ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Декоративно-прикладне мистецтво в системі цінностей людської культури
1.1. Витоки декоративно - прикладного мистецтва
1.2. Види декоративно - прикладного мистецтва
Глава 2. Декоративно-прикладне мистецтво в роботі з дітьми старшого дошкільного віку
2.1 Вікові особливості дітей старшого дошкільного віку
2.2 Види декоративно - прикладного мистецтва на заняттях з дітьми старшого дошкільного віку
2.3. Особливості декоративно - прикладного мистецтва в роботі з дітьми старшого дошкільного віку
Висновок
Список літератури
Введення
Одним із дієвих засобів розвитку дітей визнано декоративно-прикладне мистецтво, яке є частиною народної культури. В умовах духовного відродження суспільства, зростання його національної самосвідомості інтерес до народної культури як кореневій системі, живильної сучасне виховання підростаючих поколінь і сприяючий його духовному оздоровленню видається цілком закономірним. Народне мистецтво - це унікальний світ духовних цінностей, де втілена духовна енергія народу, що зберігає і розвиваюча моральний потенціал етносу.
Про роль і значення народного декоративного мистецтва у вихованні дітей писали багато вчених (А.В.Бакушінская, П. П. Блонський, Т.С.Шацкій, Н.П.Сакуліна, Ю.В.Максімов, Р.Н.Смірнова та ін) Вони відзначали, що мистецтво пробуджує перші яскраві, образні уявлення про Батьківщину, її культурі, сприяє вихованню почуття прекрасного, розвиває творчі здібності дітей. У Ю.В.Максімова зроблені спроби визначити особливості сприйняття дітьми творів декоративно-прикладного творчості. У дослідженні Р.Н.Смірновой показано вплив ознайомлення дітей дошкільного віку Хабаровського краю з декоративним мистецтвом народів Приамур'я.
Незважаючи на дану від природи здатність до творчої діяльності, тільки цілеспрямоване навчання дає можливість забезпечити високий рівень розвитку закладених творчих здібностей (М.Н. Скаткін). Формування цих здібностей варто починати на ранніх стадіях формування особистості.
З усього вищесказаного випливає, що тема даної курсової актуальна в нашому часі, і тому ми вибрали саме її.
Тема: Декоративно-прикладне мистецтво в роботі з дітьми старшого дошкільного віку
Об'єкт: Процес проведення занять з декоративно-прикладному мистецтву з дітьми старшого дошкільного віку.
Предмет: Використання елементів декоративно-прикладного мистецтва в роботі з дітьми старшого дошкільного віку.
Мета: Виявити особливості використання елементів декоративно-прикладного мистецтва з дітьми старшого дошкільного віку.
Завдання: 1. Вивчити теоретичні джерела та передовий педагогічний досвід з обраної теми.
2. Виявити вікові особливості дітей старшого дошкільного віку.
3. Виявити особливості використання елементів декоративно-прикладного мистецтва в роботі з дітьми старшого дошкільного віку.
Глава 1. Декоративно-прикладне мистецтво в системі цінностей людської культури
1.1 Витоки декоративно - прикладного мистецтва
Декоративне мистецтво зародилося при родовому ладі, коли людина прикрашався браслетами, кільцями. Пізніше з'явилися предмети прикраси одягу, потім житла. Мистецтво створювати такі речі стали називати декоративним (В«декорВ» від франц. - В«ПрикрасаВ»).
Здавна з дерева зводили будинки, виготовляли посуд, посуд, робили іграшки. Художня обробка деревини у багатьох народів - самий розвинений і найбільш древній вид народного декоративного мистецтва. Дослідження археологів розкрили і невідомі раніше дерев'яні скульптурні зображення звірів і птахів Алтаю V в., новгородську начиння IX - XV ст., прикрашену різьбленням і розписом. Давньоруські теслярі та столяри будували хороми і терема, ставили ендови і скобкарі для квасу та медових напоїв, робили і красиву побутове начиння, наприклад плоскі і широкі корита для тіста - діжі. Бочарів з дубових дощечок-клепок збирали бочки, жбани, токарі з м'якої деревини виточували чашки, миски-ставци. З лубу гнули короби для приданого, з клена різали витончені дзвінкі ложки.
Докрашенной різьбленням щедро прикрашалися палаци, палати і терема Стародавньої Русі. На яскравому сонці блищала розписана кіновар'ю, мідянка-мідянкою і золотом рельєфна різьба наличників і ганків. За красу і пишність палацу в Коломенському сучасники вважали його одним з чудес світу. У XVII - XVIII ст. мистецтво художнього різьблення по дереву отримало розвиток в оформленні іконостасів, палацових інтер'єрів, в меблів, де переважала об'ємна, горельефние, накладна і пропильная різьба. Багатобарвна різьба прикрашала вантажні вітрильники, зокрема борту і надбудови волзьких Бєляєв та розшивши, а також бойові кораблі - Галіот і корвети, під бушпрітом яких красувалися скульптури птахів, звірів і морських божеств.
Незважаючи на ідеологічне згасання язичництва, селяни продовжували відзначати обрядові весняні свята. Над виготовленням магічних фігурок народ трудився все зиму, причому традиційно займалися цим жінки. Будучи символом родючості, жінки могли на "тонкому рівні" посприяти врожайності злаків і збільшення поголів'я худоби. Виготовляючи глиняних свиней, коней, індичок, кіз, жінки як би синхронізувалися з процесами, що відбуваються в навколишньому Світ, підштовхуючи природу в потрібну сторону, тобто у сторону збільшення родючості. Розписна іграшка одночасно і продовжувала давню традицію, і знаменувала своєю появою відхід від світогляду предків. Магічні фігурки придбали функцію декоративних іграшок-свистків; їх ліпили до обрядовому весняного свята, що перетворився в 19-му столітті в жваву ярмарок "Свистун" (в літературі вперше згадана в 1811) з її яскравими фарбами і пронизливими звуками свистків.
1.2 Види декоративно - прикладного мистецтва
Цінність творів народного декоративного мистецтва полягає не тільки в тому, що вони представляють предметний світ, матеріальну культуру, але ще і в тому, що вони пам'ятниками культури духовної. Саме духовна значимість предметів народного мистецтва особливо зростає в наш час. Вони вносять у наше життя святковість і красу. Вони все більше входять в наш побут не як предмети утилітарні, а як художні твори, що відповідають нашим естетичним ідеалам, що зберігають історичну зв'язок часів. Народне мистецтво єднає минуле з сьогоденням, і стерегли національні художні традиції, цей живої криниця сучасної художньої культури.
Розпис по дереву.
Хохлома.
хохломской посуд порівнюють із золотою, так і говорять В«золота ХохломаВ». Хохломських розпис радує яскравими фарбами і сяйвом золота. Праця і талант народних майстрів перетворюють звичайні чаші, барила, сільнички та багато іншого в В«золотоВ».
У розписах хохломи переважають рослинні мотиви, однак зустрічаються і зображення птахів. Злоті трави, листочки, ягоди малини та суниці, перетворені фантазією художника, сплітаються в хохломские візерунки. Кольори хохломи в основному складають чорно - червону гаму з золотом, що надає виробам святковий і урочистий колорит. Зелений, жовтий і коричневий кольори використовують іноді для додання розпису ще більшої яскравості і нарядності.
Образна виразність хохломи досягається за рахунок композиційної єдності травних візерунків з формою і розмірами дерев'яного посуду.
Хохлома розписують ще і цілі набори посуду, а також прикрашають дитячі стільчики, столи, крісла і інші меблі. Для формування хохломского орнаменту велике значення має сміливий кистьовий мазок, широта письма.
Сьогодні хохлому називають золотий не тільки за красу, а...
