МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
БАШКИРСЬКА ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ОСВІТИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ МІСТА Бєлорєцьк І Бєлорєцьк РАЙОНУ
РЕФЕРАТ
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ДІТЬМИ ГРУПИ РИЗИКУ
Зміст
Введення
1. Поняття діти групи ризику
2. Фактори і причини виникнення категорії дітей В«групи ризикуВ»
3. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми групи ризику
4. Організація соціально-педагогічної взаємодії для забезпечення роботи з учнями В«групи ризикуВ»
5. Технології роботи з дітьми групи ризику
6. Навчання школярів групи ризику за допомогою урочної системи
Висновок
Література
Введення
Людина не весь в людині, ми йдемо до себе з далека, і поки йдемо, багато що може з нами случіться.Человек є зусилля бути человеком.Еслі немає цього зусилля - неминуча деградація.
М. Мамардашвілі
Кризові явища сучасного життя, зокрема посилення тенденції асоціального, ненормативного поведінки учнівської молоді, змушують задуматися про причини розхитування та послаблення, здавалося б, дуже міцної системи В«сім'я, школа, суспільство В». Причин такого становища безліч. Одна з них, і дуже суттєва, - падіння авторитету сім'ї та школи, їх взаімоотчужденіе.
Потрібен був спеціаліст по роботі з молоддю широкого профілю, здатний як організувати дозвілля школяра, так і надати йому необхідну психолого-педагогочіескую допомога.
Соціальний педагог з'явився в масовій школі порівняно недавно, введення цієї посади було обумовлено насамперед складається на початку 90-х років ситуацією в області виховання підростаючого покоління. Надалі ж сфера діяльності соціального педагога стала обмежуватися не лише певною групою дітей - Важкими. У поле його діяльності знаходяться всі діти освітнього установи, в тому числі і так звані діти групи ризику.
Статистика невблаганна: практично в кожному класі із загального числа учнів двоє або троє дітей з неблагополучної сім'ї з тим чи іншим видом неблагополуччя. 425 тис. дітей перебуває на обліку в підрозділах щодо попередження правопорушень серед неповнолітніх. Близько 200 тис. підлітків щорічно вчиняють злочини, іноді такі страшні, на які, на думку міліціонерів і психологів, не вирішуються рецидивісти. Характер В«сімейної хворобиВ» придбав алкоголізм. За останні сім років в 2 рази збільшилася кількість дітей, хворих цим страшним недугом. Дітей токсикоманів стало в 3,3 рази більше, а наркоманів - у 17,5 рази. Наркотики проникли в школи, вузи, їх можна без праці придбати на дискотеці, рок концерті, просто на вулиці. Від них ніхто не застрахований. Наркоманами стають як діти з бідних сімей, так і з дуже забезпечених. Поширення наркоманії вплинуло і на зростання ВІЛ-інфікованих. Щорічно зростає їх число серед вагітних і дітей (1.4) Аналіз соціального впливу на особистість показав, що у 40% людей в їхньому житті вирішальне вплив зробила родина, у 30% засоби масової інформації. Тільки у 20% школа, у 10% вулиць. І це все наслідки як політики держави, так і падіння суспільства, де вчасно не була надана не допомога, а іноді навіть просто підтримка дітям, які опинилися в скрутному становищі. Дана категорія дітей вимагає до себе підвищеної уваги, і основна мета взаємодії з ними - це не допустити переходу дитини в категорію важкого, девіантної зі всіма витікаючими звідси наслідками, вчасно побачити і попередити, захистити від наступаючої біди.
Тому мета роботи - розгляд теоретичних питань взаємодії соціального педагога з дітьми групи ризику, вивчення алгоритму роботи з такими дітьми.
1. Поняття діти групи ризику
Одним з найважливіших і в той же час найбільш складних напрямків професійної діяльності соціального педагога є соціально-педагогічна робота з дітьми, яких так чи інакше завжди виділяють в самостійну категорію, але називають при цьому по-різному: важкі, важковиховувані, педагогічно запущені, проблемні, дезадаптовані, діти з отклоняющимся (девіантною) поведінкою, діти групи ризику та ін
Федеральний закон В«про основні гарантії прав дитини в РФВ» приймає за основу термін В«Діти у важкій життєвій ситуаціїВ» і пропонує один з критерії їх диференціації - діти, які проживають в малозабезпечених сім'ях; діти, життєдіяльність яких об'єктивно порушена в результаті обставин, що склалися і які не можуть подолати дану обставину самостійно або за допомогою сім'ї (5.59). Ці обставини можуть бути різними і залежати не тільки від дитини, але і від сімейного укладу життя.
Різні назви відображають різні точки зору на цю категорію дітей, які, в свою чергу, обумовлюють і різні підходи в роботі з ними. Так, визначення В«ВажкіВ», В«важковиховуваніВ», В«педагогічно запущеніВ», В«проблемніВ» дани таким дітям з позиції педагога, для якого вони створюють особливі труднощі, проблеми, незручності в роботі і цим вирізняються серед В«звичайнихВ» дітей. Така точка зору лежить в основі традиційних педагогічних підходів щодо цих дітей, які в кінцевому підсумку, як правило, зводилися до ізоляції В«ЗвичайнихВ» дітей від В«важкихВ», наприклад, до виключення останніх зі школи. Оскільки їх важко виховувати, до них повинні застосовуватися особливі заходи виховного впливу (нерідко за участю міліції).
Поняття В«Дезадаптовані дітиВ» і В«діти з отклоняющимся (девіантною) поведінкоюВ» мають соціальний, або скоріше соціально-психологічний, відтінок і характеризують дану категорію дітей з позиції соціальної норми, а точніше - невідповідності їй. Найбільш характерними проявами соціальної та психолого-педагогічної дезадаптації цих дітей є їх агресивна поведінка, конфлікти з вчителями та однолітками, вживання алкоголю і наркотиків, вчинення правопорушень (бійки, крадіжки, шахрайство та ін), невідвідування школи, бродяжництво, спроби суїциду і т. д. (1.91).
Одним з найпоширеніших і при цьому самим невизначеним серед іменувань даної категорії дітей є поняття В«діти групи ризикуВ».
Слово ризик означає можливість, велику ймовірність чого-небудь, як правило, негативного, небажаного, що може відбутися або не відбутися. Тому коли говорять про дітях групи ризику, мається на увазі, що вони знаходяться під впливом деяких небажаних чинників, які можуть спрацювати або не спрацювати. При це мова фактично йде про два аспекти.
Перший аспект - Це ризик для суспільства, який створюють діти даної категорії. Поняття В«група ризику В»з'явилося ще в радянський період саме в контексті пріоритету суспільних інтересів. Це поняття дозволяло виділяти категорії людей, сімей та тощо, поведінку яких могло становити потенційну небезпеку для оточуючих і суспільства в цілому, оскільки суперечило загальноприйнятим соціальним нормам і правилам.
Другий аспект - І саме під цим кутом зору проблема постала найбільш опукло у Останнім часом - той ризик, якому самі діти постійно піддаються в суспільстві: ризик втрати життя, здоров'я, нормальних умов для повноцінного розвитку.
2. Фактори і причини виникнення категорії дітей В«групи ризикуВ»
Дитина перебуває під впливом навколишнього середовища увесь час свого існування. Причому ця середу носить не скільки природний, біологічний характер, скільки соціальний, і від цих соціальних параметрів, в тому числі і виховних складається його успішність, або неуспішність у сучасному становленні його, як особистості.
Діти набувають В«непривабливийВ» соціальний вигляд не тому, що вони такими народжуються, а під впливом різних, головним чином, не залежних від них факторів ризику. Серед цих факторів можна виділити наступні основні групи:
• медико-біологічні (стан здоров'я, спадкові і вроджені властивості, порушення в психічному та фізичному розвитку, травми внутрішньоутробного розвитку і т.д.);
• со...
