Введення
Однією з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов є організація навчання дітей різного віку за допомогою ігор.
Актуальність даної проблеми викликана цілим рядом чинників. по-перше, інтенсифікація навчального процесу ставить завдання пошуку засобів підтримки в учнів інтересу до досліджуваного матеріалу і активізації їх діяльності протягом усього заняття. Ефективним засобом вирішення цього завдання є навчальні ігри. По-друге, однією з найбільш важливих проблем викладання іноземної мови є навчання усного мовлення, що створює умови для розкриття комунікативної функції мови і дозволяє наблизити процес навчання до умов реального навчання, що підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови. Залучення учнів у усну комунікацію може бути успішно здійснено в процесі ігрової діяльності.
З самого раннього віку гра є одним з основних занять дитини. Через гру діти знайомляться з навколишнім їх світом, отримують нові навички та знання. Вони як маленькі глядачі у великому театрі дивляться широко розкритими очима на захоплююче виставу під назвою В«ЖиттяВ» і вбирають все, що відбувається навколо них. А потім у грі зі своїми однолітками розкриваються їх В«АкторськіВ» таланти. У грі дитина вчиться спілкуватися, він росте й розвивається.
Про повчальних можливостях ігор відомо давно. Багато видатні педагоги справедливо звертали увагу на ефективність використання ігор у процесі навчання. В грі проявляються особливо повно й часом зненацька здатності людини, дитини в особливості.
З віком інтерес до гри не пропадає. Це треба враховувати при навчанні дітей іноземної мові. Вивчення іноземної мови - це не тільки запам'ятовування слів, фраз, але й знайомство з іншою культурою, порівняння способу життя людей в країнах що вивчається і своєї країни [1; 25].
Гра як одна з форм ігрової діяльності дає можливість створити і згуртувати колектив. Гра дає уміння орієнтуватися в реальних життєвих ситуаціях, програючи їх неодноразово у вигаданому світі. Гра дає психологічну стійкість. Гра, будучи простим і близьким людині способом пізнання навколишнього дійсності, повинна бути найбільш природним і доступним шляхом до оволодіння тими чи іншими знаннями, вміннями, навичками. Існуюча необхідність в правильній побудові, організації та застосування гри в процесі навчання і виховання вимагає більш ретельного і детального вивчення. Гра - це унікальний феномен загальнолюдської культури, її витік і вершина.
Рольова гра допомагає створити атмосферу іншомовного спілкування, вона об'єднує учнів, створює між ними нові емоційно-комунікативні відносини, засновані на взаємодії іноземною мовою. Ще одна з функцій рольової гри - релаксаційна. Всім відомо, що більшу частину часу діти проводять у школі сидячи за партою, при цьому вони відчувають велику емоційну і фізичну навантаження. І гра допомагає зняти напругу, пов'язану з інтенсивним навчанням в школі. У грі здійснюється психологічний тренінг, коригуються різні прояви особистості. У зв'язку з цим об'єктом дослідження роботи послужила рольова гра як форма взаємодії учнів на уроці іноземної мови.
Об'єктом дослідження даної роботи є навчальний процес з іноземної мови в школі.
Предметом дослідження - методика використання гри на уроках іноземної мови.
Мета дослідження даної роботи полягає у висвітленні питання про значення дидактичних іграх та їх використанні в молодших класах на уроках англійської мови.
Завдання:
- Пізнати роль гри на уроці англійської мови в молодших класах.
- Розглянути яке реально місце гри в навчальному процесі.
- Дати визначення поняттю гра і розглянути різні види класифікацій ігор.
Структура роботи: вступ, чотири частини, висновок і список літератури.
1. Історія виникнення гри
Термін В«граВ» на різних мовах відповідає поняттям про жарт і сміху, легкості і задоволенні і вказує на зв'язок цього процесу з позитивними емоціями. За М.Ф. Стронін, гра - особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних і розумових сил. Гра завжди припускає ухвалення рішення - як надійти, що сказати. Бажання вирішити ці питання загострює розумову діяльність граючих [16; 3].
Гра являє собою невелику ситуацію, побудова якої нагадує драматичний твір зі своїм сюжетом, конфліктом і діючими особами. У ході гри ситуація програється кілька разів і при цьому щораз у новому варіанті. Але разом з тим ситуація гри - ситуація реального життя. Незважаючи на чіткі умови гри і обмеженість використовуваного мовного матеріалу, в ній обов'язково є елемент несподіванки. Почувши несподіване запитання, учень негайно починає думати, як же на нього відповісти. Тому для гри характерна спонтанність мовлення. Мовне спілкування, що включає в себе не тільки власне мова, але й жест, міміку і т.д., має цілеспрямованість і носить обов'язковий характер.
Д.Б. Ельконін у своїх роботах розглядає історію виникнення рольової гри [4; 59]. На його думку, неможливо точно визначити історичний момент, коли вперше виникає рольова гра. Він може бути різним у різних народів залежно від умов їх існувань і форм переходу на більш високий щабель розвитку. На ранніх етапах розвитку людського суспільства, коли продуктивні сили перебували ще на примітивному рівні і суспільство не могло прогодувати своїх дітей, а знаряддя праці дозволяли безпосередньо, без будь-якої спеціальної підготовки включати своїх дітей в працю дорослих, не було ні спеціальних вправ в оволодінні знаряддями праці, ні рольової гри. Діти входили в життя дорослих, опановували знаряддями праці і всіма відносинами, беручи безпосередню участь у праці дорослих. На вищому ступені розвитку включення дітей в найбільш важливі області трудової діяльності вимагало спеціальної підготовки, яка проходила на зменшених за своїми формами знаряддях. Це і було так званої рольовою грою.
Таким чином, можна сформулювати найважливіше для теорії рольової гри положення: рольова гра виникає в ході історичного розвитку суспільства в результаті зміни місця дитини в системі суспільних відносин. Вона соціальна за своїм походженням, за своєю природою. Її виникнення пов'язане не з дією яких внутрішніх, вроджених інстинктивних сил, а з цілком певними соціальними умовами життя дитини в суспільстві [12; 167].
2. Рольові гри і їх функції
Гра активізує прагнення хлопців до контакту один з одним і вчителем, створює умови рівності в мовному партнерстві, руйнує традиційний бар'єр між вчителем і учнем. Рольові ігри дають можливість боязким, невпевненим у собі учням говорити і тим самим долати бар'єр невпевненості.
В іграх школярі оволодівають такими елементами спілкування, як вміння почати бесіду, підтримати її, перервати співбесідника, в потрібний момент погодитися з його думкою або спростувати його. Практично весь час в рольовій грі відведено на мовленнєву практику, при цьому не тільки говорить, але і слухаючий максимально активний, так як він повинен зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її з ситуацією, правильно відреагувати на неї. Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. В умовах навчання усного іншомовного мовлення рольова гра - це перш за все мовна діяльність, ігрова і навчальна одночасно. З точки зору учнів рольова гра - це ігрова діяльність, в процесі якої вони виступають у визначених ролях. Навчальний характер гри школярами не усвідомлюється. Рольова гра керована, її навчальний характер чітко усвідомлюється вчителем [5; 156].
У навчальних умовах не просто викликати мотив до висловлення. Складність полягає в наступному: вчитель повинен змалювати ситуацію таким чином, щоб виникла атмосфера спілкування, яка, в свою чергу, викликає в учнів внутрішню потребу в вираженні думок. В умовах іншомовного спілкув...
