Педагогічний інститут
Саратовського державного університету
ім. Н. Г. Чернишевського
Кафедра психології і педагогіки початкових класів
Курсова робота
Тема:
Екскурсії в природу та їх роль в екологічному вихованні молодших школярів
Виконала:
студентка 3 курсу факультету методики початкового навчання
спец. вчитель початкових класів
****************
Саратов - 2002
ЗМІСТ
Введення ............................................................................... 3
1. Можливості виховує і розвиває
навчання природознавства ................................................... 6
2. Завдання і зміст курсу природознавства в початкових
класах ................................................................................ 11
3. Екскурсія як форма ознайомлення школярів з
навколишнім світом ............................................................ 16
4. Принципи формування екологічного мислення:
виховний аспект ........................................................ 22
Висновок .............................................................................. 27
Список використаних джерел ......................................... 30
Введення
У період шкільного дитинства при сприятливих умовах життя інтенсивно розвивається інтелектуальна й емоційно-вольова сфера дитини, закладаються основи правильного відношення до предметів і явищ навколишньої дійсності. Важливий фактор впливу на дітей - систематична, цілеспрямована виховно-освітня робота, у якій особливе місце займає процес ознайомлення з природою.
Видатні діячі минулого бачили в природі могутнє джерело знань, засіб для розвитку розуму, почуттів і волі. Думка про величезне виховне значення матеріалістичних уявлень була сформульована О.І. Герценом: В«Нам здається майже неможливим без природознавства виховати ... потужне розумовий розвиток; ніяка галузь знань не привчає так розуму до твердого, позитивного кроку, до смиренності перед істиною, до сумлінної праці, і що ще важливіше, до сумлінного прийняттю наслідків такими, якими вони вийдуть, як вивчення природи ... В»[1].
Залучення людини до природи через її пізнання завжди служило засобом формування його світогляду. Природознавче освіта стала особливо важливим на сучасному етапі історичного розвитку, коли господарська діяльність людини надзвичайно змінила природний вигляд землі. На перший план вийшла завдання формування науково обгрунтованого погляду на природу, спирається на повноцінне інтелектуальне і моральне розвиток підростаючого покоління.
Навчання в школі розглядається більшістю вчених як комплексна проблема формування фізичних, етичних, морально-вольових та інтелектуальних якостей особистості дошкільника. Першочергове значення надається досягненню належного розумового рівня, що становить основу психічної готовності дітей до систематичного навчання. Ознайомлення з природою при спеціальній організації навчання приносить позитивні результати в розвитку сприйняття, мислення й мови кожної дитини.
Дуже важливе значення надавав природі як фактору виховання дітей з раннього віку російський педагог К.Д. Ушинський, звертаючи увагу на позитивний вплив природи на психіку дітей, на всебічний, розвиток їх у процесі спілкування з природою. В«Логіка природи є найдоступніша для дітей логіка - наочна, незаперечна. Усякий новий предмет дає можливість тренувати розум порівняннями, вводити нові поняття в область уже набутих, підводити вивчені види під один рід В»1.
Наші психологи Л.С. Виготський, Б.Г. Ананьєв-ев, Г.С. Костюк, О.М. Кабанова-Меллер, А.А. Люблін-ська, Н.А. Менчинська, Л.В. Занков, В.В. Давидов і ін у своїх дослідженнях показали, що між навчанням, розвитком та вихованням існує тісний зв'язок Багато зроблено у вирішенні проблеми співвідношення навчання і розвитку в дидактичному плані лабораторією, якою руко-водив Л.В. Занков. У дослідженнях цієї лабораторії стверджується, що навчання, спрямоване тільки на засвоєння знань і вироблення навичок, не може результативно впливати на розвиток школярів.
Розвивальне навчання є засіб активізації пізнавальних процесів, спрямованих на усвідомлене, більш швидке засвоєння знань учнями.
Коли говорять про розвиваючі можливості навчання природознавству, то звертають увагу на зміст предмета, логіку його побудови; чи відповідають вони виявленню причинно-наслідкових зв'язків, у розкритті яких розвиваються багато рис особистості школярів, їхня психічна діяльність, і, перш за все, мислення.
Ще А.Я. Герд, розробляючи предмет природознавства для молодших класів школи, звертав увагу на встановлення зв'язків і взаємозв'язків природних явищ, на логіку побудови предмета.
Зміст курсу природознавства, розроблене А.Я. Гердом, послужило основою для наступних побудов предмета. Ця основа прийнята й у нових програмах сучасної школи.
Зважаючи комплексного змісту предмета природознавства, базується на багатьох науках, на перший план висувається завдання приведення його в єдину систему, встановлення строгої послідовності у вивченні. За суті, всі види роботи при вивченні природознавства містять у собі можливості розвитку дітей: мислення, пам'яті, уяви, інтересу.
Сутність екологічної освіти та виховання складають цілеспрямований процес формування відповідального ставлення школярів до навколишнього природного середовища у всіх видах навчальної, суспільно-трудової діяльності та спілкування з природою. У зв'язку з цим воно не може здійснюватися в рамках окремого й навіть особливого предмета, а вимагає участі всіх шкільних дисциплін у їх взаємозв'язку. Особлива увага повинна приділятися діяльності учнів з вивчення і охорони навколишнього середовища, формуванню їх морально-естетичного ставлення до природи.
Метою даної курсової роботи є вивчення різних сторін формування екологічної свідомості дітей, становлення відповідального ставлення учнів до природного середовища. Об'єктом нашого дослідження стали проблеми розвитку екологічної освіти, виховання екологічної культури сучасних школярів. В роботі розглядаються екскурсії в природу як один з ключових аспектів екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку.
1. Можливості виховує і розвиваючого навчання природознавства
Молодшим школярам властиві допитливість і емоційна чуйність, що й обумовлює характер їх відносин до природи. Як і в дошкільнят, переважаючим є естетичний мотив, однак у більшій частині відповідей молодші школярі оперують морально-естетичними мотивами відношення до природі: В«Рослини всіх радуютьВ»; В«Вони нам подобаютьсяВ», В«Прикрашають містоВ»; В«Роблять наше життя красивою В»;В« Ліс - наш друг В»;В« Без птахів було б нудно зустрічати весну В». У цьому віці діти осмислюють і переоцінюють свій колишній досвід ставлення до природи: В«Я зробив погано, коли був маленькимВ»; В«Коли був маленьким, не знав, що таке природа, тепер я зрозумів, що природу треба берегти В». Однак поведінка пояснюється на елементарному рівні, односкладово і часто неточно. Для більшості відповідей характерна безпосередність і відвертість визнань у негарних учинках, але молодші школярі не диференціюють свої дії та дії інших за ступенем значущості їх впливів на природу. Допускаються неправильні судження при поясненні, чому треба берегти природу: В«Дерева виробляють кисень і знищують газВ»; В«Якби не було мурашок, ліс був би брудним В»і ін
Молодші школярі цінують похвалу, підтримку з боку дорослих і товаришів і тому вважають...
