Зміст
ВСТУП
ГЛАВА 1. НЕОБХІДНІСТЬ ВИВЧЕННЯ класичні твори на УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Художній твір як первинний об'єкт історико-літературного вивчення
1.2 Рівні сприйняття літературного твору
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА вивчення систематичного курсу ЛІТЕРАТУРИ В СТАРШИХ КЛАСАХ
2.1 Проблема прочитання класики
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ
3.1 Урок літератури в 9 класі на тему: В«Повість Н.М. Карамзіна "Бідна Ліза". Спроба сучасного прочитання твору В»
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
ВСТУП
Важкий стан сучасного російського освіти, і зокрема - шкільної літературної, не може не знайти відображення на сторінках багатьох періодичних видань, у тому числі прямо ні з викладанням літератури, ні з навчальними закладами не пов'язаних.
Почнемо з представлення першого номера журналу В«ЦитатаВ» (№ 1/февраль 2006), що вийшов з підзаголовком: В«Класики очима наших сучасниківВ». Зрозуміло, його подальшу долю важко пророкувати, але навіть якщо цей номер В«ЦитатиВ» виявиться єдиним, його зміст приверне багатьох як кваліфіковано реалізована спроба позначити можливості класичної літератури в нинішньому технотронного світі. Програма журналу дає можливості і для обговорення доль класичної спадщини живопису, театру, кінематографа, архітектури, але, треба думати, не випадково творці В«ЦитатиВ» почали з літератури, з Достоєвського (Він - головний об'єкт уваги авторів першого номера В«ЦитатиВ»). Автори статей показують, наскільки різний ефект може призвести один і той же письменник, власне, одні і ті ж його твори в різних історичних - і естетичних! - обставинах. У цілому матеріали номера дадуть словеснику не тільки обширний матеріал, але й ефективні підказки для дозволу постійно виникає на уроках проблеми "класика і сучасність".
В рубриці В«ДослідиВ» журналу В«Новий світВ» (№ 2/2006) есеїст і культуролог Михайло Горелик продовжує свій цикл В«Дитяче читанняВ» - розбирає, зокрема, хрестоматійні казки «ѳра шийкаВ» Маміна-Сибіряка та В«Сопілочка і глечикВ» Валентина Катаєва. Розбирає - і дає урок того, як можна освіжити свій погляд, як в звичному з раннього дитинства знайти несподіване: дуже доросле і невідривно від дитячого.
Також по-своєму парадоксальне прочитання російської літератури XIX століття пропонує відомий літературознавець, професор СПбДУ Ігор Сухих. У петербурзькому журналі В«ЗвездаВ» під рубрикою В«Шкільний балВ» він друкує з продовженням (з № 9/2005) свій "Підручник для російських шкіл". Як добре відомо, перед тим як потрапити в школи, всі підручники проходять особливу і при цьому вельми таємничу експертизу. А І.М. Сухих пішов іншим шляхом: зробив свою працю відкритим для будь-яких обговорень. Приклад, гідний усілякого поширення.
Сучасна методика викладання літератури продовжує пошуки своїх попередників у області культурного контексту епохи, якій належить досліджуване на уроці літературний твір. У роботах Чиркова Т.В., Молдавської Н.Д., Браже Т.Г., Маранцман В.Г., Шамрило Л.В., Свірін Н.М., Ачкасової Г.Л. ця ідея є однією з основних, складових сучасний урок літератури. Способом освоєння художньої культури стала робота з інтерпретаціями (Маранцман В.Г., Свірін Н.М., Шолпо І.Л. та ін.)
Орієнтація уроків літератури на естетичну освіту розширює уявлення про можливості використання інтеграції з метою підвищення якості естетичної освіти.
Об'єкт дослідження - процес вивчення класичних творів на уроках літератури
Предмет дослідження - вивчення проблеми сучасного вивчення класики на уроках літератури у 9 класі
Мета дослідження: теоретично осмислити способи повноцінного вивчення та аналізу класичних творів на уроках літератури, які сприяють активізації процесу естетичної освіти учнів.
Для реалізації поставленої мети нам необхідно вирішити наступні завдання:
1) розкрити сутність поняття В«класична літератураВ» та його наукову основу;
2) простежити динаміку естетичної освіти старшокласників на уроках літератури;
2) розробити один з варіантів найбільш ефективного за структурою і змістом уроку в рамках сучасного вивчення класичних творів у школі.
В роботі використовувалися наступні методи : теоретичний аналіз культурологічних, літературознавчих, психологічних, психолого-педагогічних, педагогічних джерел; порівняльний та проблемний аналіз методичних джерел та концепцій.
Структура визначається метою та завданнями даного дослідження. Вона складається з вступу, трьох розділів, логічним чином розбитих на параграфи, висновку і списку використаної літератури.
ГЛАВА 1. НЕОБХІДНІСТЬ ВИВЧЕННЯ КЛАСИЧНИХ ТВОРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Художній твір як первинний об'єкт історико-літературного вивчення
Історична життя літератури не є, звичайно, ряд окремих творів: вона є не рядоположенность замкнутих в собі творів, а єдність розвитку і боротьби ідей, історичне, закономірне і стадіальної прояв розвитку суспільства в ідейно-художньому словесному вираженні. Але об'єктивне вираження цього історичного розвитку формулюється в творах і в них залишає свої пам'ятники, свої предметні згустки, свої факти. Тому безпосередніми одиницями, з руху та з'єднання яких ми можемо судити про процес, є таки твори.
Зрозуміти твір літератури - це значить зрозуміти його ідею , так як в творі, як формі і образній системі, все існує тільки для того, щоб висловлювати ідею, тобто в історичному сенсі все існує тільки як ідея.
Під ідеєю мається на увазі зовсім не тільки раціонально сформульоване судження, твердження, інтелектуальний зміст твору літератури, а всю суму його змісту, що становить його соціальну функцію, його мета і завдання.
Зрозуміти ідею літературного твору - це значить зрозуміти ідею кожного з його компонентів в їх синтезі, в їх системному сукупності, - і в той же час кожного з цих компонентів зокрема.
Важливо врахувати саме структурні особливості твору. Тут істотні саме принципи образної системи твору, - всі, без винятку, наприклад, не тільки система і характер кожного з образів - героїв, пейзажів, їх співвідношення і т.п., не тільки рух і зміст сюжету, оцінка людей і подій, але й манера будувати фразу, і семантика слова-образу, і саме звучання мови, і багато інше, все, що є у творі, як об'єктивному бутті, факті, підметі смисловому розкриттю.
Критерієм відбору досліджуваних компонентів є, по-перше, ідейний зміст даного твори, по-друге, його творчий метод.
Вивчення твори ніяк не може бути підсумком, арифметичною сумою вивчень всіх його компонентів порізно, як і ідея твору не є арифметичний підсумок В«ЗмістуВ», смислів його частин, компонентів. Більш того - кожен окремий компонент і не може бути зрозумілий порізно, до розуміння всього твору, так як він є сам по собі лише потенцією сенсу, не реалізованої в своїй окремішності. Справжній сенс кожної деталі, кожному слову дає лише загальна структура цілого, складне співвідношення всіх деталей в сукупності.
Форма і зміст, образ і ідея завжди наявні в естетичному явище, завжди роздільні і завжди нерозривні; їх основне для мистецтва взаємовідношення завжди одне і те ж, завжди в принципі має один і той же зміст - об'єктивний і реальний, подібно до того, як, наприклад, відношення між об'єктивним буттям і свідомістю в принципі завжди однозначно, тобто наукова гносеологія відкриває єдино реально існуюче відношення між ними. Проте існують в історії людства і різні типи структури свідомості, і різні розуміння гносеології - ідеалістичні і матеріалістичні в різних видах, як типи усвідомлення своєї свідомості. І хоча реальність є завжди реальність, вона розуміється різно контіанством, кантіанством або філософією В«просвітиВ».
Аналіз твори виявляєть...
