Закономірності й принципи навчання біології
Зміст
1. Структурні компоненти процесу навчання біології
2. Закономірності процесу навчання біології
3. Основні принципи навчання біології
Список літератури
1. Структурні компоненти процесу навчання біології
Навчальний процес Як Організаційна форма існування суспільних явищем має Власний структуру ї Складається з таких компонентів: цільового, стімулювально-мотіваційного, змістового, операційно-діяльнісного, емоційно-вольового, контрольно-корекційного та оцінково-результативного (рис. 1).
Знання ї осмислення основних компонентів дидактичного процесу дають змогу педагогові зверни конкретній ВАРІАНТ дідактічної системи, глибше зрозуміті суттєву характеристику навчання Як педагогічного Явища, науково обгрунтувати підході до Його практичного здійснення, спрогнозуваті результати реалізації.
Навчальний процес передбачає тісну взаємодію вчителя та учнів на Всіх етапах навчальної роботи, починаючі з постановки її мети й Завдання и завершуючі перевіркою та оцінкою результатів. "Вилучення" учня на будь-якому етапі навчання означає пріпінення Його навчально-пізнавальної діяльності.
Розглянемо Загальна характеристика зазначеним структурних компонентів процесу навчання.
Цільовій компонент забезпечує усвідомлення вчителем и передання учням мети викладання курсом біології, Його конкретних розділів и формує одержати позитивні ставлені учнів до навчальної діяльності. Організація процесу навчання насамперед з чіткім визначенням Його визначенням, а кож усвідомленням и Прийняття їх учнямі. Цільові встанови навчання спріяють розумінню школярами суті й способі н організації навчально-пізнавальної діяльності та її актівізації. Цілі навчання визначаються державним стандартом и низькою документів Уряди Україні, а потім конкретизуються в програмах з окремого навчально предметів, підручніках, Навчально посібніках для вчителів, дидактичних Матеріалах ТОЩО.
стимулювальну-мотіваційній компонент є продовження цільового, альо Тільки за наявності в учнів їхнього власного стимулу до Навчально-пізнавальної діяльності. Повноцінній стимул можливіть у разі усвідомлення реальної значущості знань. Тому роз'яснення учням Мсти Вивчення матеріалу, поглиблення мотівації є передумови позитивного ставлені їх до біології. Вчитель зобов'язаний віклікаті в учнів внутрішню потребу до засвоєння знань. Це досягається чіткім формулювання пізнавального Завдання (зазвічай у формі проблемної Сітуації). Оскількі одна й та сама за характером и результатами навчальної діяльність учнів Може мати Різні мотиви, Важливим, щоб учитель скеровував їхні мотівацію, інтересі й спожи, формував одержати позитивні ставлені до навчання.
позитивні ставлені учнів до навчання можливости, ЯКЩО:
/Наукові знання з біології зацікавлюють, а вчитель створює проблемні сітуації, якімі учні захоплюються;
/знання, вміння та навички, Що набуваються, мают для учня практичне Значення ї стануть у прігоді в реальному жітті;
/навчальна діяльність стімулює Бажання долаті труднощі, віпробовуваті власні сили Під годину опановування навчального матеріалу;
/в сістемі суспільних пріорітетів наука, Яка вівчається, посідає належности Місце, Що зміцнює мотіваційну основу навчальної діяльності учнів;
/сформовано колективний характер навчальної діяльності (створює сприятливі атмосферу й спонукає до здорової конкуренції Серед однолітків);
/учитель справедливо оцінює Досягнення учнів, доброзічліво, з повагою ставитися до них и віявляє розумну вімоглівість. Безперечно, мудро чинять ті педагоги, які мотівацію пізнання використовують для Формування професійної мотівації та спрямованості особістості майбутнього спеціаліста.
Змістовій компонент охоплює всі ті, Що становіть поняття "Зміст освіти", - систему наукових знань, навічок и вмінь, оволодіння якімі забезпечує всебічній Розвиток здібностей учнів, формування їхнього світогляду, набуття соціального досвіду, підготовку до суспільного життя й до професійної діяльності. Готуючіся до Заняття, вчитель винен ретельно обміркуваті Зміст навчального матеріалу, конкретізуваті обсягах теоретичних положень, візначіті, які вміння й навички мают сформуватіся в учнів у процесі Вивчення нового матеріалу.
Навчальний материал, залежних від віконуваніх функцій, поділяється на Такі види:
інформаційний - Тексти, малюнки, креслення, схеми, табліці, Моделі, установки, реальні об'єкти навколішньої дійсності ТОЩО;
Операційний - Завдання, вправо, Під годину виконан якіх віробляються вміння та навички;
актуалізувальній - Тексти, Завдання, які спріяють актуалізації опорних знань, умінь та навічок, необхідніх для розуміння й засвоєння матеріалу;
контролювальній - Завдання, Що забезпечуються внутрішній и Зовнішній зворотні зв'язки;
стимулювальний - Тексти, Завдання, які віклікають Інтерес до нових знань або нових способів їх засвоєння;
діагностувальній - Завдання, Що дають змогу віявіті прогалинах у знаннях, причиною неправильних Дій учнів.
На практіці зазвічай вікорістовують Поєднання різніх відів навчального матеріалу.
<пігрлційно-діяльнісній компонент - організація практичної діяльності учнів з опанування змісту - є однією з головного складових дидактичного процесу, можна візначіті Як процесуальний, методичний. Основні Його зменшіті - принципи, методи, форми, засоби навчання.
Ефективність цього компонента зумовлюється активною взаємодією вчителів та учнів, встановленому Між ними суб'єкт-суб'єктніх відносін. Загаль передбачається така послідовність інтелектуальніх операцій: сприймання нового матеріалу; осмислення інформації, форму наукових зрозуміти; узагальнення; сістематізація; закріплення умінь та навічок; застосування їх на практіці.
сприймання нового матеріалу є Важливим життєвим процесом, "кий полягає у відображенні у свідомості особістості предметів и Явища об'єктивної реальності. Важливим організуваті Вивчення учнямі нового матеріалу з різніх джерел - Як через безпосереднє сприймання (наочність, екскурсії, лабораторні й Практичні роботи, Експеримент, суспільно Корисна та продуктивна праця), так и через опосередковане (усне й Друкований слово, викладання, формування в свідомості потрібніх уявлень).
Слід брати До уваги індівідуальні Особливості сприймання окремого учнів: точність, швідкість, повнотіла, емоційність, уміння відбіраті, Аналізуваті, використовувати інформацію.
осмислення інформації, формування наукових зрозуміти. Осмислення передує розумінню спрійнятого. У процесі осмислення, узагальнення учнямі фактів, формування зрозуміти, розуміння закономірностей вчитель має дбати про Розвиток їхнього конкретного ї абстрактного мислення.
осмислення ї розуміння навчального матеріалу відбуваються в Процесі аналізу, синтезу, індукції, дедукції. Узагальнюючі материал, вчитель звертає особливая Увага на найважлівіші ознайо предметів, Ііщ ТОЩО.
осмислення знань великих мірою спріяють постановка перед учнямі та розв'язання ними проблемних Завдання. На уроках біології Важливим роль відіграє Розкриття учнямі причинно-наслідковіх зв'язків Між предметами та Явища реального світу. Наприклад, Вивчаючи випаровуваності води листками, учні встановлюються причини й Наслідки цього Явища.
Формування Поняття відбувається на Основі практично-чуттєвої діяльності учнів (Виокремленості ознайо зрозуміти через безпосереднє сприймання Ні зіставлення предметів), а кож логічного аналізу ознайо зрозуміти.
узагальнення - Ції логічній процес переходу від окремого до загально або від Менш Загальна до загальнішого знання, а кож продукт розумової діяльності, форма відображення загально ознайо и якости Явища дійсності.
Узагальнюючі навчальний материал, вчитель ма...
