Зміст
Введення
1. Творчий шлях А.С. Макаренко
2. Основні концепції педагогічної теорії А.С. Макаренко
3. Педагогічне майстерність в розумінні А.С. Макаренко
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Зараз одним з найважливіших завдань педагогічної науки є об'єктивна оцінка нашого минулого педагогічного досвіду, одним з найбільш значних явищ якого є педагогічна система Антона Семеновича Макаренка . Ідеї вЂ‹вЂ‹Макаренка довгий час не визнавалися офіційної педагогікою. Знадобилися довгі роки боротьби за їх утвердження в науці. Сьогодні ми повинні констатувати, що концепції Макаренка були прийняті на озброєння в односторонньому вигляді, зі значним зміщенням акцентів аж до їх спотворення. Тепер, завдяки проведеним в останні роки дослідженнями, ми можемо досить точно судити, як і чому це сталося.
В 1936 р. було прийнято постанову ЦК ВКП (б) В«Про педологічні перекручення в системі Наркомосу В». До цього моменту педологія склалася як одна з педагогічних наук, зробила предметом свого вивчення вікове розвиток дітей. Постановою, в якому, відзначалися недоліки і помилки в практичній роботі педологів, педологія була оголошена лженаукою, заборонено її викладання в педагогічних навчальних закладах, а педологічні підручники були вилучені. Тепер можна сміливо стверджувати: так відбулася найбільша трагедія в історії педагогічних наук у нашій країні. Педагогіка з цього моменту стала В«бездітноюВ», за що потім її часто дорікали. Але факт залишається фактом: проблеми розвитку дітей, становлення особистості дитини на довгі роки залишилися за межами педагогічної науки. Саме це багато в чому визначило односторонній підхід до спадщини Макаренка багатьох дослідників, і багато в чому - вплинуло на В«виборчеВ» ставлення до системі Макаренка, коли ті чи інші її частини замовчувалися, а інші подавалися в спотвореному вигляді.
1. ТВОРЧИЙ ШЛЯХ А. С. МАКАРЕНКА
В кожної думки, в кожному русі, в кожному подиху нашого життя звучить слава нового громадянина світу. Хіба можна не почути цього звучання, хіба можна не знати, як ми повинні виховувати наших дітей?
А. С. Макаренко
Народився Антон 1 березня 1888 в місті Білопілля Харківської губернії. Батько його, Семен Григорович, був висококваліфікованим маляром, працював у залізничному депо. Антон вчився в залізничному училищі і, коли родина переїхала в Крюков, він продовжив навчання в такому ж училищі. Навчався старанно й успішно. Очевидно, тому, коли закінчив навчання, Семен Григорович сказав синові: В«Будеш вчителем! В»Стало слово батька справою всього життя Антона Макаренка. Після закінчення педагогічних курсів почав він в 17 років працювати в рідному училищі.
Величезне вплив на юнака справила творчість А.М. Горького. Під його впливом вершив він свої перші літературні спроби. В«Більш того, Горький, за словами самого Макаренка, став організатором його світовідчуття реального гуманізму. В«Моє життя пройшло під знаком Горького В», - напише Антон Семенович в скорботні дні прощання з великим письменником В».
Працюючи вчителем, Антон Семенович Макаренко вивчає педагогічну та філософську літературу. Його увагу привертають купи А. І. Пирогова, В. Г. Бєлінського, М. Г. Чернишевського, але особливо глибоко вивчає він роботи К. Д. Ушинського. Після 9 років педагогічної діяльності Макаренка надходить в Полтавський учительський інститут, який закінчує, як і училище, тільки з відмінними оцінками з усіх предметів.
За випускну роботу В«Криза сучасної педагогікиВ» А. С. Макаренко отримав золоту медаль.
Глибоко помилялися ті, хто стверджував, що Антон Семенович погано розбирається в педагогічної теорії.
Після закінчення інституту він знову повертається в Крюківське початкове залізничне училище, де працює спочатку вчителем, а потім директором до вересня 1920 р., коли приймає пропозицію Полтавського відділу народної освіти стати завідувачем дитячим будинком для неповнолітніх правопорушників під Полтавою - згодом Дитячої трудовою колонією імені А. М. Горького.
В 30-і роки XX в. деякі педагоги і діячі народної освіти говорили: В«Макаренко хороший практик, але в теорії ... В».
Одну з кращих своїх статей, написану для ювілейного збірника з приводу п'ятиріччя комуни імені Ф. Е. Дзержинського, Антон Семенович так і назвав В«Педагоги знизують плечима В». Ці люди не розуміли, що вже давно настав момент, коли без теорії не можна стати хорошим практиком, і, головне, не розуміли істоти педагогічного новаторства А. С. Макаренко.
Історія педагогіки вчить, що всі великі педагогічні вчення виростають з осмислення нового досвіду, перш за все свого власного, тієї самої практики. Так складалися педагогічні погляди І. Г. Песталоцці, якого К. Д. Ушинський називав батьком сучасної педагогіки, самого Костянтина Дмитровича, заклав фундамент педагогіки як науки, і геніального Л. Н. Толстого, і щиро відданого дітям С.Т. Шацького, і великого педагога-гуманіста XX століття Антона Семеновича Макаренка.
Педагогічний досвід - невичерпне життєдайне джерело і одночасно спосіб прирощення наукового знання, критерій його істинності. Для Антона Семеновича Макаренка таким джерелом стала його робота в колонії імені А.М. Горького і комуні імені Ф.Е. Дзержинського. До цієї роботи, що тривала близько 16 років, він приступив у 1920 р., будучи досвідченим і зрілим педагогом. Йому було тоді 32 року.
Не випадково Макаренко відстоював таку назву керованого ним навчально-виховного закладу. Справа в тому, що в офіційних документах Полтавського губернського відділу народної освіти воно іменувалося В«Колонія морально-дефективних дітей В».
Педагог витратив чимало зусиль, доводячи, що малолітні злочинці, з числа яких, особливо на перших порах, формувався колектив вихованців, не дефективні, а звичайні діти, тільки нещасні, з зламаним долею, і головну мету свою він бачив у тому, щоб зробити їх щасливими.
В практичної реалізації цієї мети йому допомагав життєвий приклад Олексія Максимовича, що пройшов шлях від безпритульного босяка до великого російського письменника. Розповідати про життя горьківської колонії, про болісних пошуках самого Макаренко - невдячне заняття. Простіше перечитати В«Педагогічну поемуВ». Але про головне варто сказати кілька слів.
Перш все, саме в ці роки сформувалося педагогічне кредо педагога. Макаренко потім згадував, що ніколи ще не відчував себе таким безпорадним, як на початку роботи в колонії. Але переживати і міркувати було колись: з'явилися перші вихованці. Всі вони сповна випили гірку чашу безпритульний. Багато хто приходив озлобленими, голодними і обірваними. У частини був значний досвід кримінальних злочинів. Всіх треба було мити, одягати, взувати і годувати, треба було налагодити нормальне життя, навчання, праця, розумний дозвілля.
І саме тоді, спочатку інтуїтивно, потім все більш осмислено Антон Семенович приходить до розуміння, що налагодження нормального життя дітей становить саму суть виховної роботи. Все більш глибоко усвідомлює він основний закон педагогіки: життя виховує. Причому не абстрактна життя взагалі, а реальна життя кожної конкретної дитини і є його виховання.
Цікаво відзначити, що приблизно в той же час до такого ж висновку приходить інший чудовий педагог - Станіслав Теофілович Шацький. Виступаючи 17 грудня 1919 р. на зборах співробітників Першої дослідної станції, яку він очолював, Шацький сказав: В«Уявлення про школу, яке вимальовується у нас, - це подання про правильно обдуманої і систематично проведеної організації дитячого життя. До такої формули наближається наше уявлення В».
Але згадаємо - перший основний закон виховання відкрив Песталоцці. У своїй головній книзі В«Лебедина пісняВ» він сф...
