методичні основи проблем формування кількісних уявлень у дошкільників за допомогою художньої літератури
1.1 Значення використання художньої літератури в розумовому розвитку дітей
1.2 Особливості сприйняття дошкільниками художніх текстів
1.3 Можливості використання художньої літератури в процесі математичного розвитку дошкільників
1.4 Розвиток кількісних уявлень у дітей за допомогою літературних уявлень
Глава II. Дослідно-педагогічна робота по використанню кількісних уявлень у дітей 5-го року життя за допомогою художньої літератури
2.1 Вивчення особливостей використання художньої літератури в процесі розвитку кількісних уявлень в середній групі дитячого садка
2.2 Формування кількісних уявлень у дітей 5-го року життя за допомогою художньої літератури
2.3 Педагогічні рекомендації для працівників ДОУ по використанню художньої літератури для розвитку кількісних уявлень 5-го року життя
Висновок
Література
Додаток
Введення
Дошкільне виховання як перша ланка загальної системи народного освіти відіграє важливу роль у житті нашого суспільства, здійснюючи турботу про охороні та зміцненні здоров'я дітей, створюючи умови для їх всебічного розвитку в ранньому та дошкільному віці.
Зміст виховно-освітньої роботи дитячого садка передбачає навчання дітей найпростішим знанням, умінням і навичкам, розвиток їх розумових і художніх здібностей, формування в них моральних якостей. У міру того як дитина росте, зміст дошкільного навчання та виховання поступово ускладнюється.
Ставший фундаментальним для педагогіки тезу про те, що В«Особистістю не народжуються, особистістю стаютьВ» (А. П. Леонтьєв), вимагає глибоких знань і розуміння закономірностей розвитку та виховання дітей.
Одна з таких закономірностей полягає в тому, що, хоча дитина з'являється на світ з певними вродженими задатками, вони створюють лише відомі органічні передумови для його психічного розвитку, не зумовлюючи фатально ні характеру, ні рівня цього розвитку. Кожна нормальна дитина має величезними потенційними можливостями, і вся проблема полягає в тому, щоб створити оптимальні умови для їх виявлення і реалізації.
Провідну роль у психічному розвитку і становленні дитячої особистості відіграє навчання в широкому сенсі слова, яке полягає в оволодінні матеріальною і духовною культурою, створеної людством.
Процес виховання передбачає не тільки активний вплив дорослого на дитину, але й діяльність самої дитини (ігрову, навчальну, трудову), що має свої цілі, спрямованість, мотиви. Ось чому правильна організація дитячої діяльності і педагогічне керівництво нею є найважливішою виховно-освітньої завданням.
У даній роботі піде мова про вплив художньої літератури на розвиток дитини, а також будуть широко розглянуті аспекти формування у дітей математичних навичок при допомоги художньої літератури.
Глава I . Теоретико-методичні основи проблем формування кількісних уявлень у дошкільників за допомогою художньої літератури
1.1 Значення використання художньої літератури в розумовому розвитку дітей
Що ж дає дитині художня література, в частині казка? Як впливає на формування його особистості? Казка активізує уяву дитини, примушує його співпереживати, внутрішньо сприяти персонажам, а в результаті цього співпереживання у дитини з'являються не тільки нові знання та уявлення, але і, що найголовніше, нове емоційне ставлення до навколишнього: до людей, предметів і явищ.
У зв'язку з цим перед дорослими, і в першу чергу перед вихователями, постають дві основні задачі: по-перше, попять, розібратися в те, що відчуває малюк, на що спрямовані його переживання, наскільки вони глибокі і серйозні, відкрилося йому щось нове в світі почуттів під впливом казки, а якщо ні, то чому; та, по-друге, допомогти дитині повніше висловити, проявити свої почуття, створити для нього особливі умови, в яких могли б розвернутися його активність, його сприяння персонажів твору.
Тому тільки читання казки недостатньо, щоб оцінити, що освоєно дитиною в емоційно-моральному плані, і щоб допомогти малюкові глибше відчути події і вчинки персонажів.
Книга прочитана, але вона ще довго повинна жити в групі, родині у вигляді різних ігор, драматизації, розмов. Необхідно створити такі ігрові умови, в яких діти та персонажі як би зблизяться, увійдуть до контакт один з одним. Тоді ті емоції, ті почуття, які виникли в процесі читання, знайдуть вихід і отримають такий розвиток, який зумовлює педагогічний процес.
1.2 Особливості сприйняття дошкільниками художніх текстів
Сприйняття художнього твору - дуже складна, розвивається в часі внутрішня діяльність, в якій беруть участь уява, сприйняття, увага, мислення, пам'ять, емоції, воля. Кожен з цих процесів виконує свою важливу функцію в загальній діяльності - в знайомстві з явищами навколишньої дійсності через мистецтво. Н. К. Крупська писала: В«Треба допомогти дитині через мистецтво ... ясніше мислити і глибше відчувати В».
Уява, тобто здатність уявити зображувані ситуації, розсунути рамки власних уявлень за допомогою фантазії, ще в ранньому дитинстві розвивається засобами мистецтва, І зокрема художньої літератури, а потім, допомагаючи долучатися до більш складних і більш тонким творам, робить цей процес взаємозбагачувальний і безперервним. Фантазія і почуття пов'язані дуже тісно.
Радянський психолог Л. С. Виготський писав, що В«психологія дитячого віку відзначила важливий для діяльності уяви момент, який названий законом реального почуття в діяльності фантазії. Сутність його проста, в його основі лежить практичне спостереження. З діяльністю уяви тісно пов'язано рух наших почуттів В».
Книги, казки, спектаклі є для дитини невичерпним джерелом розвитку почуттів і фантазії, а в свою чергу розвиток почуттів і фантазії залучає його до духовного багатства, накопиченого людством. В. І. Ленін писав в В«Філософських зошитахВ»: В«... Безглуздо заперечувати роль фантазії і в самій суворої науці В»'.
Твори мистецтва змушують хвилюватися, співпереживати персонажам і подіям, і В«в процесі цього співпереживання створюються певні відносини і моральні оцінки, що мають незрівнянно більшу примусову силу, ніж оцінки, просто повідомляються та засвоювані В».
Однак і хвилювання, і жаль, і радість дитини повинні бути адресовані саме тим персонажам і тим подіям, які цього варті, а негідні вчинки повинні відповідно засуджуватися.
Необхідною умовою такого ставлення до зображуваного є правильне його розуміння, вміння розібратися в ситуації, виділити вчинки героїв, їх причини та наслідки. Тому дорослі, звертаючи головну увагу на розвиток почуттів дитини, при читанні книг, перегляду кінофільмів і спектаклів повинні не забувати про тих розумових процесах, на яких грунтується емоційний ставлення до подій. Тільки повністю впевнений в тому, що малюк вірно розуміє зображувані явища, вихователь може чекати від нього відповідних емоційних оцінок і почуттів.
Для маленької дитини кожен день несе з собою відкриття, мають виняткову важливість для формування його особистості: це і спілкування з дорослими і дітьми, і спостереження за життям дорослих, явищами природи, і, звичайно, це інформація, яку діти отримують з книг, вистав, фільмів і т. п.
Твори мистецтва не тільки розширюють уявлення дитини, збагачують його знання про дійсність; головне - вони вводять його в особливий, винятковий світ почуттів, глибоких переживань і емоційних відкриттів. Як маленька дитина може спіткати висоту благородного вчинку і низькість підступності, злоби і зради, випробувати радіс...
