Зміст
Вступ 2
1. Класифікація методів професійної консультаціі_ 4
2. Характеристика типових профконсультаційних сітуацій_ 9
3. Основні правила роботи соціального педагога-профконсультанта 11
4. Проведення професійної орієнтації в системі освіти 14
5. Профорієнтаційні тести, рекомендовані для вивчення 18
Висновок 22
Література 23
Введення
В сучасних умовах проблема професійного самовизначення учнів є однією з актуальних для системи освіти. Різні дослідження останніх років свідчать про досить суперечливих тенденціях, які спостерігаються в учнів при їх професійному самовизначенні. Така ситуація ускладнює процес організації навчально-виховної діяльності і не дозволяє проводити адекватне прогнозування розвитку системи навчально-професійної підготовки фахівців.
В Відповідно до Конвенції про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів (від 04.06.2023 р.) будь молода людина має право на отримання профорієнтаційних послуг.
Професійна орієнтація - це науково-обгрунтована система форм, методів і способів, спрямованих на забезпечення допомоги особистості в активному усвідомленому професійному самовизначенні та трудовому становленні.
Основою професійного самовизначення особистості є самопізнання та об'єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, співставлення своїх професійно важливих якостей і можливостей з умовами, необхідними для придбання конкретних професій, і кон'юнктурою ринку праці.
Професійна орієнтація здійснюється в рамках її основних взаємопов'язаних напрямків - професійної консультації, професійної інформації, профвідбору (профподбора) і профадаптацію. А також повинна забезпечити реалізацію соціально-економічної, медико-фізіологічної, психолого-педагогічної функції.
В даній роботі ми спробуємо більш детально висвітлити один із напрямів професійної орієнтації - професійну консультацію.
1. Класифікація методів професійної консультації
Професійна консультація (від лат. В«рід занятьВ» і В«нарадуВ») - науково організоване інформування про професії, призначене головним чином для молоді, яка закінчує загальноосвітню школу, в цілях практичної допомоги у виборі професії з урахуванням схильностей, а також потреб суспільства.
Професійна консультація має на меті встановлення відповідності індивідуальних психологічних та особистісних особливостей специфічним вимогам тієї чи іншої професії. Вона проводиться в наступних формах:
довідкова консультація, в ході якої учням повідомляється про канали працевлаштування, вимогах про прийом на роботу і навчання, систему оплати праці, перспективи професійного зростання;
діагностична консультація, спрямована на вивчення особистості учня, його інтересів, схильностей, особливостей з метою виявлення їх відповідності обирається або близькою до неї професії;
формуюча консультація, яка на меті керівництво вибором учнями професії, корекцію цього вибору, вона розрахована на тривалий період часу, припускає систематичну реєстрацію змін особистості школяра у відношенні професійного самовизначення;
медична профконсультация, спрямована на виявлення стану здоров'я школяра, його психологічних властивостей у відношенні до обраної професії, його переорієнтацію (Якщо необхідно) на іншу або близьку до обраної області діяльність, яка буде більше відповідати його психофізіологічним даними.
В проведення професійної консультації виділяють два етапи - первинна профконсультация і поглиблена профконсультация.
Первинна профконсультація - це форма індивідуальної консультації, проведеної з групою, в процесі якої відбувається навчання правилам вибору професії, дається інформація про різноманіття професій, про інтересах і схильностях. Результатом профконсультації є формування профплана оптанта, підвищення ступеня усвідомленості та відповідальності вибору.
Поглиблена індивідуальна профконсультация грунтується на глибокому всебічному вивченні людини: його схильностей, інтересів, стану здоров'я та фізичного розвитку, рівня і структури уваги, типу мислення, вмілості рук і координації рухів, особливостей характеру. При цьому враховується думка вчителів і батьків, успішність навчання і особливості референтної групи. Узагальнення цих даних дає можливість впливати на учнів не тільки з метою профорієнтації, але й розвитку особистості в цілому.
Професійний консультант задає питання, систематизує відповіді, аналізує їх, дає поради і повністю несе відповідальність за їх наслідки. Результати діагностики повинні допомогти школяреві об'єктивно оцінити себе і знайти найбільш ефективні способи самовдосконалення.
З метою активізації школяра та отримання додаткової інформації консультант дає проблемні завдання.
Необхідно стимулювати позитивні емоції, при цьому допомагаючи школяреві зрозуміти свої недоліки і в довірчій формі вказати на можливості їх усунення.
Консультант дає тільки загальні поради, не впливаючи безпосередньо на вибір професії, якщо для цього немає медичних або інших підстав.
В одних випадках необхідно надати допомогу в самооцінці, в інших - потрібно поглиблення роботи з формування професійної спрямованості до вже зробленому вибору або його зміни (у зв'язку з виявленням якихось психофізичних якостей). В останньому випадку бажано, щоб рекомендована професія не йшла в розріз зі схильностями і здібностями учнів.
Загальна класифікація методів професійної консультації виглядає таким чином:
інформаційно-довідкові методи;
діагностичні;
методи морально-емоційної підтримки клієнта;
методи прийняття рішення і побудови перспектив професійного розвитку клієнта.
Володіння цими методами забезпечує не тільки ефективність професійного самовизначення клієнта, але і сприяє усвідомленню сенсу виконуваної роботи.
Охарактеризуємо докладніше групи методів професійної консультації.
Інформаційно-довідкові і просвітницькі методи:
професіограми;
довідкова література;
інформаційно-пошукові системи як ручні (карткові, бланкові, у вигляді картотек), так і комп'ютерні (Банки інформації ЕОМ)
професійна реклама та агітація;
екскурсії на підприємства і в навчальні заклади;
зустрічі з фахівцями;
просвітницькі лекції про шляхи вирішення проблем самовизначення;
система профорієнтаційних уроків;
навчальні фільми;
використання засобів масової інформації з урахуванням їх специфіки;
прийоми і методи спільного з клієнтом знайомства зі світом професій (проблемні питання, окремі завдання з наступним обговоренням їх виконання);
методи активізації пізнавальної діяльності клієнта (завдання самостійно дізнатися щось про професії з поясненням клієнтові порядку і прийомів отримання інформації про дану професію, навчальному закладі).
Діагностичні методи в ідеалі спрямовані на допомогу клієнту в саморозумінні:
бесіди-інтерв'ю закритого типу;
відкриті бесіди-інтерв'ю (з можливістю деякого відволікання від заздалегідь заготовлених питань);
опитувальники професійної мотивації;
опитувальники професійних здібностей;
особистісні опитувальники;
проективні особистісні тести;
спостереження;
збір непрямої інформації про клієнта (від знайомих, батьків, друзів, педагогів, інших фахівців);
психологічні обстеження;
професійні проби у спеціально організованому навчальному процесі;
дослідження і спостереження за клієнтом безпосередньо в трудовій діяльності (робота з випробувальним терміном);
використання тренажерів для відпрацьовування трудових навичок і вивчення готовності освоювати нові професійні дії);
методи і прийоми спільного розгляду результат...
