Сиктивкарський державний університет
Кафедра менеджменту
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Системи освіти в країнах світу.
Сиктивкар 2009
Зміст
Введення
1. Характеристика освітніх систем
1.1 Великобританія
1.1.1 Початкова і середня освіта
1.1.2 Розвиток системи вищої освіти
1.2 Німеччина
1.3 США
2. Загальний аналіз систем освіти
2.1 Середня освіта
2.2 Вища освіта
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Однією з рушійних сил прогресу в будь-якій області людської діяльності і знань є синтезування накопиченого світового досвіду. В умовах реформи системи освіти в нашій країні все більшу важливість набуває вивчення і аналіз тенденцій розвитку освіти за кордоном.
Як відомо, в системах освіти в провідних країнах світу в даний час відбуваються процеси демократизації. Істотним її ознакою - поряд з доступністю, варіативністю і диференціацією, децентралізацією управління - є відкритість, наступність всіх її ступенів.
У наші дні світове спільнота визначає зміст нової освіти, розробляються і впроваджуються новітні технології навчання, постійно вдосконалюється освітній процес. Цьому сприяють багато важливі фактори: всезростаючий обсяг знань, умінь і навичок, необхідних школярам, результати досліджень природи дитинства, досвід роботи навчальних закладів різних країн. Крім того, світовому утворенню необхідно відповідати новому рівню виробництва, науки, культури. А значить, оновлення системи освіти є актуальною, неминучою завданням.
Освіченість - одна з вирішальних життєвих цінностей. Тяга до утворення обумовлена ​​не тільки прагненням знайти знання як гарант вилучення матеріальних благ, але й усвідомленням необхідності широкої культури. При ранжируванні життєвих цінностей більшість населення розвинутих країн світу віддає перевагу утворенню.
Отже, можна сказати, що аналіз різних систем освіти та виявлення їх переваг і недоліків дають можливість виділити передумови і тенденції формування єдиного освітнього простору.
Виходячи з цього, метою даної контрольної роботи є вивчення сучасних систем освіти (на прикладі США, Великобританії, Німеччини).
Об'єктом вивчення є освітні системи сучасних країн, а його предметом виступає аналіз різних сторін систем освіти в розвинених країнах.
Завдання дослідження:
- вивчити педагогічну літературу з проблеми дослідження;
- проаналізувати освітні системи сучасних країн (на прикладі систем США, Великобританії, Німеччині);
- виявити специфічні особливості розвитку освітніх систем даних країн.
Мета і завдання дослідження зумовили вибір його методів:
1. Аналіз педагогічної літератури та публікацій періодичної преси.
2. Конспектування, реферування джерел.
У структуру даної роботи входить: вступ, три розділи, висновок і список літератури.
1. Характеристика освітніх систем
1.1 Великобританія
1.1.1 Початкова і середня освіта
В останні десятиліття освіта у Великобританії стало одним з найбільш пріоритетних напрямів у державній політиці незалежно від того, які політичні сили перебувають при владі. Прийняття рішень, що визначають перспективу розвитку галузі, здійснюється на найвищому рівні в ієрархічній структурі керування парламентом, урядом. Першим актом загальнонаціонального значення вважають Закон про освіту 1944р., який, хоча і був в основному, присвячений шкільній освіті, значною мірою впорядкував систему освіти в цілому і визначив органи її управління. Потім прийняті акти переглядалися і доповнювалися. Але до 60-м рокам виникла необхідність перегляду і підвищення якості освіти, вона має тенденцію існувати і в сучасній Англії. Так, Національна комісія з освіти Великобританії опублікувала в 1993 доповідь з промовистою назвою В«Вчимося процвітати. Радикальний погляд на освіту сьогодні та стратегія на майбутнє В», в якому представлені рекомендації, як досягти позитивних змін в освіті.
В Відповідно з адміністративним поділом і сформованими традиціями система освіти Великобританії підрозділяється на три підсистеми: 1) Англія й Уельс, 2) Північна Ірландія і 3) Шотландія. Системи освіти Англії, Уельсу та Північної Ірландії за своєю структурою відрізняються незначно, в системі освіти Шотландії є свої традиційні особливості. Сучасна система освіти Великобританії включає в себе: дошкільне виховання, початкову освіту, загальну середню освіту, систему подальшого освіти і вищу освіту.
В Великобританії близько 50% трьох-чотирирічних дітей виховуються у дитячих садках або малишових центрах. З 5 років починається обов'язкове навчання, і діти вступають до школи для малюків.
Система обов'язкового освіти охоплює дітей та підлітків з 5 до 16 років. У відповідності з Актом про реформу освіти (1988) період обов'язкової освіти подразделен на чотири В«ключові стадіїВ»: з 5 до 7 років, з 7 до 11 років, з 11 до 14 років, з 14 до 16 років.
Початкове освіта охоплює перші дві стадії (з 5 до 11 років). Діти зазвичай групуються за віковими класами. Всі предмети викладає один учитель. Урок триває від 15 до 45 хв. Після закінчення навчання діти не здають іспити і не отримують свідоцтв про закінчення навчального закладу. У початковій школі основний час присвячено вивченню англійської мови (40% навчального часу), 15% займає фізичне виховання, біля 12% ручну працю і мистецтво, решта годинник розподілені між уроками арифметики, історії, географії, природознавства і релігії.
В системі середньої освіти Великобританії виділяються два основних види шкіл: граматичні та об'єднані (крім них функціонують також технічні та сучасні середні школи). Найбільш масовим видом шкіл є об'єднані школи. У них навчається близько 90% учнів Англії. В об'єднану школу приймають випускників початкових шкіл з різним рівнем розумових здібностей і можливостей. Об'єднані школи були організовані з метою створення рівних можливостей для отримання освіти. Вони повинні були забезпечити спільне навчання учнів з різними здібностями, інтересами і можливостями. В граматичних школах дається загальне повну середню освіту і здійснюється підготовка учнів до навчання у вищих навчальних закладах. Після закінчення 5-го класу приблизно 60% учнів, які здали іспити та отримали загальну свідоцтво про освіту на звичайному рівні, йдуть з школи. Решта 40% продовжують навчання за індивідуальними навчальними планами в двухгодичном 6-му класі, який є випускним.
Система подальшої освіти (в нашому розумінні В«середню професійну освіту В») являє собою конгломерат великої кількості різноманітних коледжів, навчальних центрів, інститутів, в яких здійснюється підготовка на різних рівнях від професійно-технічного до вищого. У загальній складності в системі подальшої освіти налічується близько 700 спеціалізованих навчальних закладів від місцевих коледжів, в яких навчається без відриву від роботи на виробництві молодь у віці 16-18 років, до політехнічних, комплексних навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка на різних рівнях, включаючи і вищий.
Всі заклади системи подальшої освіти знаходяться під контролем місцевих органів. Виняток становлять навчальні заклади, що мають королівські хартії. У порівнянні із попередніми роками, в загальному студентському контингенті зростає чисельність учнів денного навчання. З 60-х років в системі подальшого освіти відбулися значні зміни. Її навчальним закладам було дано право присуджувати академічні ступені, тобто з'явилася можливість отримати вища освіта не тільки в університетах, але і в політехнічних учбових закладах, відкритих на базі найбільш крупних технічних і комерційних коледжів. В даний час політехнічні коледжі є основними закладами системи подальшої освіти, в яких зосереджена підготовка фахівців з вищо...
