Зміст
Глава 1 . Теоретичне обгрунтування проблеми тренінгу спілкування з молодшими школярами як засіб корекції шкільної дезадаптації.
1.1 Теоретичні та методичні проблеми соціально-психологічного тренінгу.
1.2 Тренінг в системі методів практичної психології.
1.3 Сутність тренінгових методів.
1.4 Тренінгові методи роботи з молодшими школярами.
1.5 Висновки.
Глава 2. Дослідно-експериментальне вивчення проблеми тренінгів спілкування з молодшими школярами як засобу корекції шкільної дезадаптації.
2.1 Особливості прояви шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
2.2 Конструювання системи роботи по зниженню шкільної тривожності дітей молодшого шкільного віку.
2.3 Апробація системи роботи по зниженню шкільної тривожності дітей молодшого шкільного віку.
2.4 Порівняльний аналіз даних констатуючого і формуючого експерименту.
Введення
У широкому колі питань політичного, економічного та соціального розвитку країни особливу місце приділяється проблемам людини. Таке акцентування проблем людини актуалізує значущість соціально-психологічних досліджень та необхідність посилення їх прикладних аспектів.
Особливо важливою в цій зв'язку стає проблематика соціально-психологічного впливу і часто позначається терміном В«соціально-психологічний тренінгВ».
Зазначена форма групової роботи обчислює свою теорію більш ніж трьома десятиліттями і вже характеризується широкою ступенем використання в реальній психологічної практиці. Різні форми соціально-психологічного тренінгу на Заході в основному групуються навколо провідних теоретичних орієнтації західної соціальної психології психоаналізу, необіхівіорістской орієнтації, когнітівізма та екзистенційних - гуманістичної психології.
У вітчизняній практиці психологічного впливу соціально-психологічний тренінг використовується як складова частина підготовки керівників колективів та різного профілю фахівців, в силу специфіки своєї діяльності органічно включених в спілкування: вчителів, психологів, лікарів та ін Пізніше він став застосовуватися в корекції подружніх відносин, у сфері відносин між батьками і дітьми, для корекції виниклих порушень в ході технічного розвитку дітей. З цією метою в нашій країні стали готувати кадри для психологічної роботи з питань корекції і розвитку дітей. Виконання даного соціального замовлення виявило гостру необхідність визначення ефективності взагалі і окремих методів психокорекційної роботи зокрема. Зауважимо, що термін - соціально-психологічний тренінг - не є однозначним. У вітчизняній літературі використовуються й інші терміни: активна соціально-психологічна підготовка, активне соціальне навчання, лабораторний тренінг, групи інтенсивного спілкування, групи відкритого спілкування і ін
Термін В«Соціально-психологічний тренінгВ» вперше був введений в науковий обіг у НДР М. Форвенгом, і в своїй роботі ми зупинилися саме на цьому терміні.
На сучасному етапі дошкільний і молодший шкільний вік є одним з визначальних чинників у становленні особистості дитини. Багато основні його властивості та особистісні якості формуються в даний період життя. Від того, як вони будуть закладені, під чому залежить все його подальший розвиток.
В даний час збільшилася кількість дітей, що мають порушення в ході психічного розвитку.
Тому проблема своєчасної корекції на ранньому етапі є досить актуальною. Подібна необхідність пов'язана з тим, що хоча багатьма авторами розглядається можливість і необхідність корекції психічного розвитку дітей різними методами (О.В. Куликівська, І.А. Льовочкіна, Ш. Левич, Є.І. Рогов та ін), проте область її застосування в молодшому шкільному віці вкрай мала.
Дана проблема лягла в формулювання теми нашої роботи: тренінги спілкування з молодшими школярами як засіб шкільної дизадаптації.
Структура роботи дозволяє зробити теоретичний аналіз робіт Ю.Ф. Гребченко, М.М. Лебедєвої, Г.А. Лендрета, М. Клейн, Л.Франка, та ін Однак, методологічною базою роботи є роботи вітчизняних дослідників, таких як Л.С. Вигодський, Л.І. Божович, М.І. Мессіна, Л.М. Костіна, І. Вачков, В.І. Гарбузов, А.І. Захаров, Д.Б. Ельконін, А.С. Співаковська та ін Фізіологічна обумовленість застосування тренінгів у психокорекційної роботи з дітьми пов'язана з дослідженнями A.M. Вейн, А.І. Захарова, О.А. Колосова, А.Д. Соловйова, в яких розкривається спеціалізація великих півкуль головного мозку і відрізняється можливість відновлення активності правої півкулі, сприяють загальному пожвавленню емоційної активності, шляхом ігрових вправ.
Методи дослідження: Психологічний тренінг (груповий тренінг)
Тренінги і тренінгові вправи: Ігровий метод.
База практики: Тракторозаводского район, вул. Горького-11, Школа № 18
Структура роботи: Теоретичне обгрунтування і опис застосування методів психологічного тренінгу при роботі з молодшими школярами.
Теоретична значимість: Вивчення наукової літератури щодо застосування методів психологічного тренінгу.
Практична значимість дослідження: Апробування та системи роботи по зниженню шкільної тривожності дітей молодшого шкільного віку та відстеження динаміки результатів експерименту.
Глава 1. Теоретичне обгрунтування проблеми тренінгу спілкування з молодшими школярами як засіб корекції шкільної дезадаптації
1.1 Теоретичні та методичні проблеми соціально-психологічного тренінгу
У своїй роботі психологи і соціальні працівники стикаються з необхідністю працювати не тільки індивідуально з кожної особистість, але і з необхідністю одночасно працювати з невеликою групою людей (родина, навчальна група, спортивна команда, виробничий підрозділ). У міру розвитку психологічної практики сформувався груповий підхід в психологічної роботи з людьми, який виділився в окремий напрямок практичної психології.
Етапи розвитку теорії та практики групової роботи.
Перший етап - становлення групових форм роботи в рамках практичної медицини.
Тяжіння до об'єднання в різні групи було властиво людям протягом всієї історії людства. Вже на самих ранніх етапах розвитку суспільства люди збиралися в групи, щоб забезпечувати своє виживання і розвиток. Але тільки в останні два сторіччя групи стали використовувати для вирішення завдань цілеспрямованого впливу на особистість. І це стало предметом науково-психологічного дослідження.
Першими психотерапевтами, використали психоаналіз в групі, були Л.Уендер і П.Шільдер. Інший відомий в наукових колах прихильник психоаналізу Т.Барроу запропонував у 1925 році термін В«груповий аналізВ». Він прийшов до переконання, що для розуміння окремої особистості необхідно вивчати соціальні групи, до яких вони належать.
Другий етап розвитку групових форм психологічної роботи пов'язаний зі становленням соціальної психології в самостійну напрям психологічної науки і розвитком групових форм роботи в рамках соціальної психології. Групова робота знайшла своє застосування в медицині, в педагогіці, в студентських групах.
Третій етап розвитку групових форм психологічної роботи - це становлення групової психологічної роботи в окремий напрямок в практичній психології. Зародження безпосередньо тренінгових груп, як форм групової психологічної роботи з людьми пов'язане з ім'ям Курта Левіна. Саме поняття соціально-психологічний тренінг для позначення групових форм психологічної роботи ввів Манфред Форверг. Групове рух в нашій країні стало розвиватися тільки в останні двадцять років (особливо активно в 90-ті роки ХХ століття).
В даний час для позначення групових форм психологічної роботи з людьми найчаст...
