НОВОСИБІРСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ № 1 ІМ. МАКАРЕНКО
Курсова робота
Тема: Використання ігор та ігрових вправ у процесі формування сенсорних еталонів у дітей 2-3 років
Зміст
Введення
ГЛАВА 1. Особливості виховання сенсорної культури дітей дошкільного віку
1.1 Сенсорне виховання в дитячому садку
1.2 Завдання, форми та методи сенсорного виховання
Глава 2. Роль дидактичних ігор і ігрових вправ у формуванні сенсорної культури
2.1 Дидактичні ігри та вправи, і їх значення
2.2 Дидактичні принципи і умови проведення ігор та занять з дітьми раннього віку
2.3 Вправи для сенсорного розвитку дітей 2-3 років
2.4 Дидактичні ігри для сенсорного розвитку дітей 2-3 років
Список літератури
Введення
Сенсорне виховання, спрямоване на формування повноцінного сприйняття навколишньої дійсності, служать основою пізнання світу, першим ступенем якого є чуттєвий досвід. Успішність розумового, фізичного, естетичного виховання в значній мірі залежить від рівня сенсорного розвитку дітей, тобто від того, наскільки абсолютно дитина чує, бачить, відчуває оточуюче.
Дитина на кожному віковому етапі виявляється найбільш чутливим до тих чи інших впливів. У цьому зв'язку кожна вікова ступінь стає сприятливим для подальшого нервово-психічного розвитку і всебічного виховання дошкільника. Чим менша дитина, тим більше значення в його житті має чуттєвий досвід. На етапі раннього дитинства ознайомлення з властивостями предметів відіграє визначальну роль. Ранній вік називають В«золотою пороюВ» сенсорного виховання.
В історії дошкільної педагогіці, на всіх етапах її розвитку, ця проблема займала одне з центральних місць. Видатними представниками дошкільної педагогіки (Я.Каменскій, Ф. Фребель, М. Монтессорі, О.Декролт, Е.І.Тіхеева та ін) були розроблені різноманітні дидактичні ігри та вправи по ознайомленню дітей з властивостями предметів. Аналіз дидактичних систем перерахованих авторів дозволив зробити висновок про необхідність розробок нового змісту і методів ознайомлення дітей з властивостями і якостями предметів в світлі нових психолого-педагогічних досліджень. На основі сучасних дидактичних принципів була розроблена система сенсорного виховання. Вона була розроблена вченими, педагогами та психологами (А.В.Запорожца, А.П.Усовой, Н.П.Сакуліной, Л.А.Венгер, Н.Н.Подд'яковим та ін)
В основу першого принципу належить збагачення і поглиблення зміст сенсорного виховання, припускає формування, у дітей починаючи з раннього віку широкої орієнтування в предметному оточенні, тобто не тільки традиційне ознайомлення з кольором, формою і величиною предметів, але і вдосконалення звукового аналізу мови, формування музичного слуху, розвиток м'язового почуття і т.д., з урахуванням тієї важливої вЂ‹вЂ‹ролі, яку відіграють ці процеси у здійсненні музичної, образотворчої діяльності, мовного спілкування, найпростіших трудових операцій і т.д.
Другий принцип передбачає поєднання навчання сенсорним діям з різними видами змістовної діяльності дітей, що забезпечує поглиблення і конкретизацію педагогічної роботи, дозволяє уникнути формальних дидактичних вправ. У процесі цих видів діяльності дитина орієнтується на властивості та якості предметів, враховуючи їх значення у вирішенні важливих життєвих завдань. У більшості випадків вони виступають не самі по собі, а як ознаки більш важливих якостей, які неможливо спостерігати (величина і колір плодів є сигналами їх зрілості). Тому вдосконалення сенсорного виховання і повинно бути спрямоване на з'ясування сенсу предметів і явищ або з'ясування їх В«сигнального значенняВ».
Третім принципом зумовлюється повідомлення дітям узагальнених знань і вмінь, пов'язаних з орієнтуванням в навколишньої дійсності. Властивості і якості предметів, явищ настільки різноманітні, що ознайомлення дитини з усіма ними без обмеження, так само як і повідомлення йому знань про кожного з них окремо, неможливо. Правильна орієнтування дітей в навколишньому може бути досягнута в результаті специфічних дій по обстеженню величини, форми, кольору предметів. Особливу цінність представляють узагальнені способи обстеження певного роду якостей, службовці вирішенню низки схожих завдань.
Четвертий принцип передбачає формування систематизованих уявлень про властивості і якостях, які є основою - еталонами обстеження будь-якого предмета, тобто дитина повинна співвідносити отриману інформацію з уже наявними у нього знаннями та досвідом. Дуже рано дитина починає використовувати свої знання, як засіб сприйняття й усвідомлення нового предмета.
У своїй багатовіковій практиці людство виділило певну еталонну систему величин, форм, колірних тонів. Нескінченне їх різноманітність було зведено до небагатьом основним різновидам. Опановуючи такого роду системою, дитина отримує як би набір мірок, еталонів, з якими він може зіставити будь знов сприйняте якість і дати йому належну визначення. Засвоєння уявлень про ці різновидах дозволяє дитині оптимально сприймати навколишню дійсність.
При визначенні змісту і методів роботи по сенсорному вихованню з дітьми раннього віку вихідними з'явилися принципи сенсорного виховання. Спираючись на них, було з'ясовано, з якими властивостями можна і потрібно знайомити дітей, які кольорові тони, форми, величини предметів слід використовувати, і найголовніше, як повинен будуватися процес навчання дітей сприйняттю навколишньої дійсності.
Н.П. Сакуліна, розглядаючи питання про ознайомлення дітей з кольором, зазначала, що з відверненими квітами дітей слід знайомити лише після того, як у них в процесі спостережень оточуючого з'явитися достатній досвід колірних уявлень. Накопичення такого досвіду має відбуватися, на її думку, в ранньому дитинстві, а в 3-4 роки у дітей вже виникає потреба знати назви і орієнтуватися в 5-6 колірних тонах.
Таким чином, основна завдання ознайомлення малюків з властивостями предметів - це забезпечити накопичення уявлень про колір, форму та величину предметів.
У ранньому дитинстві ще немає необхідності ознайомлювати дітей із загальноприйнятими сенсорними еталонами, повідомляти їм систематичні знання про властивості предметах. Проте проведена робота повинна готувати грунт для наступного засвоєння еталонів, тобто будуватися таким чином, що б діти могли в подальшому, вже за порогом раннього дитинства, легко засвоїти загальноприйняті розчленування і групування властивостей.
Накопичення сенсорних представлень не може бути забезпечено шляхом ознайомлення дитини лише з 3-4 різновидами кожного властивості. Воно вимагає знайомства з кольором, формою, величиною, що охоплює, по можливості, всі основні варіанти. Разом з тим навчання не слід проводити на незліченній безлічі різновидів властивостей, так як в цьому випадку не буде створюватися потрібна грунт для подальшого оволодіння системою еталонів.
Оскільки ця система включає передусім основні кольори спектра (червоний, оранжевий, жовтий, синій, фіолетовий, білий і чорний), 5 фігур (коло, квадрат, прямокутник, трикутник, овал), 3 різновиди величини (великий, середній, малий), то потрібно, щоб у дитини складалися в першу чергу уявлення саме про цих фігурах, колірних тонах, величинах, але без узагальнюючого значення.
Навчання повинно включати формування у дітей узагальнених способів обстеження багатьох якостей, службовців вирішенню низки схожих завдань. Співвіднесення, звірення об'єктів між собою є узагальненим способом, що формується на етапі раннього дитинства і дозволяє успішно вирішувати певне коло завдань на розрізнення кольору, форми, величини.
Оскільки в ранньому дитинстві ще не переносити завдання засвоєння дітьми загальноприйнятих еталонів, навчання не повинно включати обов'язкового запам'ятовування назв кольорів, форм.
Провідною в ранньому ...
