Міністерство Освіти Російської Федерації
Шадринский державний педагогічний інститут
Факультет корекційної педагогіки та психології
Кафедра корекційної педагогіки та спеціальної психології
Курсова робота
На тему
Психолого-педагогічні основи корекції недорозвитку мовлення у дітей з моторною алалією (II рівень мовного недорозвинення)
Студентки 3 курсу 353гр
очного відділення
Спеціальність В«ЛогопедіяВ»
Гагаріної В.В.
Науковий керівник
Брюховскіх Л.А.
Шадринськ 2004р.
Зміст
Введення
Глава I. Загальне недорозвинення мови в дітей з моторною алалією
I.1 Психолого-педагогічна характеристика дітей з моторною алалією. II рівень мовного недорозвинення
I.2 Принципи та методи корекційного впливу
Глава II. Експериментальне вивчення дітей з моторною алалією. II рівень мовного недорозвинення
II.1 Методика дослідження рівня мовного недорозвинення
II.2 Констатуючий експеримент, його аналіз
Висновок
Список літератури
Введення
В даний час всі частіше зустрічаються діти з відсутністю або недорозвиненням мови, тобто алалією. В першу чергу це обумовлено несприятливою екологічною обстановкою у всьому світі. Алкоголізм, куріння і наркоманія батьків також роблять великий вплив на здоров'я дитини у внутрішньоутробний період розвитку.
Є дані про те, що серед дітей дошкільного віку алалія зустрічається приблизно у 1%, а серед дітей шкільного віку від 0,6 до 0,2%. У середньому можна вважати, що алалія зустрічається у 0,1% населення. У хлопчиків це порушення мови зустрічається в 2 рази частіше, ніж у дівчаток.
Моторна алалія - ​​одна з важких і стійких форм патології мовленнєвої діяльності. Багато дітей з алалією НЕ оволодівають мовою і залишаються не говорять або майже не говорять навіть до часу вступу до школи.
Властивий їм складний симптомокомплекс мовних і немовних розладів чинить негативний вплив не тільки на мовну комунікацію, але певною мірою і на розвиток пізнавальної діяльності, деяких сторін особистості, а нерідко перешкоджає досягненню значущих для особистості, що формується потреб і прагнень.
Значний внесок у вивчення алалії внесли Г. Гуцман (1894), А, Лібман (1900), М.Б. Богданов-Березовський (1909), Е. Фрешельс (1931), а в більш пізній час М.Є. Хватцев, М.М. Трауготт, В.К. Орфінская, Р.Є. Левіна, Л.В. Мелехова, Г.В. Мацієвська, Е.Ф. Соботович, В.А. Ковшиков, С.Н. Шаховська, В.К. Воробйова та інші дослідники.
Метою нашого дослідження є: вивчення психолого педагогічних основ корекції недорозвитку мовлення у дітей з моторної алалія.
Об'єктом дослідження є діти з моторною алалією (II рівень загального недорозвинення мови).
Предмет дослідження: процес корекції недорозвинення мови в дітей з моторною алалією.
Завдання:
1. Вивчити теоретичний матеріал з даної проблеми.
2. Виявити психолого-педагогічні основи корекції.
3. Виявити особливості недорозвитку мовлення у дітей з моторною алалією.
Глава I. Загальне недорозвинення мови в дітей з моторною алалією
I.1 Психолого-педагогічна характеристика дітей з моторною алалією. II рівень мовного недорозвинення
Моторна алалія - ​​це системне недорозвинення експресивного мовлення центрального органічного характеру, обумовлене несформованістю мовних операцій процесу породження мовних висловлювань при відносній схоронності смислових і сенсомоторних операцій.
Згідно психологічним концепціям, механізм моторної алалії складають порушення психічних процесів (мислення, пам'яті), а також співвідношення окремих етапів мовленнєвої діяльності.
І. Т, Власенко, В. В. Юртайкін (1981) підкреслюють, що виявляється дисоціація між структурними компонентами, складовими мовну діяльність таких дітей: у одних має місце несформованість цільових установок при схоронності операційних можливостей, у інших - недоліки в операційному ланці діяльності при наявності достатньо стійкої мотивації. Страждає і контрольне ланка за виконавською діяльністю; немає можливості звірення результатів з вихідними установками.
Сучасний психолінгвістичний підхід знайшов відображення в мовних концепціях (Є. Ф. Соботович, В. А. Ковшиков, Б. М. Гриншпун, В. К. Воробйова та ін.)
В. А. Ковшиков (1985) вважає, що ядром порушення при цій формі алалії є несформованість мовних операцій виробництва висловлювання (лексичних, граматичних, фонетичних) при відносній схоронності смислового та моторного рівня породження висловлювання. Це дає підставу інтерпретувати алалії як переважно мовне порушення. При моторної алалії може відмічатися і порушення внутрішнього програмування (глибинних синтаксичних структур) у поєднанні з несформованістю відбору слів, словосполучень, з несформованістю мовних дій з побудови фраз і тексту.
Є. Ф. Соботович (1985) відзначає, що основним при моторній алалії є порушення оволодіння знаковою формою мови, тобто правилами сполучення та використання знаків у процесі породження мовлення. У дітей не формуються операції програмування, відбору, синтезу мовного матеріалу в процесі породження висловлювання; можуть бути несформованими як операції вибору, так і операції комбінування, наслідком чого виявляється порушеним мовне (і мовне) оформлення висловлювання. Порушуються всі аспекти лексико-граматичного структурування: вибір слів та порядок їх розташування, граматичне маркування та звукове оформлення висловлювання. В цілому це може бути охарактеризоване як не сформованість психофізіологічних механізмів, що забезпечують засвоєння, відтворення і адекватне сприйняття знаків мови.
У дитини з алалією помітно обмежені можливості оволодіння системою мовних знаків та самим інвентарем мовних засобів різних рівнів. Виявляються несформованими операції породження, оформлення висловлювання, зокрема, поряд з відбором фонем, порушується внутріслогових і межслоговое програмування (тобто артикуляторного програма), і операції, що реалізують глибинно-синтаксичний і глибинно-семантичний рівень, тобто рівень внутрішньої мови.
У роботах нейрофізіологічного плану аналізується взаємозв'язок порушень субстрату мозку з характером мовного недорозвинення. У роботах психологічного і лінгвістичного плану аналізуються взаємовідносини порушень мовних та загальнопсихологічних функцій, а також стан мовної діяльності в структурі прояви порушення. У зв'язку з відмінностями у підходах одні й ті ж явища отримують різну інтерпретацію.
Моторна алалія являє собою складний синдром, комплекс мовних і немовних симптомів, відносини між якими є неоднозначними. У структурі мовного дефекту при моторної алалії ведучими є мовні порушення.
Мовленнєва симптоматика. Недорозвинення мови при моторній алалії має системний характер, охоплюючи всі її компоненти: фонетико-фонематичну і лексико-граматичну сторони. За превалюючим ознаками можна виділити групу дітей з переважаючим фонетико-фонематичним недорозвиненням (їх меншість) і групу з переважаючим лексико-граматичним недорозвиненням. Передбачається, що перша з груп обумовлена ​​ведучим ураженням нижніх відділів у центральній моторної області кори домінантної півкулі, де концентруються подразнення від м'язів, зв'язок, що виникають при виконанні артикуляційних рухів, або в загальній мускулатурі (при виконанні інших рухів). Друга група обумовлена ​​ураженням передніх відділів моторної області кори мозку (нижні відділи моторно-премоторной зони та активна мовна зона, розташована в задніх відділах нижньої лобової звивини).
Розвиток системи вимови у дітей з алалією характеризується якісними та кількісними своєрідністю, яке виявляється в тій чи іншій мірі у всіх дітей і на кожному з етапів мовного розвитку.
У роботах нейро...
