Кваліфікаційна робота
Тема: В«Ігрова діяльність як засіб підвищення мовної активності дітей молодшого дошкільного віку В»
ігровий молодший дошкільний психічний
Вихователь:
МДОУ В«Дитячий садок В«СупутникВ»
20010-2011рр .
Зміст
Актуальність
Умови виникнення і становлення досвіду
Мета, завдання, принципи
Теоретичні основи
Психофізіологічні основи ігрової діяльності дітей молодшого дошкільного віку
Умови формування досвіду
Тематичний план
План взаємодії з батьками
Технологія формування досвіду
Результативність
Трудомісткість
Адресна спрямованість
Список літератури
Додаток
Актуальність
Гра - один з тих видів дитячої діяльності , якій використовується дорослими в цілях виховання дошкільників, навчаючи їх різним діям з предметами, способам і засобам спілкування. У грі дитина розвивається як особистість, у нього формується ті сторони психіки, від яких надалі будуть залежати успішність його навчальної і трудової діяльності, її стосунки з людьми.
Уміння грати виникає не шляхом автоматичного перенесення, в гру засвоєного в повсякденному життя. Потрібно залучати дітей до гри . І від того, який зміст буде вкладатися дорослим у пропоновані дітям гри, залежить успіх передачі суспільством своєї культури підростаючому поколінню.
Ігрова діяльність впливає на формування довільності поведінки і всіх психічних процесів - від елементарних до найскладніших. Величезне значення гри для розвитку всіх психіки та особистості дитини дає підставу вважати, що саме ця діяльність є в дошкільному віці провідною.
Слід підкреслити, що плідна освоєння суспільного досвіду відбувається лише при умови власної активності дитини в процесі його діяльності. Виявляється, якщо вихователь не враховує активний характер придбання досвіду, найдосконаліші на перший погляд методичні прийоми навчання грі і управління грою не досягають своєї практичної мети.
Проблема підвищення мовної активності залишається однією з актуальних проблем теорії і практики розвитку мовлення дітей дошкільного віку, так як мова виникає і розвивається в процесі спілкування.
Дошкільна мова - найбільш проста, природна форма спілкування починає розвиватися у дитини з проявом перших слів і до семи років повинна бути практично сформована. Крім того, підвищення мовної активності неможливо без освоєння мови і засобів невербальної комунікації
Які ж форми спільної діяльності педагога з дітьми з підвищення мовної активності вибрати для роботи з дітьми молодшого дошкільного віку?
Щоб відповісти на це питання, проаналізувала вікові особливості дітей даного віку: їм важко зосередитися на одноманітній, непривабливою для них діяльності, в той час, як в процесі гри вони досить довгий час можуть залишатися уважними; увагу викликається зовні привабливими предметами, подіями і зберігається до тих пір, поки зберігається інтерес; поведінку ситуативне і майже завжди складається з імпульсивних вчинків; дітям раннього віку властиві подражательность, легка сугестивність; переважає зорово-емоційна пам'ять і наочно-дієве мислення.
Отже, ігрова діяльність і є той необхідний базис, в рамках якого відбувається формування і підвищення мовної активності дитини.
Тому, вирішуючи завдання розвитку мовлення дітей раннього віку необхідно враховувати, що организуемая діяльність повинна бути: по-перше, подієво (пов'язана з якою-небудь подією з особистого досвіду);
друге, ритмічна (рухова і розумова діяльність повинні чергуватися); по-третє, процесуальна (діти раннього віку відчувають велику потребу в розвитку навиків у побутових процесах. Їм подобається сам процес умивання, одягання, прийому їжі і т.д. Для розвитку активної мови дитини вихователю необхідно супроводжувати дії дитини словами і спонукати його до проговариванию).
У своїй роботі по розвитку мовлення дітей раннього віку я використовую такі форми спільної діяльності: ігри-забави та ігри-хороводи на розвиток спілкування; гри на розвиток дрібної моторики рук; дидактичні ігри та вправи; побутові та ігрові ситуації;
Розвиток голосових реакцій і власне мовної активності. Важливим розділом логопедичної роботи є стимуляція голосових реакцій, звукової і власне мовної активності дитини. Необхідно не просто стимулювати, але й активізувати будь доступні дитині голосові, звукові реакції і мовні висловлювання (слова і фрази). Для цього потрібно створювати педагогічні умови, що забезпечують поетапний розвиток і вдосконалення лексичної сторони мови, а також засвоєння граматичних категорій.
Для підвищення ефективності роботи використовуються гри, створюються ігрові ситуації, де відпрацьовується лексико-граматичний матеріал включається не тільки у мовну практику дітей, але і у всі види їх діяльності.
Мета, завдання
При вивченні психолого-педагогічної літератури нами було виявлено протиріччя між необхідністю організації керівництва дитячими іграми дітей старшого дошкільного віку в ДОП і відсутністю методичних рекомендацій з керівництву дитячими іграми у предметно-ігровому середовищі ДОП.
Виявлене протиріччя дозволило позначити проблему дослідження: виявлення педагогічних умов керівництва дитячими іграми у предметно-ігровому середовищі ДОП.
Дана проблема дозволила сформулювати тему дослідження: В«Педагогічні умови керівництва дитячими іграми у предметно-ігровому середовищі ДОП В».
Об'єкт дослідження: процес керівництва дитячими іграми у предметно-ігровому середовищі ДОП.
Предмет дослідження: умови керівництва дитячими іграми у предметно-ігровому середовищі ДОП.
Об'єктом дослідження
Предметом дослідження є процес формування ігрової діяльності
Мета - формування культурної, творчої, соціально-активної особистості.
Враховуючи вікові особливості дітей дошкільного віку, в якості пріоритетних завдань ми виділили такі:
В· розвиток зв'язковий діалогічної мови;
В· розвиток комунікативності та особистого взаємодії дітей один з одним;
В· розширення і активізація словникового запасу;
В· закріплення навичок ведення діалогу;
В· сприяти творчому та соціальному самовираженню дошкільнят.
В· розвиток уміння слухати співрозмовника і спілкуватися в парі, у групі, в колективі;
В· формувати початкові уявлення про професійних журналістських якостей і навичок.
В· Проаналізувати літературні дані з проблем формування ігрової діяльності дітей, в тому числі розумово відсталих дошкільників.
В· Вивчити і проаналізувати особливості ігрової діяльності розумово відсталих дошкільників в період педагогічної практики.
Запропонувати деякі практичні рекомендації з удосконалення прийомів керівництва ігровою діяльністю розумово відсталих дітей в спеціальному дитячому садку. завдання:
В· цілеспрямоване формування мови;
В· підвищення рівня мовного розвитку;
В· стимуляція комунікативної активності, створення умов для оволодіння різними формами спілкування: забезпечення повноцінних емоційних і ділових контактів з дорослими і однолітками;
В· підбір найбільш ефективних методів, прийомів, засобів, що сприяють створенню інтересу, мотивації до мовленнєвої діяльності у вихованців
Основоположним напрямком нашого педагогічного проекту є допомогти дошкільнику в відчутті себе вільною повноцінною особистістю, рівноправно з дорослими включеної в систему комунікації спілкування.
Основними принц...
