Музика та розвиток розумової діяльності дошкільників
Введення
Для сучасної освітньої системи проблема розумового виховання надзвичайно важлива. За прогнозами вчених 3-е тисячоліття, на порозі якого стоїть людство, буде ознаменовано інформаційною революцією, коли знають і освічені люди стануть цінуватися як справжнє національне багатство. На перший план висувається завдання формування здатності до активної розумової діяльності. На сучасному етапі треба давати дітям ключ до пізнання дійсності, а не прагнути до вичерпної сумі знань, як це мало місце у традиційній системі розумового виховання.
Між тим у багатьох країнах світу в усіх ланках системи освіти - від дошкільних установ до університетів - відзначаються, з одного боку, зростання інформованості, з іншого боку - зниження в цілому якості знань, розумового розвитку учнів.
В роботах вітчизняних і зарубіжних вчених дошкільне дитинство визначається як період, оптимальний для розумового розвитку і виховання. Так вважали педагоги, які створили перші системи дошкільного виховання, - Ф. Фребель, М. Монтессорі. Але в дослідженнях А.П.Усовой, А.В.Запорожца, Л.А.Венгер, Н.Н.Поддьякова виявлено, що можливості розумового розвитку дітей дошкільного віку значно вище, ніж вважалося раніше. Дитина може не тільки пізнавати зовнішні, наочні властивості предметів і явищ, як це передбачено в системах Ф. Фребеля, М. Монтессорі, але і здатний засвоювати уявлення про загальні зв'язки, що лежать в основі багатьох явищ природи, соціального життя, опановувати способами аналізу і вирішення різноманітних завдань [1].
Естетичне виховання - найважливіша сторона виховання дитини. Воно сприяє збагаченню чуттєвого досвіду, емоційної сфери особистості, впливає на пізнання моральної сторони дійсності. Результатом естетичного виховання є естетичний розвиток. Складовою цього процесу є художня освіта-процес засвоєння мистецтвознавчих знань, умінь, навичок, розвиток здатності до художньої творчості.
Умовою і засобо
м естетичного виховання є мистецтво: образотворче, музика, література, архітектура, театр. Раннє залучення дітей до теперішнього високому мистецтву сприяє зародженню в дитячій душі естетичного сприйняття дійсності.
Світ музики особливо привабливий для дитини, так як музичне виховання є синтезом різних видів діяльності. Одним з перших заговорив про необхідність систематичного музичного виховання дітей з раннього віку В. М. Бехтерєв. У своїх роботах, присвячених цьому періоду дитинства, він писав про те, що саме період В«першого дитинстваВ» є самим сприятливим для розвитку уваги, відчуттів, чуттєвої сфери. Ось чому головною метою музичного виховання має бути розвиток музичного слуху дитини в співі і слуханні музики.
1. В«Розумовий розвиток В»іВ« розумове виховання В»
1.1 Поняття В«Розумовий розвитокВ» і В«розумове вихованняВ»
Розумовий розвиток - це сукупність якісних і кількісних змін, що відбуваються в розумових процесах у зв'язку з віком і під впливом середовища, а також спеціально організованих виховних і навчальних впливів і власного досвіду дитини. На розумовому розвитку дитини позначаються і біологічні фактори: будова мозку, стан аналізаторів, зміни нервової діяльності, формування умовних зв'язків, спадковий фонд задатків.
За даними вчених (генетиків, психологів), передумови розумових здібностей закладені в природі дитини на 50-60% (в зарубіжній науковій літературі вказується вищий рівень-до 80%). Підкреслюється, що розумові властивості дитини від народження носять переважно творчий характер, але не у всіх отримують належний розвиток. Виявляється, від виховання залежить, чи будуть взагалі розвиватися розумові здібності малюка, і який напрям вони отримають. Уявіть, що дитині пощастило, і природа нагородила його задатками розрізнення кольорів. На основі цих задатків може розвинутися здатність до живопису, до мистецької праці: він буде сам створювати твори (малюнки, композиції з різних матеріалів), проявляючи гостру спостережливість, власне бачення світу, аналізувати, оцінювати твори мистецтва, насолоджуватися творчістю і т.д. Умови життя, виховання, ставлення батьків, педагогів до самої дитини і до його діяльності - Ось фактори, від яких залежить, наскільки реалізуються задатки, якими його зазначила природа.
Про розумовому розвитку дитини судять за обсягом, характером і змістом знань, по рівню сформованості пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, увага), по здатності до самостійного творчого пізнанню. З раннього віку в дитини починає формуватися сукупність індивідуальних здібностей до накопичення знань, вдосконалення розумових операцій, іншими словами, розвивається його розум. У дошкільному віці в більшій чи меншою мірою виявляються такі властивості розуму, як швидкість, широта, критичність, гнучкість розумових процесів, глибина, креативність, самостійність [2].
Таким чином, розумовий розвиток дітей дошкільного віку залежить від комплексу соціальних і біологічних факторів, серед яких направляючу, яка збагачує, систематизує роль виконують розумове виховання і навчання.
Розумовий виховання - планомірне цілеспрямований вплив дорослих на розумовий розвиток дітей з метою повідомлення знань, необхідних для різностороннього розвитку, для адаптації до навколишнього життя, формування на цій основі пізнавальних процесів, уміння застосовувати засвоєні знання в діяльності [3].
Розумовий виховання і розумовий розвиток перебувають у тісній взаємодії. Розумовий виховання багато в чому визначає розумовий розвиток, сприяє йому. Однак це відбувається тільки в тому випадку, якщо враховуються закономірності і можливості розумового розвитку дітей перших років життя.
В дошкільні роки спостерігаються більш високі темпи розумового розвитку, ніж в наступні вікові періоди. Важливо не упустити можливості для розумового розвитку в цей час. Особливо слід звернути увагу на розумовий розвиток дітей раннього віку. Сучасні дослідження встановили, що зазвичай до 2 років діти живуть настільки насичено, що спостерігається дуже великий обсяг пізнавальної діяльності. Мозок дитини розвивається дивно швидко: до 3 років він вже досягає 80% ваги мозку дорослої людини. Виникає небезпека недовантаження мозок, не дати йому "їжу", необхідну для повноцінного розвитку. Як свідчать дані фізіології, більшість сучасних дітей раннього віку страждає не від надлишку інформації, а від її нестачі.
Не слід допускати й іншої крайності, коли шляхом посиленого виховання і навчання малюка перевантажують надмірними за змістом та обсягом знаннями, намагаючись розвинути у нього які-небудь високі здібності. При інтенсивній тренуванні дитина може засвоїти знання, досягти результатів, але це буде коштувати фізичних і нервово-психічних витрат.
Дефекти, допущені в розумовому розвитку дитини протягом дошкільного дитинства, важко усунути в більш старшому віці. Вони роблять негативний вплив на весь наступний розвиток. Наприклад, в сім'ї, в дошкільному закладі не приділяють уваги ігор дитини з будівельним матеріалом, з конструкторами. Через це у нього не розвивається просторова уява, що може створити труднощі при вивчення геометрії, оволодінні кресленням в школі. Або в дошкільному віці не виховали інтерес до книги, не розвинули здатність мислити, переживати на основі художнього слова. Слухаючи літературне твір, дитина повинна уявити собі його героїв, їх зовнішність, дії, зрозуміти мотиви вчинків, уявити картини природи. А в його житті знайомство з художніми творами В«передоручилиВ» телевізору. Малюкові не треба уявляти, уявляти, мислити: все дано на В«картинціВ». У школі подолати цю прогалину в розумовому розвитку дитини буває дуже важко: позначається звичка до полегшеного сприйняття літературного твору.
Основна особливість розумового розвитку дитини ...
