Федеральне агентство з освіти
Департамент науки і професійної освіти
Кемеровської області
ГОУ СПО "Беловский педагогічний коледж"
Вплив російських народних казок на розвиток зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку
Випускна кваліфікаційна робота
Белово
2007
Зміст
Введення
Глава 1. Психолого - педагогічно основи розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку
1.1 Поняття зв'язного мовлення дітей дошкільного зростає її значення для розвитку особистості дитини
1.2 Проблема розвитку зв'язного мовлення в працях педагогів
1.3 Особливості зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку
1.4 Діагностика розвитку зв'язного мовлення дошкільнят
Висновки по першому розділі
Глава 2. Російські народні казки як засіб розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку
2.1 Види казок та їх вплив на розвиток зв'язного мовлення дошкільнят
2.2 Особливості сприйняття та розуміння російських народних казок дітьми старшого дошкільного віку
2.3 Методи прийоми художнього читання і розповідання російських народних казок дітям старшого дошкільного віку
2.4 Аналіз програми виховання і навчання дітей старшого дошкільного віку В«Планета казокВ»
Висновки по другому розділі
Глава 3. Експериментальне вивчення впливу російських народних казок на розвиток зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку
3.1 Аналіз розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку
3.2 Розвиток зв'язного мовлення старших дошкільників за допомогою системи заходів на основі використання російських народних казок
3.3 Динаміка розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку
Висновок
Список літератури
Додаток А. Методика проведення діагностики рівня зв'язковий мови дітей
Додаток Б. Конспект заняття по методиці розвитку мови у старшій групі
Додаток В. Характеристика монологічного мовлення
Додаток Г. Графік обстеження по переказу російської народної казки В«У страху очі великіВ»
Додаток Д. Конспект проведення бесіди
Додаток Е. Характеристика комунікативних умінь дітей
Додаток Ж. Графік обстеження за спеціально організованою бесіді В«Російські народні казкиВ»
Додаток К. Загальна діаграма розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку
Додаток Л. Загальна діаграма розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку (порівняльна)
Додаток М. Система виховних заходів на основі використання російських народних казок у виховно-освітньому процесі ДОП
Введення
Для дитини хороша зв'язна мова - запорука успішного навчання грамоті і розвитку. Кому не відомо, що діти з погано розвиненою зв'язковою промовою нерідко виявляються невстигаючими по різних предметів.
Мова - інструмент розвитку вищих відділів психіки людини. Навчаючи дитину рідної мови, дорослі сприяють розвитку його інтелекту і вищих емоцій, готують умови для успішного навчання в школі.
У дитини старшого дошкільного віку (5 - 6 років) мова повинна бути чистою виразною, без порушень звуковимови, адже в цьому віці закінчується процес оволодіння звуками. Зростає мовна активність: малюк не тільки задає питання сам і відповідає на поставлені питання дорослого, але й охоче і довго розповідає про свої спостереження і враженнях.
Згідно з визначенням А.М.Бородіч - "Зв'язкова мова - це смислове розгорнуте висловлення (ряд логічно поєднаних речень), що забезпечують спілкування та взаєморозуміння людей ".
Не всі діти однаково успішно опановують фонетичної, лексичної і граматичної стороною. Але саме їх взаємозв'язок є найважливішою умовою формування зв'язного мовлення. Основне завдання мовного розвитку дитини дошкільного віку це оволодіння нормами і правилами рідної мови, обумовленими для кожного вікового етапу і розвитку його комунікативних здібностей. Зауважимо, що індивідуальні відмінності мовного рівня у дітей одного віку можуть бути винятково великі [1].
При розробці проблем розвитку мови дошкільників, вдосконалення змісту і методів навчання мови в психолого-педагогічному аспекті Ф.А.Сохин виділив три основних напрямки:
1) структурний (Формування структурних рівнів системи мови - фонетичного, лексичного, граматичного);
2) функціональне (Формування навичок володіння мовою в його комунікативної функції - розвиток зв'язного мовлення, мовного спілкування);
3) когнітивне (Пізнавальне формування здатності до елементарного усвідомлення мов і мовних явищ).
Що стосується першого напрямки, то було встановлено, що найбільша ефективність в опануванні мовою досягається за умови, якщо діти втягуються в активну мовну роботу.
У дослідженнях другого напрямки автори прагнули знайти найбільш чіткі критерії зв'язності мовлення, ніж просто її логічність, послідовність. В якості основних показників зв'язності було прийнято вміння дитини структурно правильно будувати текст, використовуючи при цьому необхідні засоби зв'язку між реченнями і частинами висловлювання.
Дослідження третього напрямки були прямо націлені на те, щоб сформувати у дітей початкові лінгвістичні уявлення, розуміння того, що таке слово, пропозиція, як вони будуються, з яких частин складаються. Слід підкреслити, що усвідомлення звукового складу пропозиції підводить дитину до порога оволодіння грамотою та головне - закладає основи нового ставлення до мови, свідомого оперування їм, що є важливою передумовою для успішного шкільного навчання.
Практична перевірка результатів досліджень показала, що робота з дітьми за пропонованою методикою призводить до великих зрушень в мовному і загальному розумовому розвитку дошкільників. У дитини формується висока культура мови, тенденція до її саморозвитку, підвищується точність мови, її виразність і зв'язність. Дошкільнята починають доречно вживати засоби художньої виразності у власному мовному творчості (при творі загадок, казок, віршів).
Діти навіть без спеціального навчання з самого раннього віку виявляють великий інтерес до мовної дійсності, створюють нові слова, орієнтуючись як на змістову, так і на граматичну сторону мови. При стихійному мовному розвитку лише небагато з них досягають високого рівня, тому необхідно цілеспрямоване навчання мови і мовного спілкування. Центральної завданням такого навчання є формування мовних узагальнень і елементарного усвідомлення явищ мови і мови. Воно закладає у дитини інтерес до рідної мови і забезпечує творчий характер мовлення.
Російські народні казки розкривають перед дітьми влучність і виразність мови, показують, як багата рідна мова гумором, живими і образними виразами. Вражаюча міць мовного творчості російського народу ні в чому не проявила себе з такою яскравістю, як в народних казках. Властива надзвичайна простота, яскравість, образність, особливість повторно відтворювати одні й ті ж мовні форми та образи змушують висувати казки як фактор розвитку зв'язного мовлення дітей першого з значення. Російські народні казки сприяють розвитку мовлення, дають зразки російської літературної мови.
У формуванні зв'язної мови яскраво виступає і взаємозв'язок мовного та естетичного аспектів. Так, навчання переказу фольклорних і літературних творів з метою формування уміння будувати зв'язне монологічне висловлювання природно передбачає ознайомлення дітей з зображально-виразними засобами художнього тексту (порівняння, епітети, метафори, синоніми). Зв'язне висловлювання свідчить, наскільки дитина володіє багатством рідної мови, його граматичним ладом, і водночас воно відображає рівень розумового, естетичного, емоційного розвитку малюка.
Об'єкт дослідження: розвиток зв'язн...
