Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні дослідження умов формування творчих здібностей молодшого школяра
1.1 Значення творчих здібностей для розвитку молодшого школяра
1.2 Творча діяльність молодшого школяра на уроках читання
1.3 Характеристика різних прийомів розвитку творчих здібностей на уроках читання
Глава 2. Дослідно-експериментальне дослідження ефективних прийомів розвитку творчих здібностей молодших школярів
2.1 Методика дослідно-експериментального дослідження ефективності прийомів розвитку творчих здібностей молодших школярів
2.2 Апробація ефективних прийомів розвитку творчих здібностей у початковій школі
2.3 Узагальнення результатів дослідно-експериментального дослідження
Список літератури
Введення
Актуальність даного дослідження, для теорії і практики роботи початкової школи, по-перше, полягає в тому, що в останні роки гостро позначилася потреба в творчих людях, які мають нестандартний погляд на проблеми. По-друге, для багатьох педагогів і батьків очевидно - діти перестають читати, так як з'явилася безліч інших джерел знань, можливо, творчі роботи допоможуть розвинути інтерес до літературної читання. По-третє, передбачається, що сама творчість, як вид діяльності, має розвиваючу функцію, що досить актуально в сучасній системі розвивального навчання. В сучасному суспільстві люди почали мислити ширше, для творчого розвитку видно великі перспективи (з'являється безліч матеріалу для творчості, електронні технології і т.д.) актуальними і престижними є спеціальності пов'язані з творчістю, наприклад, дизайнера, програміста, модельєра і т.д. У теперішній час шириться коло інноваційних або альтернативних програм розвитку дитини. Тим не менше, питання про розвиток творчого потенціалу залишається актуальним і концептуальним. [6, с.4]
У всі часи високо цінувалося мистецтво. Створюючи нове, творчі люди створюють і частина культуру своєї країни, від них залежить, на який рівень культурного розвитку підніметься держава. Наприклад, міста з видатною архітектурою залучають до себе увагу туристів, а туризм є ресурсом для поповнення бюджету у багатьох європейських країн. Таким чином, творчі люди - двигун прогресу, так як саме по собі творчість - це створення нового. Прищепити креативність особистості, можливо, починаючи з раннього дитинства, поки більше вільного часу у дитини і більш розвинена фантазія.
Вивченням даної проблеми займалися такі вчені і педагоги, як Г.Н. Кудіна, З.Н. Новолянская, Л.Є. Стрельцова, Н.Д. Тамарченко, Д.Б. Ельконін, А.М. Матюшкіна, А.В. Запорожець та інші. Ця проблема хвилювала завжди. Особливо вона характерна для нашої держави, в якому довгі роки вільнодумних, творчих людей гнобили і ущемляли в правах. Зараз же політична система країни стійко змінилася, є всі можливості для виховання талантів. Для реалізації даних ідей необхідно дидактичне оновлення освітнього процесу, створення якісно нової системи розвитку творчої особистості. "Занурення у творчість" повинно бути забезпечено грамотним поєднанням і чергуванням форм, методів і прийомів організації творчої діяльності дітей на кожному ступені освіти з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей, дотримання принципів доступності. Таким чином, актуальність диктує питання про розробку креативних технологій навчання, розвитку і виховання підростаючого покоління. [15, с.44] Але як цього домогтися? Які проблеми можуть стати на шляху до мети? У чому особливості творчого виховання? Дане дослідження спрямоване на вирішення цих питань.
Проблема дослідження полягає в пошуку шляхів вирішення протиріччя між вимогами суспільства та існуючої на практиці пасивністю більшої частини школярів відносно до даного питання.
Об'єктом дослідження є розвиток творчих здібностей молодшого школяра на уроці читання.
Предметом дослідження є ефективні прийоми розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках читання.
Мета дослідження - підвищення мотивації навчання на уроках читання через розвиток творчих здібностей молодших школярів.
Завдання дослідження:
1. Вивчити літературу з даної проблеми;
2. Класифікувати прийоми розвитку творчих здібностей молодших школярів;
3. Вивчити реальний стан проблеми;
4. Розробка та апробація комплексу творчих завдань;
5. Аналіз та узагальнення дослідження.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що якщо в системі навчання читання застосовувати ефективні прийоми розвитку творчих здібностей, то можливо виховати творчу особистість, розвинути дитячу уяву і сприйняття і прищепити любов до прекрасного, що підвищить мотивацію в навчанні, при певних умов:
1. Якщо прийоми підібрані у відповідності з віковими особливостями і можливостями дітей;
2. Якщо складений комплекс занять із застосуванням ефективних прийомів розвитку творчих здібностей молодшого школяра.
Методи: спостереження, анкетування, педагогічний експеримент; співбесіду.
Практична значимість полягає в можливості використання даної праці, як методичного посібника.
Етапи роботи:
1. Вивчення та аналіз літератури, формування проблеми дослідження та гіпотези;
2. Аналіз проблеми в реальній практиці, розробка практичних заходів;
3. Впровадження та аналіз;
4. Узагальнення, оформлення роботи.
Структура роботи складається з: вступу, двох розділів, що складаються з трьох параграфів, висновків, бібліографії та програми.
Глава 1. Теоретичні дослідження умов формування творчих здібностей молодшого школяра 1.1 Значення творчих здібностей для розвитку молодшого школяра
Я.А. Пономарьов розробив універсальне визначення творчості - "Взаємодію, що веде до розвитку". Творчість в самому широкому сенсі він розглядав як взаємодія людей. Унікальна творча діяльність, по думку автора, є специфічною формою взаємодії, а в якості критерію творчості виступає механізм розвитку. Виходячи з цього визначення, механізмом розвитку творчих здібностей дітей є організація специфічних, збагачених форм взаємодії дитини з дорослим в процесі різних видів діяльності. [4, с.7]
Творчий потенціал закладений у дитині з народження і розвивається по мірі його росту і розвитку. Однак, можливість реалізації творчого потенціалу у дітей не однакова, і, як вже зазначалося раніше, це залежить від характеру і якості його взаємодії з дорослим на різних етапах дитинства. [4, с.17]
Для творчого мислення характерне створення суб'єктивно нового продукту і новоутворення в ході самої пізнавальної діяльності. Молодші школярі зазнають змін у розвитку з приходом в школу - психічні процеси набувають характер довільності, тобто дитина вчиться управляти ними - управляти сприйняттям, мисленням, пам'яттю, в деякій мірі і своїми емоціями і уявою. Одночасно розвивається і міцніє його воля, вольова регуляція всього його життя. А це означає, що дії дитини набувають характеру усвідомленої й осмисленого ініціативи. [15, с.4] Інтерес до пізнання формують вправи творчого характеру. Плюсом цих вправ є те, що зовсім не обов'язково створювати спеціальні уроки розвитку, елементи таких вправ повинні бути присутніми на кожному навчальному занятті і методично переплітатися з програмним матеріалом. На практиці багато вчителів рідко використовують творчі завдання, побоюючись того, що не залишиться часу на проходження нового матеріалу. І даремно. Розвиваючі хвилинки дають загальну зарядку розумовим процесам, мотивують дитину до навчального предмета - він активніше працює після таких занять. [2, с.140]
Через організацію креативного освітнього середовища розвивається культура вчителя і дітей, реалізуєть...
