Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Педагогика » Розвиток логічного мислення на уроках математики при розв'язанні текстових задач в 6 класі

Реферат Розвиток логічного мислення на уроках математики при розв'язанні текстових задач в 6 класі

ГОУ СПО В«Кунгурском педагогічне училищеВ»

ПЦК викладачів природничо-математичних дисциплін

Випускна кваліфікаційна робота

за методикою викладання математики

Розвиток логічного мислення на уроках математики при розв'язанні текстових задач в 6 класі

Кузнєцової Ірини Петрівни

спеціальність 050201 математика

група М-51 відділення: очне

Керівник:

Янкіна Л.Г.

викладач математики

2008


Зміст

Введення

Глава 1. Теоретичні основи розвитку логічного мислення в процесі рішення текстових задач

1.1 Поняття В«мисленняВ» в психолого-педагогічній літературі

1.2 Методика роботи над текстовими задачами

Глава 2. Робота вчителя з розвитку логічного мислення на уроках математики

2.1 Дослідно-експериментальна робота і аналіз її результатів

2.2 Методичні рекомендації до роботи вчителя з розвитку логічного мислення при вирішення текстових завдань

Висновок

Література

Додаток


Введення

В наш час дуже часто успіх людини залежить від його здатності чітко мислити, логічно міркувати та ясно викладати свої думки. Саме тому розвиток мислення є основною завданням шкільного курсу навчання. Перед вчителем математики стоїть завдання - не просто давати знання, передбачені програмою, а сприяти формуванню високого рівня логічної культури учнів. При цьому математика має величезні можливості для реалізації цієї мети.

Але зараз математика необхідна не тільки як допоміжний знаряддя. Ломоносов говорив: "Математику вже, навіщо вчити треба, що вона розум у порядок приводить, вона - школа мислення ".

Шкільна математика - основа всієї математики. Щоб вивчення йшло успішно, необхідно засвоїти ази. Для цього необхідно, перш за все, навчити вирішувати завдання, особливо логічні. Завдання, які здаються на перший погляд простими, можуть зажадати дотепності, кмітливості при її вирішенні.

Дитина з перших днів занять у школі зустрічається з завданням. Спочатку і до кінця навчання в школі математична задача незмінно допомагає учневі виробляти правильні математичні поняття, глибше з'ясовувати різні сторони взаємозв'язків в навколишнього його життя, дає можливість застосовувати досліджувані теоретичні положення. У теж час вирішення завдань сприяє розвитку логічного мислення.

Рішення задач займає в математичній освіті величезне місце. Уміння вирішувати завдання є одним з основних показників рівня математичного розвитку, глибини освоєння навчального матеріалу.

Математику люблять в основному ті учні, які вміють вирішувати завдання. Отже, навчивши дітей володіти умінням вирішувати завдання, ми надамо істотний вплив на їх інтерес до предмету, на розвиток мислення й мови.

Мета ж уроків по логіці Не заучування правил, а розвиток здібностей уміння міркувати і робити правильні висновки.

Тільки рішення важкою, нестандартної задачі приносить радість перемоги. При вирішенні логічних завдань учням надається можливість подумати над незвичайним умовою, міркувати. Це викликає і зберігає інтерес до математики. Обдумування завдання і спроба міркувати, конструювати логічно обгрунтоване рішення - кращий спосіб розкриття творчих здібностей учнів.

Дуже важливо вже з раннього віку вчити хлопців мислити логічно, тобто мислити послідовно, зв'язно. Перш за все, це важливо для їх подальшого успішного навчання.

Включення елементів логіки в навчання математики сприяє природному розширенню математичних ідей, методів і мови на нові логічні об'єкти.

Об'єкт дослідження : процес навчання математики в 6 класі.

Предмет дослідження : педагогічні умови розвитку логічного мислення школярів на уроках математики в процесі розв'язання текстових задач.

Мета - виявлення впливу рішення текстових задач на розвиток логічного мислення.

Завдання :

- аналіз навчально-методичної та психолого-педагогічної літератури з даної теми;

- розробка та проведення уроків за рішенням текстових завдань;

- проведення діагностики на виявлення рівня логічного мислення.

Гіпотеза : якщо в освітньому процесі систематично використовувати текстові задачі, то це буде сприяти розвитку логічного мислення учнів 6 класу.

Контингент : учні 6 класу.


Глава 1. Теоретичні основи розвитку логічного мислення в процесі рішення текстових завдань

1.1 Поняття В«мисленняВ» в психолого-педагогічній літературі

Мислення - вища форма відображення мозком навколишнього світу, найбільш складний пізнавальний психічний процес, властивий тільки людині [20, с 112]. Мислення - це процес опосередкованого і узагальненого пізнання навколишнього світу. Сутність його у віддзеркаленні:

1) загальних і істотних властивостей предметів і явищ, у тому числі і таких властивостей, які не сприймаються безпосередньо;

2) суттєвих відносин і закономірних зв'язків між предметами і явищами.

Мислення розширює межі пізнання, дає можливість вийти за межі безпосереднього досвіду відчуттів і сприйняття. Мислення дає можливість знати і судити про те, що людина безпосередньо не спостерігає, не сприймає. Воно дозволяє передбачити настання таких явищ, які в даний момент не існують. Мислення переробляє інформацію, яка міститься в оточеннях і сприйнятті, а результати уявної роботи перевіряються, і застосовуються на практиці. Мислення людини нерозривно пов'язане з промовою. Думка не може ні виникнути, ні протікати, ні існувати поза мовою. Розумова діяльність людей здійснюється за допомогою розумових операцій: порівняння, аналізу і синтезу, абстракції, узагальнення і конкретизації [20, с 115].

Порівняння - це зіставлення предметів і явищ з метою знайти подібність і відмінність між ними. У навчальній діяльності школяра порівняння відіграє дуже важливу роль. Порівнюючи, наприклад, прикметник і дієслово, операції множення і ділення, трикутник і прямокутник, школяр глибше пізнає особливості даних предметів або явищ.

Аналіз - це уявне розчленування предмета чи явища на що утворюють його частини, виділення в ньому окремих частин, ознак і властивостей.

Синтез - це уявне з'єднання окремих елементів, частин і ознак в єдине ціле.

Аналіз і синтез нерозривно пов'язані, знаходяться в єдності один з одним у процесі пізнання: аналізуємо ми завжди те, що синтетично ціле, а синтезуємо те, що аналітично розчленоване. Аналіз і синтез - найважливіші розумові операції, в єдності вони дають повне і всебічне знання дійсності. Аналіз дає знання окремих елементів, а синтез, спираючись на результати аналізу, об'єднуючи ці елементи, забезпечує знання об'єкта в цілому [16, с 21].

Абстракція - це уявне виділення істотних властивостей і ознак предметів чи явищ при одночасному відволіканні від істотних ознак і властивостей. Виділений в процесі абстрагування ознака предмета мислиться незалежно від інших ознак і стає самостійним об'єктом мислення.

Абстракція лежить в основі узагальнення - уявного об'єднання предметів і явищ в групи по тим загальними істотним ознаками, які виділяються в процесі абстрагування. У навчальній роботі школярів узагальнення зазвичай проявляється у висновках, визначеннях, правилах, класифікації [29, с 275].

Розрізняють два види узагальнення: формально-емпіричне і змістовне.

В· Формально-емпіричне узагальнення здійснюється шляхом порівняння низки об'єктів і виявлення зовні однакових і загальних ознак.

В· Змістовне узагальнення засноване на глибокому аналізі об'єктів і виявленні прихованих загальних і істотних ознак, відносин і залежностей.

Конкретизація - це уявний підхід від загального...


Страница 1 из 7 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Поиск
Товары
загрузка...