Формування інтересу до навчання молодших школярів.
Зміст.
Введення.
1. Поняття інтересу і мотивації до навчання в педагогіці.
1.1. Теоретичні підходи до розуміння інтересу і його ролі в навчанні.
1.2. Основні теорії мотивації до навчання.
2. Особливості навчання молодших школярів.
2.1. Психологічні особливості молодшого шкільного віку.
2.2. Особливості мотивації до навчальної діяльності у молодших школярів.
3. Механізми формування інтересу до навчання молодших школярів.
3.1. Методи формування інтересу до навчання у молодших школярів.
3.2. Практичні заняття по формуванню та зміцненню інтересу до навчання у молодших школярів.
Висновок.
Список літератури.
В«Питання про мотивації навчання є питання про процесі самого навчання В».
П.Я. Гальперин
Введення.
Підсилюється поляризація ставлення учнів до навчання - одна з проблем сучасного освіти. На одному полюсі концентруються школярі з чітко сформованими планами, для яких успішне навчання надає шанс в забезпеченні свого подальшого буття. Інший полюс концентрує школярів без усякого інтересу до навчання. Останні значно ускладнюють роботу вчителя і заважають іншим учням. Тому формування інтересу до навчанні - одне із завдань педагогіки. Це завдання вирішується як в рамках шкільної, так і позашкільної роботи.
Інтерес - один з базових постулатів навчання і входить до числа опорних психологічних закономірностей.
Але при цьому проблема формування інтересу до навчання молодших школярів, незважаючи на актуальність теми, розроблена недостатньо. Проблемами мотивації займалися і класики педагогіки - Ельконін, Гальперін, Коломінський, але мало уваги приділялося саме молодшому шкільного віку. У першому розділі даної роботи докладно описані існуючі підходи до даної проблематики.
Основною метою цієї роботи є розгляд механізму формування інтересу до навчання у молодших школярів. У відповідності з цією метою в ході роботи також буду вирішуватися наступні завдання:
Г? Розглянути поняття В«інтересВ» і В«мотиваціяВ» з точки зору педагогіки
Г? Довести необхідність формування до навчання у молодших школярів
Г? Вивчити психологічні особливості і специфіку навчання дітей у молодшому дошкільному віці
Г? Виявити основні методи формування інтересу і мотивації до навчання взагалі і у молодших дошкільнят зокрема
Г? Описати конкретні прийоми, способи і техніки, які застосовуються на практиці для формування Интерс до навчання в молодших класах.
1. Поняття інтересу і мотивації до навчання в педагогіці.
1.1. Теоретичні підходи до розуміння інтересу і його ролі в навчанні.
Інтерес - Форма прояву пізнавальної потреби, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності і тим самим сприяє орієнтуванні, ознайомленню з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсності [1]. Суб'єктивно інтерес виявляється в емоційному тоні, який набуває процес пізнання, під увазі до об'єкту інтересу. Задоволення інтересу не веде до його згасання, а викликає нові інтереси, що відповідають більш високому рівню пізнавальної діяльності. Інтерес у динаміці свого розвитку може перетворюватися в схильність як прояв потреби у здійсненні діяльності, що викликає інтерес. Розрізняють безпосередній інтерес, що викликається привабливістю об'єкта, і опосередкований інтерес до об'єкта як засобу досягнення цілей діяльності. Стійкість інтересу виражається в тривалості його збереження і в його інтенсивності. Про стійкість інтересу свідчить подолання труднощів у здійсненні діяльності, яка сама по собі інтерес не волає, але виконання якої є умовою виконання цікавить людини діяльності.
Оцінка широти або вузькості інтересу в кінцевому рахунку визначається його змістовністю і значимістю для особистості.
Інтереси дітей дуже різноманітні, що дозволяє дослідникам даної проблеми розділити їх на кілька видів.
В Зокрема А.Г. Ковальовим складена наступна класифікація:
1. За змістом (Спрямованості):
а) матеріальний (з підвидами);
б) суспільно-політичний;
в) професійно-трудової;
г) пізнавальний: навчальний, спеціально науковий;
д) естетичний;
е) читацький;
ж) спортивний та інші.
2. Безпосередній, опосередкований:
а) безпосередній - інтерес до самого процесу діяльності: процесу пізнання, в тому числі - оволодіння знаннями, процесу праці, творчості.
Я.Л.Коломінскій пов'язує його з якої-небудь потребою.
б) опосередкований - інтерес до результатів діяльності:
освітньому цензу, придбання професії, службовому чи суспільному становищу, вченому званню, матеріальним результатами.
Я.Л.Коломінскій пов'язує його з усвідомленням життєвої значущості (Коломінський, 1980: с.192).
3. За рівнем дієвості:
а) пасивний - споглядання;
б) активний - дія.
4. За обсягом:
(характеризує структуру інтересів особистості)
а) широкий - багатьом цікавиться, глибоко розбирається;
б) вузький - допитливість, немає постійного захоплення.
5. За глибиною:
а) глибокий - прагнення глибоко проникнути в предмет пізнання, в
досконало опанувати професією;
б) поверхневий - легковажність у практиці, верхоглядства в пізнанні.
6. По стійкості:
а) стійкий - розвинені здібності та глибоке усвідомлення свого обов'язку і покликання;
б) нестійкий - антипод першого, характерний дорослим і дітям.
У реальному житті всі ці види переплетені між собою (Ковальов 1970: С.143-144).
Класифікація Г.І. Щукіної побудована за іншим принципом. Тут інтерес виступає як:
1) виборча спрямованість психічних процесів людини на об'єкти та явища навколишнього світу;
2) тенденція, прагнення, потреба особистості займатися саме даною областю явищ, даної діяльністю, яка приносить задоволення;
3) потужний стимул активності особистості, під впливом якого всі психічні процеси протікають особливо інтенсивно і напружено, а діяльність стає захоплюючою і продуктивною;
4) особливе виборче (не байдуже, не індиферентне, а наповненою активними помислами, яскравими емоціями, вольовими устремліннями) ставлення до навколишнього світу, до його об'єктам, явищам, процесам (Щукіна 1971: С.6).
По відношенню до вчення види інтересу диференційовані А.К. Маркової і підтримані І.А.Зимняя. З цієї точки зору інтерес може бути: 1) широким; 2) планованим; 3) результативним; 4) процесуально-змістовним; 5) навчально-пізнавальним і вищий рівень інтересу - 6) перетворюючий інтерес (Зимова 1997: с.296-297).
За предметної спрямованості інтересів і пов'язаними з ними сферами діяльності виділяють інтереси художні, технічні, пізнавальні і т.д. Пізнавальний інтерес є особливою і важливою областю загального феномена "інтерес". У сферу цього інтересу входять: придбання школярем знання; процес оволодіння знаннями; процес вчення в цілому, що дозволяє купувати необхідні способи пізнання та сприяння постійному поступальному руху школяра [2]. Пізнавальний інтерес спрямований на оволодіння знаннями, які представлені в шкільних предметах [3]. Він може набувати характер схильності, якщо посилено їм займатися, виділяти з інших. Цінність пізнавального інтересу для розвитку особистості полягає в тому, що пізнавальна діяльність в даній предметній області під впливом інтересу до неї активізує психічні процеси особистості, приносить їй глибоке інтелектуальне задоволення, сприяє емоційному підйому. Пізнавальний інтерес виступає як найважливіший мотив особистості, її пізнавальної діяльності. Своєрідність ць...
