Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
В«Вятський державний гуманітарний університет В»
Фізико-математичний факультет
Кафедра дидактики фізики і математики
Випускна кваліфікаційна робота
Елективні курси з математики в профільній школі
Кіров 2008
Зміст
Введення
1. Профільна школа
1.1 Вітчизняний досвід профільного навчання
1.2 Актуальність профільного навчання
1.3 Цілі і завдання профільного навчання
1.4 Можливі форми організації профільного навчання
1.5 Структура профільної школи
1.6 Організація навчання математики в основних профілях
1.7 Психолого-педагогічні особливості навчання математики в класах основних профілів
2. Методика проведення елективних курсів з математики в профільній школі
2.1 Цілі організації елективних курсів з математики
2.2 Типологія елективних курсів з математики
2.3 Організація елективних курсів з математики
2.4 Основні вимоги до відбору завдань для занять елективного курсу
2.5 Зміст елективних курсів з математики
2.6 Форми і контроль знань на елективних курсах з математики
3. Дослідна робота
3.1 Анкетування вчителів математики МОУ СЗШ
3.2 Аналіз підручників математики з точки зору навчання учнів ймовірнісно - Стохастичною лінії
3.3 Розробка елективного курсу В«Елементи комбінаторики і теорії ймовірностей В»
3.4 Аналіз навчально-методичних посібників для проведення елективних курсів з математики
Висновок
Введення
Концепція модернізації російської освіти передбачає введення профільного навчання на старшій ступені школи. Метою профільного навчання є створення умов для освіти старшокласників з урахуванням їх нахилів та здібностей, для їх навчання у Відповідно до профільними інтересами і намірами щодо продовження освіти. В даний час виділяють наступні основні профілі: природничо-математичний, гуманітарний, технологічний, соціально-економічний.
Відомо, що невід'ємною частиною профільного навчання є організація і проведення елективних курсів з предметам.
Елективні курси - це обов'язкові для відвідування старшокласниками курси за вибором, цілями яких є розвиток, доповнення, поглиблення змісту базового та профільного курсів математики, задоволення пізнавальних інтересів школярів, розвиток різних сторін математичного мислення, виховання світогляду і особистісних якостей засобами поглибленого вивчення математики. При розробці змісту, виборі форм і методів роботи з учнями різних профілів на заняттях елективного курсу повинні бути враховані психолого-педагогічні особливості, типи мислення, схильності і здібності школярів.
Проведений в ході дослідження аналіз навчально-методичної літератури, вивчення досвіду роботи вчителів математики, дослідне викладання показали, що проблема розробки і організації елективних курсів з математики до кінця не вирішена - не достатньою ясності у відборі змісту для різних профілів, малий досвід проведення таких занять, недостатньо навчально-методичної літератури. Сформована ситуація дозволяє проводити пошук і експериментальну перевірку нового змісту, нових методів навчання, а також варіювати обсяг і складність досліджуваного матеріалу.
Таким чином, тема нашого дослідження є досить актуальною.
Об'єкт дослідження - процес навчання математики на старшій ступені профільної школи.
Предмет дослідження - організація елективних курсів з математики в профільній школі.
Мета дослідження - дослідити роль і місце елективних курсів у профільному навчанні і на основі цього сформулювати методичні рекомендації для підготовки та проведення елективних курсів з математики.
Гіпотеза:
Проведення елективних курсів з математики у профільній школі буде більш ефективним, якщо:
1. Відбір змісту буде проведений у відповідності з цілями, які ставляться при вивченні математики в кожному конкретному профілі, у відповідності з професійними інтересами, схильностями і здібностями учнів.
2. Враховані психолого-педагогічні особливості учнів різних профілів.
3. Методи, форми і засоби навчання на елективних курсах будуть відповідати психолого-педагогічним особливостям учнів.
Для реалізації поставлених цілей і перевірці висунутої гіпотези необхідно вирішити наступні завдання:
1. Розглянути основні положення про профільному навчанні.
2. Визначити цілі вивчення математики в математичному, гуманітарному та економічному профілях.
3. Визначити психолого-педагогічні особливості учнів різних профілів.
4. Розробити елективний курс з математики для соціально-економічного профілю.
5. Здійснити дослідне викладання.
Для досягнення поставлених цілей нами використовувалися наступні методи дослідження:
1. Вивчення математичної, навчально-методичної та психолого-педагогічної літератури.
2. Аналіз нормативних документів про освіту.
3. Аналіз підручників та шкільної програми з математики.
4. Дослідне викладання.
5. Спостереження за учнями під час проведення елективного курсу.
6. Анкетування вчителів.
1. Профільна школа
1.1 Вітчизняний досвід профільного навчання
Ідея створення профільних шкіл не нова. Реальні гімназії, що існували в 19 столітті в Росії, були прообразом майбутніх шкіл з профільними класами. Престижні спецшколи радянського часу теж були певною мірою профільними. І за кордоном практика профільного навчання давно і успішно застосовується у всіх школах [10].
Російська школа накопичила чималий досвід по диференційованого навчання учнів. Перша спроба здійснення диференціації навчання в школі відноситься до 1864 році. Відповідний указ передбачав організацію семіклассние гімназій двох типів: класична (її мета - підготовка до університету) і реальна (її мета - підготовка до практичної діяльності та до вступу у спеціалізовані навчальні закладу).
Новий імпульс ідея профільного навчання отримала в процесі підготовки в 1915-16 рр.. реформи освіти, здійснюваною під керівництвом Міністра освіти П.М. Ігнатьєва. За запропонованої ним структурі 4 - 7 класи гімназії поділялися на три групи: новогуманітарную, гуманітарно-класичну і реальну.
У 1918 році відбувся перший Всеросійський з'їзд працівників освіти, і було розроблено В«Положення про єдину трудову школі В», що передбачає профілізацію змісту навчання на старшій ступені школи. У старших класах середньої школи виділялись три напрями: гуманітарний, природничо-математичний і технічний.
У 1934 році ЦК ВКП (б) і Рада Народних комісарів СРСР приймають постанову В«Про структуру початкової і середньої школи в СРСР В», що передбачає єдиний навчальний план та єдині навчальні програми школи. Але введення на всій території СРСР єдиної школи згодом В«висвітилоВ» серйозну проблему - відсутність наступності між єдиною середньою школою та глибоко спеціалізованими вищими навчальними закладами, що змусило вчених-педагогів у який раз звернутися до проблеми профільної диференціації на старших ступенях навчання.
Академія педагогічних наук у 1957 році виступила ініціатором проведення експерименту, в якому передбачалося провести диференціацію за трьома напрямками: фізико-математичному та технічному, біолого-агрономічному, соціально-економічному і гуманітарному. З метою подальшого покращення роботи школи в 19...
