Методика виховання звукової культури мовлення дошкільників з допомогою сучасних методів і прийомів навчання
Зміст
1. Особливості занять з розвитку мовлення. 3
2. Заняття з книгами і картинками. 5
3. Завдання на виховання звукової культури мовлення дошкільнят. 7
4. Практична частина. 9
Література. 11
1. Особливості занять з розвитку мовлення
На заняттях з розвитку мовлення особливе місце займають бесіди або розповідь вихователя без показу. Це особливий вид мовного заняття, в основному він побудований на слуханні, а це для дитини не просте завдання. Уміння слухати треба розвивати своєчасно. Володіючи ним, малюк легше освоює нову форму спілкування з дорослим, нову форму пізнання. Враховуючи складність подібного заняття, важливо особливо ретельно вибирати тему для розповідання. Розповіді повинні бути зрозумілі і цікаві дітям, мова педагога емоційної та виразною, щоб привертати увагу малюків. З дітьми можна розмовляти про тому, що вони бачили на прогулянці, про іграшки, минулому або майбутньому святі та ін Доступні для розуміння малюків розповіді і про те, що вони безпосередньо не спостерігали, але можуть зрозуміти на підставі свого минулого досвіду. Наприклад, як знайшли кошеня: він голосно нявчав, тому що замерз і хотів Тобто, як його напоїли молоком, зробили ліжко, він зігрівся і заснув.
Складність розповіді по змісту, побудови залежить від рівня розвитку дітей. Якщо розповідь призначений для дітей 2 - 2,5 років, то треба підготувати його так, щоб малюкам було зрозуміло зміст і вони могли відповісти на питання хто? що? де? куди? поширеними пропозиціями. Корисно використовувати такі форми, як бесіда, розповідь вихователя, не тільки на занятті, але і під час самостійної діяльності дітей. Це надає позитивний вплив на формування ініціативної мови дитини.
Показ інсценувань. Показ інсценівок - важливий засіб розвитку гри дитини.
Показ інсценівок, планований на занятті, необхідно чергувати з дидактичними іграми. Сюжет інсценувань простий: взаємозалежні послідовні дії, певні взаємовідносини героїв. Мета такого показу - зробити певний вплив на розвиток активної мови малюків і сюжетної гри.
Заняття з розвитку мовлення в молодшій різновікової групі можуть бути спільними однотемних. Загальна тема заняття, однак, обов'язково припускає різний характер завдань: всім дітям; дітям певного віку (2,5 - 3 років, 3,5 - 4,5 років); індивідуальні.
однотемних заняття необхідно поєднувати із заняттями по віковим підгрупам, а також з особистими формами роботи з дітьми у позанавчальний час.
Як часто слід проводити заняття? Дослідження показали, що для різновікових груп з будь допустимої наповнюваністю і з будь-яким розумним комплектуванням доцільно одне заняття з розвитку мовлення, ознайомлення з оточуючим, художній літературі на тиждень.
Заняття проводиться в ранкові години. Можна виділити наступні три типи занять:
I. Однотемних заняття з усією групою. Заняття проводяться раз на тиждень. Їх тривалість - не більше 15 хв.
II. Заняття з віковими підгрупами. На таких заняттях формують мовні вміння, важливі саме для того чи іншого конкретного віку. Середня тривалість заняття - 8 - 12 хв. Такі заняття проводяться 2 - 4 рази на місяць у зручний для вихователя час і по його розсуд.
III. Робота з дітьми поза занять. Вона припускає різноманітні ігри на повторення і закріплення програмного матеріалу: рухливі ігри з текстами, хороводні ігри, пастельно-друковані та дидактичні ігри, ігри-драматизації та ін Ігри проводяться з невеликою кількістю дітей (2 - 6) різного віку в будь-який час дня (до сніданку, перед заняттями, перед прогулянкою, на прогулянці, після полудня і т. п.). Крім того, дітям читають невеликі за обсягом програмні художні твори, нові і вже знайомі їм.
Навчити маленьку дитину орієнтуватися в найближчому оточенні - найважливіша педагогічна завдання. На третьому і четвертому році життя молодшого дошкільника вчать розрізняти і називати навколишні його предмети, пояснювати їх призначення; вдосконалюють його вміння порівнювати і групувати предмети за формою, кольором, величиною. Новими для четвертого року є завдання навчання класифікації предметів за матеріалом, призначенням: освоєння значень узагальнюючих слів (посуд, одяг, овочі, іграшки) і вживання цих слів в мови.
У молодших групах проводять спеціальні заняття з вихованню звукової культури мовлення. І в першій і в другій молодших групах дітей вправляють в правильну вимову всіх голосних і приголосних звуків, крім шиплячих і сонорних. Ускладнення здійснюється за рахунок цілеспрямованого підбору мовного матеріалу. З дітьми 2,5 - 3 років проводять вправи на вимову більше простих слів і фраз, які містять потрібний звук.
У різновікових групах складніше всього реалізовувати програму по ознайомленню дітей з художніми творами, так як для кожній віковій категорії рекомендується свій список літератури. З багатьма російськими народними пісеньками доцільно знайомити малюків як з хороводними іграми або рухливими іграми з текстами.
У системі планування занять найбільш уразлива ланка - робота з самими маленькими дітьми. Малюки 2 - 2,5 років в силу вікових особливостей не можуть брати участь у спільних фронтальних заняттях. Разом з тим у вихователя немає часу провести всі рекомендовані для цього віку заняття з розвитку мовлення. Однак, як показали дослідження, діти цього віку не тільки не відстають у мовленнєвому розвитку, але і випереджають однолітків з одновікових груп. Причин декілька. У різновікових групах дітей молодше 2,5 років, як правило, буває небагато (від двох до п'яти чоловік), і їх опікує весь колектив дошкільного закладу. Малюки наслідують мови та поведінки старших за віком дітей, спостерігаючи за їх діяльністю та беручи участь у спільних іграх. З самими маленькими вихователь проводить підгрупові та індивідуальні заняття. Їм читають російські народні казки і пісеньки, добре знайомі дітям постарше: В«Курочка-рябаВ», «гпкаВ», В«Наша Маша маленькаВ» та ін Малюки - повноправні учасники найпростіших рухливих ігор з текстами (В«Курочка та курчатаВ» - За однойменним вірша В. Берестова), хороводних ігор (В«Заинька, походи ... В»- за однойменною російської народної пісеньці), ігор-драматизації. Ігри стимулюють ініціативні висловлювання дітей, що дуже важливо для розвитку мови.
2. Заняття з книгами і картинками
На таких заняттях використовують книги і серії картинок, зображення на яких об'єднані спільним сюжетом.
Основна мета занять: формувати у дітей осмислене сприйняття змісту промови дорослого, вчити вживати граматичні форми поширеного (більше 3 слів) (до 2,5 років) та складного речення типу придаткового (до 3 років); відповідати на питання і задавати їх: хто? що? де? куди? (До 2,5 років) і навіщо? чому? (До 3 років); збагачувати словник: продовжувати розвивати вміння слухати розповідь дорослого, іллюстріруемих, картинками.
Як можна провести подібне заняття? Якщо воно організовується вперше за даній книзі або зображенні, вихователь спочатку надає дітям можливість розглянути ілюстрації та самостійно висловитися з сприйнятому змістом картинок. Малюки розповідають про свої враженнях, педагог підтримує їх, якщо картинка зрозуміла правильно, або поправляє тих, хто помилився.
Після того як всі картинки будуть розглянуті, вихователь пропонує дітям розповісти про те, що на них намальовано. При цьому дає зразок, певний сюжетний розповідь, супроводжуючи сказане відповідними ілюстраціями, вже відомими дітям. Розглядання ілюстрацій, предваряющее розповідь педагога, потрібно використовувати для того, щоб під час розповідання діти не відволікалися, це заважає сприйняттю змісту розповіді.
На першому занятті вихователь може розповісти сюжет 1 - 2 рази. На цьому заняття закінчується.
