Введення
Сольфеджіо - це перший систематичний курс в циклі музично-теоретичних предметів, покликаний дати учневі міцну основу для подальшого музичного розвитку.
Сольфеджіо - дисципліна практична, що припускає вироблення в першу чергу ряду практичних навичок. Якщо раніше - на першому етапі формування цього предмета - Заняття сольфеджіо складалися в основному з співу по нотах, то в даний час у зміст курсу увійшли й інші форми роботи, що сприяють вихованню і розвитку музичного слуху: аналіз на слух, диктант, інтонаційні вправи, читання з листа. Тому було б правильніше весь цей комплекс навичок, знань і умінь назвати СИСТЕМОЮ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО СЛУХУ. Правильне обгрунтування такої системи є одним із завдань курсу методики.
Зміст курсу сольфеджіо є вивчення основних засобів музичної виразності - Музичних звуків, інтервалів, ритму та ін - спочатку в ізольованому вигляді, а в подальшому в деякому взаємодії. Курс сольфеджіо так само повинен дати учням необхідні відомості про музику як про мистецтво і про мелодії як про головному засобі музичної виразності, об'єднуючому всі основні елементи музики. Засвоєння курсу сольфеджіо повинно виробити в учня свідоме ставлення до музичних явищ, з якими він зустрічається з життя.
Цілі і завдання сольфеджіо:
1. Дати учню систему знань і навичок, необхідних для розуміння основних засобів музичної виразності.
2. Виробити в учня елементарні музично технічні навички, необхідні як в процесі проходження курсу, так і для подальшого музичного розвитку.
3. Закласти реалістичні основи музичного виховання і освіти, дати вірне напрямок музично-естетичним питанням і смакам учня.
Організація занять
В даний час предмет сольфеджіо входить в навчальні плани всіх музичних навчальних закладів: дитячих музичних шкіл, музичних училищ та вузів. Безумовно, в Залежно від цілей і завдань кожного навчального закладу змінюються зміст і методи викладання сольфеджіо. Основне ж завдання - всебічний розвиток музичного слуху - залишається колишньою.
Як відомо, завдання дитячих музичних шкіл полягають у тому, щоб досягти всебічного та гармонійного розвитку музичних здібностей у дітей. Навчальний план шкіл в Загалом повинен здійснювати цю задачу комплексно, пов'язуючи спеціальні та теоретичні предмети один з одним. Це означає, що в роботі над розвитком слуху слід використовувати репертуар і навички, отримані в класі по спеціальності, а на індивідуальних заняттях в цьому класі - знання і поняття, освоєння в курсі сольфеджіо.
У дитячих музичних школах групи комплектуються за віковим принципом - це вимога педагогіки. Методику роботи з сольфеджіо повинні визначати вікові особливості дітей.
Так, в молодших класах основою засвоєння повинно бути емоційне сприйняття дітей, яскравість і усвідомленість музичних відчуттів. Педагог повинен виховати дисципліну, правильну спрямованість слухового уваги, активність у накопиченні слухових вражень.
У середніх класах, де рівень інтелектуального розвитку дітей вище, основною роботою повинно бути впізнавання, зіставлення і засвоєння усвідомлених явищ. На цьому рівні педагог зобов'язаний виховати самостійність дітей і продовжувати прищеплювати їм інтерес до музики, розвивати навички практичного використання отриманих знань і умінь.
У старших класах основна увага педагога має бути спрямована на виховання музичного мислення, творчої активності, самоконтролю, здатності до теоретичних узагальнень.
Враховуючи вікові особливості дітей різних класів, педагог повинен використовувати різні прийоми і форми роботи. Так, у молодших класах необхідне яскраве, емоційно насичений показ музичних прикладів, рухів, і тільки поступове виведення з практики деяких теоретичних знань. У середніх класах - на основі наявного музичного досвіду дітей - розвиток самостійності в судженнях і висновках, підвищення вимогливості до якості співу, вдосконалення знань і навичок. У старших класах - посилення роботи над освоєнням читання з аркуша й запису музики, виховання логічного мислення і творчої активності в застосуванні на практиці отриманих знань і навичок.
Завданням сольфеджіо є виховання і розвиток професійних навичок на тому рівні і в тому обсязі, який вимагається для даної спеціальності. Тому в методиці повинні диференціюватися вимоги і різні форми роботи.
Урок і його організація
У наших умовах, коли заняття з сольфеджіо відбуваються всього один або два рази в тиждень, кожен проведений урок має величезне значення. Деякі форми роботи, наприклад: аналіз на слух - взагалі не можуть бути проведені без педагога. Та й спів, в запису диктанту, в читанні з листа основний напрямок і контроль може бути здійснений тільки педагогом, тобто на уроці. Тому вміння правильно спланувати роботу і на хорошому рівні провести урок - одна з важливих завдань педагога.
Підготовка до урокам повинна починатися з складання піврічного плану. Матеріал програми розподіляється за кількістю уроків. В основному визначаються терміни проходження того чи іншого теоретичного матеріалу: тональності, ритми, акорди, послідовності і т.д.
Для педагога треба вважати обов'язковим складання поурочних робочих планів. У них повинен бути відображений весь процес роботи на кожному уроці і використовуваний матеріал. Це дозволить педагогу строго і послідовно вести роботу, пам'ятаючи про чотирьох етапах в засвоєнні кожного нового розділу: пояснення нового, опрацювання і закріплення цього матеріалу, засвоєння, тобто самостійне виконання завдань, контроль рівня засвоєння.
Побудова уроку може бути або завжди однаковим - типовим - або вільним, тобто таким, коли послідовність форм роботи буде змінюватися. Однак на кожному уроці повинні бути використані всі нові форми роботи: спів інтонаційних вправ, аналіз на слух, читання з листа і запис диктанту.
Щоб урок був повноцінним і увагу учнів було весь час активним, слід чергувати форми, прийоми ведення уроку, не допускати стомлення, одноманітності.
Примірний план уроку в дитячій музичній школі:
3-4 хвилини - перевірка присутніх, мобілізація уваги;
10 хвилин - виспівування, перевірка домашнього завдання, спів повторення прикладів;
8-10 хвилин - слухання, пояснення нового;
8-10 хвилин - диктант;
10 хвилин - читання з листа, спів пісень хором, групами;
5 хвилин - домашнє завдання, висновок.
Домашні завдання з сольфеджіо просто необхідні. Важливо домогтися щоденної планомірної роботи учнів над розвитком слуху. Однак домашні завдання лише тоді ефективні, коли вони правильно складені.
При перевірці домашніх завдань педагог повинен вимагати високої якості їх виконання, то є чистою інтонації, правильного темпу і ритму, виразності. Те ж можна сказати й щодо вивчення напам'ять: краще дати завдання менше, але вимагати більш високої якості виконання.
Форми домашніх завдань можуть бути наступні:
1.Інтонаціонние вправи і розспіви, пройдені на уроці в класі. Хороші результати дає повторення їх на кожен день перед початком занять на інструменті.
2.Сольфеджірованіе прикладів. Повторення і відпрацювання виконань мелодій, пройдених у класі; самостійне розучування нових прикладів.
Форми домашні роботи можуть бути так само наступні: спів в транспорті, підбирання прикладу в різних тональностях і від різних звуків. При вивчення напам'ять можна співати з текстом, сольфеджіровать, співати без назв нот на склад або на голосну.
Самодіктант, тобто запис знайомих мелодій по пам'яті, - дуже корисна форма роботи, але вона можлива тільки тоді, коли учні вже вміють писати диктанти, знають прийоми. Тому перш ніж давати таке завдання, треба кілька разів провести подібні диктанти в класі.
Письмові завдання в дитячій музичній школі - списування, транспонування, побудова, твір. У всіх ланках кор...
