Реферат Структура професійної компетентності педагога. Професійна компетентність і педагогічну майстерність педагога

Поза Залежно від рівня узагальненості педагогічного завдання закінчений цикл її рішення зводиться до тріади "мислити - діяти - мислити" і збігається з компонентами педагогічної діяльності та відповідними їм вміннями. В результаті модель професійної компетентності вчителя виступає як єдність його теоретичної і практичної готовності. Педагогічні уміння тут об'єднані в чотири групи.

1. Уміння "Переводити" зміст об'єктивного процесу виховання в конкретні педагогічні завдання: вивчення особистості і колективу для визначення рівня їх підготовленості до активного оволодіння новими знаннями і проектування на цій основі розвитку колективу й окремих учнів; виділення комплексу освітніх, виховних і розвиваючих завдань, їх конкретизація і визначення домінуючої завдання.

2. Уміння побудувати і привести в рух логічно завершену педагогічну систему: комплексне планування освітньо-виховних завдань; обгрунтований відбір змісту освітнього процесу; оптимальний вибір форм, методів і засобів його організації.

3. Уміння виділяти і встановлювати взаємозв'язки між компонентами і факторами виховання, приводити їх у дію: створення необхідних умов (матеріальних, морально-психологічних, організаційних, гігієнічних та ін); активізація особистості школяра, розвиток його діяльності, яка перетворює його із об'єкта в суб'єкт виховання; організація і розвиток спільної діяльності; забезпечення зв'язку школи із середовищем, регулювання зовнішніх непрограмований впливів.

4. Уміння обліку та оцінки результатів педагогічної діяльності: самоаналіз і аналіз освітнього процесу і результатів діяльності вчителя; визначення нового комплексу домінуючих і підпорядкованих педагогічних завдань.

Рівень системно-моделюючого творчості відповідає вищій майстерності викладача, коли його увагу сфокусовано на особистості учня, коли викладач перетворює навчальний предмет у засіб формування творчої особистості учня, здатної до професійного й особистісного самоствердження.

Наступним не менш важливим аспектом діяльності викладача є питання про педагогічні здібності. Їх визначають як індивідуальні, стійкі характеристики особистості, що складаються зі специфічної чутливості до об'єкта, процесу і результатів, що дозволяють знаходити продуктивні способи вирішення завдань в конкретних умовах. Педагогічні здібності розглядаються як функціонуючої системи, тому головним критерієм здібностей виступає результат діяльності.

Вивчення питань структури, функцій загальних і спеціальних здібностей, вимог до викладача дозволило перейти до вивчення однієї з найважливіших характеристик педагогічних працівників - їхньої професійної компетентності.

В якості основних елементів педагогічної компетентності . Спеціальна компетентність в області дисципліни.

1. Методична компетентність в сфері способів формування знань, умінь і навичок в учнів.

2. Психолого-педагогічна компетентність у сфері навчання.

3. Диференційно-психологічна компетентність у сфері мотивів, здібностей, спрямованості учнів.

4. Рефлексія педагогічної діяльності або аутопсихологічна компетентність.

Спеціальна компетентність включає глибокі знання, кваліфікацію та досвід діяльності в галузі предмета, по якому ведеться навчання; знання способів вирішення технічних, творчих завдань.

Методична компетентність включає володіння різними методами навчання, знання дидактичних методів, прийомів і уміння застосовувати їх в процесі навчання, знання психологічних механізмів засвоєння знань і умінь в процесі навчання.

Психолого-педагогічна компетентність припускає володіння педагогічною діагностикою, уміння будувати педагогічно доцільні відносини з учнями, здійснювати індивідуальну роботу на основі результатів педагогічної діагностики; знання вікової психології, психології міжособистісного та педагогічного спілкування; вміння пробуджувати і розвивати в учнів стійкий інтерес до обраної спеціальності, до викладається предмету.

Диференційно-психологічна компетентність включає вміння виявляти особистісні особливості, установки та спрямованість учнів, визначати та враховувати емоційний стан людей; вміння грамотно будувати взаємовідносини з керівниками, колегами, учнями.

Аутопсихологічна компетентність увазі уміння усвідомлювати рівень власної діяльності, своїх здібностей; знання про способи професійного самовдосконалення; вміння бачити причини недоліків у своїй роботі, в собі; бажання самовдосконалення.

Тепер ми підійшли до аналізу якості та критеріїв оцінки діяльності викладача. Відразу відзначимо, що сьогодні вченими, методистами, працівниками освітніх установ накопичено величезний аналітичний матеріал, але досі чітких і науково обгрунтованих критеріїв оцінки праці педагогів не існує. Це відбувається з трьох причин.

перше , критеріями стає все, що якимось чином пов'язано з особливостями педагогічної діяльності, і забувається, що критеріями є тільки відмітні ознаки, використовувані в якості В«мірила праціВ» педагога.

друге , автори, які дають перелік різноманітних критеріїв, зупиняються як би на півдорозі: не до кінця спрацьовує принцип діяльності, аналіз закінчується на рівні складу, без переходу до систематизації окремих елементів, їхньої логічної підпорядкованості, виявленню частки кожного з елементів у системі цілого.

третє , рекомендації з вибору критеріїв не супроводжуються аналізом атестації інших фахівців, чия праця також є творчим.

Існують три блоки критеріїв оцінки педагогічних умінь: критерії оцінки загальнопедагогічних умінь, критерії оцінці спеціальних умінь критерії оцінки результатів діяльності викладача (в основному умінь і навичок учнів).

Найбільш спрощена модель, що відбиває категорію якості педагогічної діяльності, включає три її рівні:

1. нормативний

2. перетворюючий

3. творчий

Нормативний рівень характерний для викладачів, орієнтованих на стандарт, еталонну якість педагогічної діяльності, що прагнуть до його збереження та підтр...